Управління фінансовими ресурсами на Харківському державному приладобудівному заводі імені Т.Г. Шевченка

Джерела формування фінансових ресурсів різноманітні. При створенні підприємств вони залежать від форми власності, на основі якої створюється підприємство. Так, при створенні державних підприємств фінансові ресурси формуються за рахунок бюджетних коштів, коштів вищих органів управління, коштів інших аналогічних підприємств при їх реорганізації тощо. При створенні колективних підприємств вони формуються за рахунок пайових (часткових) внесків засновників, добровільних внесків юридичних і фізичних осіб тощо. 

Всі ці внески (кошти) є статутним (первинним) капіталом і акумулюються в статутному фонді створеного підприємства [39]. 

Отже, статутний капітал – зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, яка є внеском власників до капіталу підприємства. Статутний капітал є основною частиною власного капіталу та основним джерелом власних фінансових ресурсів підприємства. За рахунок його грошових коштів формуються основні фонди і обігові активи підприємств. Надалі фінансові ресурси формуються головним чином за рахунок власних джерел: прибутку й амортизаційних відрахувань. Основну частку у власних фінансових ресурсах становить прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства. Варто пам'ятати, що не весь прибуток залишається в розпорядженні організації підприємства, частина її у вигляді податків й інших податкових платежів надходить у бюджет. Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, розподіляється рішенням керівних органів управління з метою нагромадження й споживання.

Прибуток, що направляється на нагромадження, використовується на розвиток виробництва й сприяє збільшенню майна підприємства. Прибуток, що спрямований на споживання, використовується для рішення соціальних завдань. Іншим по значущості джерелом власних фінансових ресурсів служать амортизаційні відрахування [68].

Амортизаційні відрахування являють собою грошове вираження вартості зношування основних виробничих фондів і нематеріальних активів. Вони мають двоїстий характер, тому що включаються до складу витрат на виробництво продукції й потім у складі виторгу від реалізації продукції надходять на розрахунковий рахунок підприємства, стаючи внутрішнім джерелом фінансування як простого, так і розширеного відтворення [69].

Таким чином, власний капітал – це власні джерела фінансування підприємства, які без визначення строку повернення внесені його засновниками або залишені ними на підприємстві з чистого прибутку. До складу власного капіталу (власних фінансових ресурсів), крім статутного (пайового) капіталу, амортизаційних відрахувань, прибутку включають також додатковий вкладений капітал, інший додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток, цільове фінансування та ін. [68].

Додатковий вкладений капітал відображає суму перевищення вартості реалізації випущених акціонерним товариством акцій над їх номінальною вартістю.

Інший додатковий капітал включає: суму дооцінки необігових активів, вартість активів, отриманих безоплатно підприємством від інших юридичних або фізичних осіб та інші види додаткового капіталу.

Резервний капітал відображає суму резервів, створених за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства відповідно до чинного законодавства або засновницьких документів.

Нерозподілений прибуток являє собою суму прибутку, який залишився у підприємства та реінвестований у його господарську діяльність, а цільове фінансування – сума цільових надходжень, отриманих з бюджету.

Залучені, або зовнішні, джерела формування фінансових ресурсів можна розділити на власні, позикові, які надходять при перерозподілі й бюджетні асигнування. Цей розподіл обумовлений формою вкладення капіталу. Якщо інвестори вкладають грошові кошти як підприємницький капітал, то результатом такого вкладення стає утворення залучених власних фінансових ресурсів [65]. 

Капітал – це частина фінансових ресурсів, вкладених у виробництво, які вносять прибуток по завершенню виробничого циклу. З метою одержання прибутку підприємство здійснює підприємницьку діяльність й у результаті стає прибуток від: реалізації зробленої продукції; виконання робіт, послуг; надання майна в тимчасове користування (оренда) і становлять виторг. Підприємницький капітал являє собою капітал, вкладений у статутний капітал іншої організації (підприємства) з метою витягу прибутку або участі в керуванні організацією (підприємством) [72].

Засоби, які мобілізуються на фінансовому ринку, включають: засоби від продажу власних акцій й облігацій, а також інших видів цінних паперів.

До засобів, що надходять при перерозподілі, відносять страхове відшкодування по ризиках, що наступили, фінансові ресурси, що надходять від концернів, асоціацій, головних компаній, дивіденди й відсотки але цінні папери інших емітентів, бюджетні субсидії [59].

Бюджетні асигнування можуть використатися як на безповоротній, так і на поворотній основі. Як правило, вони виділяються для фінансування державних замовлень, окремих інвестиційних програм або в якості короткострокової державної підтримки організацій (підприємств), продукція яких має загальнодержавне значення [69].

Також до складу залучених фінансових ресурсів включають кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги, а також усі види поточних зобов'язань підприємства по розрахунках:

-сума авансів, отриманих від юридичних і фізичних осіб у рахунок подальших поставок продукції, виконання робіт, надання послуг;

-сума заборгованості підприємства з усіх видів платежів до бюджету, включаючи податки, утримувані з доходів робітників;

-заборгованість по внесках до позабюджетних фондів, фонду соціального до Пенсійного фонду, по страхуванню майна підприємства та візуальному страхуванню його робітників; 

-заборгованість підприємства з виплати дивідендів його засновникам;

-сума векселів, які видало підприємство постачальникам, підрядникам у рахунок забезпечення поставок продукції, виконання роботи, надання послуг тощо [59].

Позиковий капітал передається організації (підприємству) у тимчасове користування на умовах платності й зворотності у вигляді кредитів банків, виданих на різні строки, засобів інших організацій (підприємств) у вигляді векселів, облігаційних позик. До складу позикових фінансових ресурсів входять довгострокові й короткострокові кредити банків, а також інші довгострокові шансові зобов'язання, пов'язані із залученням позикових засобів (крім