Вивчення структури стосунків у міжособистісній структурі дошкільників.

Соціометричний шифр. Всім членам групи, включаючи відсутніх в даний момент, присвоюються порядкові номери (шифри).Загальні їх списки готуються зарані. При відповіді на бланках проставляються не прізвища, а відповідні номери.

Соціометрична карточка – це засіб отримання інформації про опитуваних. Саме в ній проводиться реєстрація індивідуальних виборів. Соціометрична карточка може виглядати таким чином:

 

№КритеріїВибори

1.

2.

3.

 

При цьому слід використовувати соціометричні критерії, розраховані на вираження і позитивного, і негативного ставлення респондентів до інших членів групи. Але на карточці не повинно бути великої кількості критеріїв, це утруднює обробку і аналіз результатів.

Якщо застосовувалась непараметрична процедура соціометрії, то розміри графи “вибори” роблять досить великими. Якщо ж прийнята процедура параметрична (з лімітом виборів), то зазвичай креслиться вертикально стільки граф у правій частині карточки, скільки виборів дозволено. в тому і іншому випадку іноді виникає необхідність порівняльну цінність індивідуального надання переваг. Для цього у карточці роблять графу “вибір у першу чергу”. Пізніше, при обробці матеріалу, порядок виборів позначають допоміжними символами чи різними за кольором чорнилами.

Процедура соціометричного опитування зазвичай займає 10-12 хвилин. При цьому розмови не допускаються. Необхідно, щоб учасники протягом всього періоду опитування мали можливість бачити групу.

Важливою умовою проведення соціометрії є попереднє встановлення доброзичливих і досить довірливих стосунків дослідника і респондентів. Ефективність роботи помітно підвищується, якщо дослідник тримається привітно і впевнено.

Опитувані повинні бути поінформовані про те, що всі результати соціометрії є конфіденційними.

Участь у процедурі опитування – справа добровільна. слід бути готовим до того, що частина групи в силу тих чи інших причин може відмовитися від роботи. Зменшити число можливих відмов вдається, якщо проводиться попередня усна розминка з використанням інших критеріїв, більш легких і прийнятних для більшості.

Текст інструкцій включає в себе наступні розділи:

-визначення мети роботи;

-характеристика умов її проведення;

-відповіді на запитання, які виникли.

Робота починається тільки після того, як дослідник впевниться, що всі респонденти зрозуміли особливості її виконання. Їм повинно бути надано достатньо часу на обдумування своїх відповідей.

При опитуванні небажаною є присутність офіційних чи сторонніх осіб, так як це може спотворити достовірність інформації.

Обробка даних має три етапи: табличний, графічний та індексологічний.

Перший етап обробки даних – складання соціоматриці – таблиці, за допомогою якої узагальнюються результати опитування.

На основі соціоматриці будується соціограма.

Соціограма – це графічне зображення відношень респондентів один до одного при відповідях на соціометричні критерії. Дозволяє наочніше і глибше проаналізувати групові взаємозв’язки.

В роботі позначення виглядають таким чином:

О Δ – позначення статі респондента;

 

–взаємний вибір.

Типи соціограм:

а) довільного виду – показує комбінацію міжособистісних стосунків із найбільш зручним для сприйняття розміщенням членів групи;

б) концентрична (або “мішеннєва”) – представляє зображення міжособистісних стосунків в групі на тлі окружностей, вписаних одна в одну, при цьому, зазвичай, чим вищий позитивний статус конкретної особи, тим ближче до центру кіл вона розміщується на схемі;

в) монограмного виду – у якій обстежуваних розміщують на площині так, як вони в реальності розташовані у тому приміщенні, де проходить основна діяльність групи.

Вибір типу соціограми визначається задачами дослідження.

Аналіз соціограми починається з пошуку центральних, найбільш впливових членів групи, потім – взаємних пар і угрупувань, що об’єднують людей, які обрали один одного. Особливу увагу звертають на наявність “відторгнутих” або “ізольованих” в групі, а також не співпадаючих за знаком зв’язків між її членами.

Соціометричні індекси слугують для виявлення кількості характеристик відношень у групі. розрізняють індекси персональні (П. С. І.) і групові (Г. С. І.). Основними П. С. І. являються індекс соціометричного статусу (для того, кого обирають). Індекс емоційної експансивності (для тих, хто обирає) та індекс адекватності оцінки свого положення у групі.

Соціометричний статус – це характеристика позиції члена групи, в ньому відображається ступінь впливу людини, потенційна здатність до лідерства. Такий індекс може бути позитивним і негативним.

Експерт (від лат. “досвідчений”) – компетентна особа, яка має спеціальний досвід у конкретній галузі і бере участь в дослідженні у якості джерела безпосередньої інформації. Її завданням є висловлення своєї думки про якість об’єкта чи явища за певною шкалою у відповідності з передбаченими для цього правилами.

Основний зміст методу експертних оцінок заключається у раціональній організації роботи одного чи декількох спеціалістів над поставленою проблемою з реєстрацією і подальшою обробкою отриманих даних.

У психологічному дослідження експертне оцінювання може розглядатися як в якості самостійного методу пізнання, так і у вигляді суттєвого компонента процедур спостереження, аналізу продуктів діяльності, словом, всюди, де має місце нестандартизований перехід від ознак до висновків.

Перейдемо до аналізу змісту оціночної діяльності експертів. У цілому в ній можна виділити наступні етапи:

1. Підготовка до експертизи (вивчення порядку і правил оцінювання, ознайомлення зі способами реєстрації суджень, актуалізація знань в даній конкретній галузі).

2. Дослідження об’єкта експертизи.

3. Виникнення імпліцитної оцінки –