Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності

Тип роботи: 
Лекція
К-сть сторінок: 
48
Мова: 
Українська
Оцінка: 

style="text-align: justify;">До кримінальної відповідальності, не пов'язаної з обмеженням і позбавленням волі, в сфері зовнішньоекономічної діяльності відносяться такі види покарання;

- штраф;
- позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю;
- громадські роботи;
- виправні роботи;
- конфіскація майна.
 
Таблиця 1.2
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання засудженого за злочини в сфері зовнішньоекономічної діяльності
Обставини, які пом'якшують покаранняОбставини, які обтяжують покарання
1. З'явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину. 1. Вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів. 
2. Добровільне відшкодування завданого збитку або усунення зало діяної шкоди. 2. Вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою. 
3. Вчинення злочину неповнолітнім. 3. Вчинення злочину на ґрунті 1 расової, національної чи релігійної ворожнечі або розбрату. 
4. Вчинення злочину жінкою в стані вагітності. 4. Вчинення злочину у зв'язку з виконанням потерпілим службового або громадського обов'язку. 
5. Вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних та інших обставин. 5. Тяжкі наслідки, завдані злочином. 
6. Вчинення злочину під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність. 6. Вчинення злочину щодо особи, яка перебуває в матеріальній, службовій чи іншій залежності від винного. 
7. Вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними або моральними діями потерпілого. 7. Вчинення злочину з використанням малолітнього або особи, що страждає психічним захворюванням чи недоумством. 
8. Вчинення злочину з перевищенням меж крайньої необхідності. 8. Вчинення злочину з особливою жорстокістю. 
9. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, поєднання з вчиненням злочину у випадках, передбачених „Кримінальним кодексом України» тощо. 9. Вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів тощо. 
 
До кримінальної відповідальності, пов'язаної з обмеженням або позбавленням волі, відносяться такі види покарання:
1) арешт;
2) обмеження волі;
3) позбавлення волі на певний строк;
4) довічне позбавлення волі.
 
2. Господарська відповідальність під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності
 
Оперативно-господарські санкції в зовнішньоекономічній діяльності
Порушення порядку здійснення зовнішньоекономічної діяльності (особливо валютних розрахунків) приносить Україні величезні збитки.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про ЗЕД» за порушення законодавства України про ЗЕД до суб’єктів ЗЕД або іноземних суб’єктів господарської діяльності можуть бути застосовані наступні спеціальні санкції:
накладення штрафів у випадках невчасного виконання або невиконання суб’єктами ЗЕД та іноземними суб’єктами господарської діяльності своїх обов’язків згідно з законами України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України;
застосування до конкретних суб’єктів ЗЕД та іноземних суб’єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб’єктами положень законів України, які встановлюють певні заборони, обмеження або режими здійснення зовнішньоекономічних операцій з дозволу держави;
тимчасове припинення ЗЕД у випадках порушення законів України, здійснення дій, що можуть завдати збитку інтересам національної економічної безпеки [14].
Вищезгадані санкції застосовуються Міністерством економіки України за рішенням судових органів України або за поданням органів державної податкової і контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, комісії з питань повернення до України валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами, і Національного банку України.
У господарській практиці України подання про вживання спеціальних санкцій виносять, в основному, органи державної податкової служби – близько 85%, оскільки під час податкових перевірок виявляються порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність.
Як правило, після відповідного представлення Міністерства економіки з питань Європейської інтеграції України ухвалюється рішення про вживання санкцій. Виняток становлять лише окремі правопорушення, наприклад, у випадку, коли у крупного експортера невелика заборгованість за зовнішньоекономічними контрактами порівняно із загальним обсягом продажів. Кожний такий випадок розглядається в робочому порядку за узгодженням з органом, що направив подання. Таким чином, вживання даних норм може носити і диференційований характер.
Вживання санкцій має важливе значення для регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Вірність введення відповідальності за порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність підтверджується наявністю аналогічних правових інститутів в економічно розвинених країнах Європи та Америки. Відсутність подібної відповідальності призвела б до хаосу у сфері ЗЕД.
Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності, які здійснили експорт або імпорт товарів, робіт, послуг з бартерного договору, зобов’язані протягом п’яти робочих днів з дня підписання акту або іншого документа, що засвідчує виконання робіт або надання послуг, повідомити органи державної митної служби України (при імпорті або експорті за договором товарів) або органи державної податкової служби України (при імпорті або експорті роботи чи послуги) про факт здійснення експорту товарів (робіт, послуг). За кожний день неподання або невчасного надання вказаної інформації нараховується пеня у розмірі одного відсотка вартості експортованих товарів (робіт, послуг) за кожний день прострочення.
Відповідно до Наказу Кабінету Міністрів і Національного банку України від 12. 02. 1998 р. № 1968 «Про посилення контролю за проведенням розрахунків резидентів і нерезидентів за зовнішньоекономічними операціями» у разі вживання до суб’єкта ЗЕД – резидента відповідно до ст. 37 Закону України «Про ЗЕД» спеціальної санкції – тимчасового припинення зовнішньоекономічної діяльності, уповноважені банки не приймають від
Фото Капча