Управлінські інформаційні системи і технології в обліку, аналізі та аудиті

До наступної групи інформації можна віднести пормативпо-довідкову. яка містить різні нормативні й довідкові дані. Ця інформація вводиться і змінюється рідко. Інформація про зовніїині викривлення включає відомості, як. характеризують зміну плану, недопостачання матеріалів і комплектуючих виробів, брак технологічної документації.

Внутрішня вхідна інформація поділяється також на три групи: про продукцію, процеси, внутрішні викривлення.

Інформація про продукцію включає в себе комплекс даних, які характеризують з кількісного і якісного боку всі види продукції, а також повідомлення про рух цих видів продукції в циклі виробництва.

Інформація про процеси являє собою дані про проходження технологічного процесу виробництва, стан транспортних засобів тощо.

Інформація про внутрішні викривлення включає повідомлення про простоювання обладнання, робітників, транспортних засобів, відсутність матеріалів тощо.

Зовнішня вихідна інформація поділяється на обліково-розрахункову й довідкову. Довідкова являє собою різного роду довідки вищим рівням управління про виконання виробничого завдання:

- за стадіями утворення інформація поділяється на первишгу і вторинну (похідну). Первинна інформація виникає безпосередньо під час діяльності об'єкта і реєструється на початковій стадії процесу управління (стадії первинного обліку). Вторинна (похідна) отримується внаслідок оброблення інформації і може бути проміжною або результативною.

Проміжна інформація містить результати розрахунків, які використовують як вхідні дані для подальших розрахунків. Вона є вихідною для одного розрахунку і вхідною для груп інших завдань або для цього ж розрахунку, що створюється через деякий проміжок часу, тобто забезпечує зв'язок в середині інформаційної системи і взаємодію підсистем.

Результатну інформацію одержують під час оброблення первинної та проміжної інформації і використовують її для управління об'єктом і прийняття рішень;

за відношенням до процесу оброблення інформація класифікується на таку, що піддається обробленню, і таку, яка не піддається обробленню;

за способом відображення даних інформація поділяється на текстову (алфавітну, цифрову, алфавітно-цифрову) і графічну;

за функціями управління економічна інформація поділяється на планову, нормативну, бухгалтерську, статистичну і оперативно-технічну;

за стабільністю інформація поділяється на змінну та умовно-постійну, яку коротко називають постійною.

Змінна інформація відображає фактичні кількісні та якісні характеристики виробничо-господарської діяльності об'єкта, вона може змінюватися для кожного конкретного випадку як за назвами реквізитів - ознак, так і за кількісними величинами реквізитів - основ. Змінна інформація, як правило, бере участь в одному циклі оброблення, тому її називають разовою.

Постійна інформація залишається незмінною упродовж тривалого часу, багатократно використовується при оброблення змінної інформації. Постійність інформації в часі характеризується коефіцієнтом стабільності, який визнається відношенням кількості позицій номенклатури, що не змінюється протягом певного періоду (як правило, року), до загальної кількості позицій цієї номенклатури на початок цього періоду. До постійної зараховують інформацію, для якої коефіцієнт стабільності більший за 0,7.

Постійна інформація, поділяється на нормативно-розціню-вальну, довідкову, табличну, планову.

Нормативно-розцінювальна інформація містить діючі місцеві, галузеві та загальнодержавні нормативи, виражені в абсолютних і відносних величинах. До абсолютних належать норми часу й розцінки на виготовлення виробів, норми витрат матеріальній ресурсів, ціни на матеріали й вироби, тарифи тощо. Відносними є різні тривалий час діючі розрахункові коефіцієнти, процентні ставки тощо.

Постійна довідкова інформація включає опис постійних властивостей об'єкта у вигляді ознак, залежність яких тривала певний час. У наборі таких ознак завжди виділяється основна ключова ознака, якій відповідають певні значення інших ознак. Наприклад, табельному номеру працівника (ключова ознака) відповідають такі ознаки: відділ, цех, дільниця, категорія працівника, професія, розряд тощо. До довідкової інформації можна зарахувати і структурну інформацію, яка визначає склад об'єкта або явища, наприклад розподіл цехів і відділів підприємства за видами виробництва, склад збиральних з'єднань тощо. Таблична інформація містить заздалегідь обчислені показники, наприклад, таблиці сум податків, таблиці сум амортизації.

Структурні побудови ЕІ можуть бути різними, але пріоритет надається ієрархічному принципу виокремлення інформаційних сукупностей.

Одиницею (структурним елементом) найвищого рангу можна вважати всю інформаційну множину деякого об'єкта (галузь, регіон, підприємство, цех, фірма, установа тощо), його інформаційну базу (ІБ). Така множина поділяється на структурні одиниці нижчого рангу і так триває доти, доки не буде досягнено неподільних (атомарних) одиниць. Такими в ЕІ є реквізити, які являють собою мінімальні структурні сукупності ЕІ, що мають зміст. Розглянемо це поняття докладніше.

Усякий об'єкт (явище, процес тощо) має певні особливості й характерис-тики, що притаманні лише йому і вирізняють його серед йому подібних. Скажімо, такими властивостями виробу є його ціна, габарити, маса, потужність тощо.

Усі ці властивості відображаються за допомогою змінних величин -реквізитів або елементарних структурних одиниць ЕІ.

За формою реквізит є сукупністю символів - знаків чи цифр, яка відбиває цілком певні властивості об'єкта. Реквізит є логічно неподільним елементом будь-якої іншої складнішої інформаційної сукупності.

Під час автоматизованого оброблення даних часто використовують синоніми поняття „реквізит":

елемент даних;

атрибут;

змінна тощо.

Надалі користуватимемося такими з них, як атрибут і змінна.

Кожний реквізит характеризується найменуванням (іменем), значенням і структурою.

Ім'я реквізиту слугує для його однозначного визначення. Під час автоматизованого оброблення використовують скорочене ім'я реквізиту -ідентифікатор. Він також однозначно визначає