Відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності

Адміністративно-господарська відповідальність за правопорушення передбачає:

1) застосування адміністративно-господарських санкцій;

2) застосування адміністративних стягнень.

Адміністративно-господарські санкції – це заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення та ліквідацію наслідків правопорушення в сфері зовнішньоекономічної діяльності. Адміністративно-господарські санкції застосовуються до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності органами державної влади та місцевого самоврядування.

Види адміністративно-господарських санкцій за правопорушення в зовнішньоекономічній сфері:

1) безоплатне вилучення прибутку (доходу) ;

2) адміністративно-господарський штраф;

3) стягнення зборів (обов'язкових платежів) ;

4) при зупинення операцій за рахунками суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;

5) застосування антидемпінгових заходів;

6) припинення зовнішньоекономічної діяльності;

7) застосування індивідуального режиму ліцензування;

8) при зупинення дії ліцензії на здійснення зовнішньоекономічної діяльності;

9) анулювання ліцензії на здійснення зовнішньоекономічної діяльності;

10) обмеження або призупинення діяльності суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності тощо.

Адміністративні стягнення – міра відповідальності, яка застосовується з метою виховання особи в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню правопорушником нових правопорушень. Адміністративні стягнення застосовують до правопорушників у разі здійснення ними адміністративного правопорушення. При малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган, уповноважений вирішувати справу, може звільнити правопорушника від адміністративного стягнення і обмежитись усним зауваженням.

Суб'єктами адміністративних стягнень за правопорушення в сфері зовнішньоекономічної діяльності можуть бути Україна, як держава, та суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності. Україна, як держава, в особі своїх органів виконавчої влади та місцевого самоврядування може бути суб'єктом адміністративних стягнень за усі свої неправомірні дії перед суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб'єкти господарювання можуть бути суб'єктами адміністративних стягнень за усі свої правопорушення перед Україною, як державою.

До адміністративних стягнень належать:

1) попередження;

2) штраф;

3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення;

4) конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення;

5) виправні роботи;

6) адміністративний арешт.

Цивільно-господарська відповідальність – майнова відповідальність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, яка наступає за вчинення цивільно-господарського правопорушення, та ініціюється суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності у відповідності до зовнішньоекономічних договорів (контрактів). Суб'єктами цивільно-господарської відповідальності за правопорушення є суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, які несуть майнову відповідальність за порушення норм цивільного і господарського права в цій сфері.

Цивільно-господарська відповідальність настає за умов додержання наступних принципів:

- потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в зовнішньоекономічному договорі (контракті) ;

- сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань;

- у зовнішньоекономічному договорі (контракті) неприпустимими є застереження щодо виключення або обмеження відповідальності сторін договору.

Учасники зовнішньоекономічної діяльності несуть цивільно-господарську відповідальність за правопорушення шляхом застосування до правопорушників цивільно-господарських санкцій. Цивільно-господарські санкції – заходи впливу на правопорушника у сфері зовнішньоекономічної діяльності, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні або правові наслідки.

Види цивільно-господарських санкцій за правопорушення в сфері зовнішньоекономічної діяльності:

1) відшкодування збитків;

2) штрафні санкції;

3) оперативно-господарські санкції [3].

Кримінальна відповідальність

Кримінальна відповідальність має зовнішньоекономічний майновий покарання.

Кримінальна відповідальність – юридична відповідальність, яка наступає за вчинення суспільно-небезпечного діяння, що містить склад злочину, передбаченого „Кримінальним кодексом України» [10]. Суб'єктами кримінальної відповідальності можуть бути лише фізичні осудні особи. Юридичні особи не можуть нести кримінальної відповідальності. За законодавством України кримінальна відповідальність за вчинення злочинів у сфері зовнішньоекономічної діяльності може бути покладена як на громадян України, так і на іноземців та осіб без громадянства. Кримінальна відповідальність застосовується у формі кримінального переслідування, а в разі засудження суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності – у формі покарання.

Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність: особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. При призначенні покарання суд може визначити обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання засудженого. Перелік таких обставин наведено в табл. 1. 2.

До осіб, визнаних у вчиненні злочину в сфері зовнішньоекономічної діяльності, судом можуть бути застосовані види покарань:

а) покарання, не пов'язані з обмеженням і позбавленням волі;

б) покарання, пов'язані з обмеженням і позбавленням волі. Всі покарання в сфері зовнішньоекономічної діяльності об'єднані в три групи:

в) основні – громадські роботи, виправні роботи, арешт, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк, довічне позбавлення волі;

г) додаткові – позбавлення спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу та конфіскація майна;

д) змішані – такі, що можуть застосовуватися як основні, так і як додаткові – штраф, позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю.

За один злочин може бути призначено лише одне основне покарання. До основного покарання може бути приєднане одне чи кілька додаткових покарань у випадках та порядку, передбаченому «Кримінальним кодексом України» [10].