Вивчення структури стосунків у міжособистісній структурі дошкільників.

Використання цих показників при розгляді відносин у стійких ігрових об’єднаннях дало змогу виділити з них ті об’єднання, де відсутнє дотримання норми справедливості і відносини потребують корекції.

Результати досліджень показали, що найвищий рівень справедливості відносин в ігрових об’єднаннях був за взаємної симпатії і спільних ігрових інтересах та за відсутності фіксованості позиційних ролей. В цих об’єднаннях перехід функцій керівництва від одного партнера до іншого здійснюються в атмосфері доброзичливості, уваги до інтересів один одного. Діти, що входили в ці об’єднання в більшості випадків цікавляться чи згоден партнер виконувати ту чи іншу роль, будувати в певному напрямку сюжет; звертаються один до одного за порадою, допомогою; підтримують ініціативну іншого в розгортанні задуму; пропонують один одному найбільш привабливі ролі та іграшки; висловлюють співчуття у випадку труднощів, виявляють радість від спільної гри і спілкування. Все це свідчить про наявність в цих мікрогрупах демократичного стилю спілкування.

Абсолютно інші стосунки виявляються в об’єднаннях, в яких хоча й відсутня фіксованість позиційних ролей між дітьми, але й мотиваційна основа інша – спільні ігрові інтереси і бажання кожної дитини командувати, бути головним у грі.

В таких ігрових об’єднання діти, встановлюючи черговість на виконання найбільш привабливих ролей, не визнають разом з тим ровесника як рівного партнера по спільній діяльності. Це відображається в негативних формах спілкування, взаємній недоброзичливості і неприязні, а також у некритичному ставленні до власних несправедливих дій (на тлі адекватного емоційного реагування на несправедливі дії партнера). Ігри в таких об’єднаннях або не можуть розпочатися взагалі, або в них спостерігається безкінечна зміна ролей і перехід в функції керівництва, визначеної роллю, від однієї дитини о іншої, що супроводжується поквапленням партнера, який виконує найбільш активну роль.

Таким чином, ігрові об’єднання, засновані на спільних ігрових інтересах і прагненні кожного одноосібно управляти ходом гри, хоча у них і відсутня фіксованість позиційних ролей, не можна характеризувати позитивно в моральному плані: стосунки у них дітей мають недоброзичливий характер, а черговість дотримується формально, як умова, що дає кожному можливість перспективи задоволенням бажання керувати.

При вивченні характеру спілкування, взаємодії і емоційних реакцій дітей в ігрових об’єднаннях із фіксованими позиційними ролями в структурі розподілу функцій керівництва-підкорення у більшості мікрогрупах спостерігається добровільна відмова від свого права на черговість, трохи менше мікрогруп, в яких черговість встановлюється формально (як правило, в цих об’єднаннях керування здійснюється в авторитарному стилі). При цьому лише в окремих випадках “підлеглі” виказують обурення щодо несправедливих дій партнера.

Отже, при вивченні взаємовідносин дітей старшого дошкільного віку в стійких і відносно стійких ігрових об’єднаннях на основі показників, які характеризують справедливість стосунків дітей у грі, було встановлено: міра справедливості ігрової взаємодії залежить не тільки від дотримання дітьми черговості в розвитку сюжету, від розподілу головних і другорядних ролей, іграшок та ігрового матеріалу, а й від адекватності емоційного відношення членів ігрових об’єднань при порушенні (дотриманні) норм справедливості самою дитиною та іншими дітьми, а також від доброзичливості її спілкування з ровесниками.

Вивчення дитячих ігрових об’єднань, які виникають в старших групах дитсадка за ініціативи самих дітей, показало, що вони відрізняються одне від одного як за зовнішньою так і за внутрішньою структурою.

При вивченні таких параметрів зовнішньої структури ігрових мікрогруп, як їх стійкість, чисельний статевий склад, а також довготривалість існування при переході дітей з однієї вікової групи в іншу, було виявлено:

1)у всіх вікових групах дитячого садка превалюють нестійкі об’єднання;

2)чисельний склад стійких ігрових об’єднань коливається в межах 2 – 6 чоловік, але найбільш розповсюдженими стійкими об’єднаннями являються ігрові пари – діади.

3)Збереження дружних об’єднань при переході з однієї вікової групи в іншу багато в чому залежить від міри реформування складу групи: при незначній зміні зберігається кожне друге нестійке об’єднання, при незначній – тільки кожне 5.

У всіх обстежуваних вікових групах дитсадка виявилось яскраво виражене надання переваги дошкільників організації ігор за власною ініціативою з ровесниками своєї статі.

При розгляді зовнішньої структури ігрових об’єднань були виявлені тенденції збільшення з віком їх чисельного складу, стійкості, а також числа об’єднань, що включають в себе дітей однієї статі. Разом з тим, на тлі збільшення чисельного складу ігрових об’єднань було встановлено, що навіть у старших групах дитсадка об’єднані чисельністю 3 – 56 чоловік складають не більше 5 частини всіх стійких об’єднань.

Поглиблене вивчення характеристик внутрішньої структури ігрових об’єднань в старшому дошкільному віці виявило більшу їх варіативність. Ігрові об’єднання розрізняються:

а) за своєю мотиваційною основою (серед мотивів об’єднання найбільш розповсюдженими виявились інтерес до гри, гіпертрофоване бажання самоствердження через гру і симпатія до ровесника);

б) за структурою позиційних ролей і розподіл у грі керівництва-підкорення (більше ніж у половини ігрових об’єднань була виявлена фіксованість позиційних ролей,