Застарілі слова, їх стилістичні функції у текстах разних стилів

Перегрупування активного і пасивного шарів лексики супроводжується різноманітними семантичними зрушеннями, перетвореннями та формуванням нових значень. Показовими є зміни, що сталися з давно відомими в українській мові лексемами, які через актуалізацію в газетному узусі зазнали модифікації семантичної структури. Наприклад, лексема бомонд відома як застаріла (пряме значення – «вишукане аристократичне товариство») і в мові друкованих мас-медіа новітнього часу більш вживана у переносному значенні, що вже фіксують деякі новітні тлумачні словники: «пересічні люди, які вважають себе належними дотовариства і тому зверхньо ставляться до інших» [СТСУМ 2006]. Але деякі сучасні контексти свідчать про подальший розвиток семантики: помічаємо зрушення, що відбуваються в структурі цього нового значення – відсутність семи «зверхнє ставлення до інших», а також підміна семи «пересічні люди» на сему «коло людей, що складають найвпливовішу частину суспільства, публічні особи, видатні, популярні люди з різних сфер діяльності»: «Сьогодні весь столичний бомонд, включаючи політиків і представників шоу-бізнесу, вальсуватиме на Віденському балу в Національній опері України аж до світанку» (УМ № 232, 14.12.2007). В аналізованому прикладі спостерігаємо переосмислення значення, заміну одних компонентів семантичної структури слова іншими, тобто модифікацію семантики, що призвела до появи нового значення вишуканого.

Лексема патронат також зазнає змін у семантиці: зі значень, що зафіксовані словником, смислові зрушення відбуваються з першим, історичним – «форма покровительства у стародавньому Римі, що призводила до залежності незаможних або неповноправних громадян від багатих і впливових патронів» [СТСУМ 2006]. Слово патронат почало інтенсивно функціонувати в мові сучасних ЗМІ майже з тією ж, але більш конкретизованою семантикою «форма покровительства впливових людей, можновладців», втративши при цьому додаткову сему «що призводила до залежності незаможних громадян». Наприклад: «Національна експедиція «Україна – Гімал 2007», яка проходила під патронатом Кабінету Міністрів України, підтвердила необмежений потенціал наших спортсменів, їх професійність, високу моральну і фізичну підготовку, здатність досягати мети за найскладніших природних умов» (УК № 95, 01.06.2007). У даному випадку простежується розширення семантичного обсягу слова, що відбувається за рахунок вилучення уточнюючого компонента в його значенні.

Інші семантичні зрушення сталися з актуалізованою в новітній період лексичною одиницею світлиця. Зміни відбулися із відродженою у нових умовах самою реалією (об’єктом), і відповідно, сталося оновлення, розширення змістового обсягу лексеми, що її позначає. Традиційна семантика «чиста, світла, парадна кімната у будинку; покій, горниця, вітальня» [НТСУМ 2006] набула більш узагальненого значення, розширила змістовий обсяг – «спеціально обладнане в національному стилі найкраще приміщення в певних громадських закладах, освітніх установах для проведення урочистостей, суспільно-політичних заходів, виховання патріотизму, для відпочинку тощо». Слід зауважити, що за рахунок такого змістового оновлення названа лексема із загальнонародної лексики перейшла в розряд спеціальної, тобто термінологізувалася (такі приміщення спеціально облаштовують у навчальних закладах, військових частинах, музеях, на виставках, з патріотично-виховною та просвітницькою метою). Наприклад: «А значить, учасники Варшавського ярмарку з 31 країни світу і поляки попробують української горілки, побачать танці ансамблю Вірського, подивляться на українську світлицю(!) – так буде оформлений експозиційний зал України, ну і послухають вузький прошарок україномовної інтелігенції» (УМ № 86, 17.05.2007). Отже, у сфері газетно-публіцистичного мовлення спостерігається активна міграція слів всередині лексичної системи від периферії до центру, результатом якої є процес актуалізації застарілих лексичних засобів. Частина такої лексики зазнає семантико-стилістичного переосмислення, значеннєвих модифікацій та перетворень, найбільш поширені з яких – розширення обсягу значення, звуження обсягу та смислові трансформації в семантичній структурі. Застаріла лексика, актуалізована у мові сучасних друкованих мас-медіа, активно використовується в якості стилістичних засобів, що здатні викликати й виражати різного роду емоції, оцінки та забезпечують експресивність і образність висловлювання.