Застарілі слова, їх стилістичні функції у текстах разних стилів

 

 

Актуалізація лексичних елементів відбувається завдяки поверненню з периферії до активного вжитку слів, що давно існували в мові й колись належали до її активного фонду, але з часом відійшли у пасив. Частина такої відновленої актуалізованої лексики зазнає семантичного переосмислення, значеннєвих модифікацій та перетворень.

У сучасному вживанні застарілої лексики поєднуються два різні процеси: 1) активізація її використання (при цьому застаріле слово виступає в якості стилістичного засобу); 2) актуалізація значення слова (при цьому слово перестає бути історизмом і використовується як нейтральна номінація). Початковий етап актуалізації слова зазвичай пов’язаний із яскравою стилістичною маркованістю мовного засобу, яка згодом поступово зникає. [Какорина 1996, с. 68]. Актуалізація застарілих мовних одиниць зумовлена відродженням у нових умовах реалій та понять минулого, напр.: «На борту викраденого піратами Сомалі українського судна «Фаїна» розгортається справжня драма» (УМ № 183, 01.10.2008), відтворенням мовного колориту минулих епох, напр.: «Тим більше що вказаний у листі нормативний акт зовсім не зобов’язує місцеву владу надавати саме те приміщення, в яке тицьне перстом законотворець» (УМ № 20, 31.01.2008); «Пікет відбувався у середу ввечері, коли Каспарова, арештованого за участь в Марші незгідних, мусили випустити з буцегарні» (УМ № 222, 30.11.2007), а також набуттям нових значень, стилістичного забарвлення (піднесено-урочистого або навпаки, жартівливо-іронічного звучання), напр.: «У тій частині своєї промови, що стосувалася висування на лідерство й підсумовувала «чолобитні» однопартійців, Віктор Ющенко сказав таке: «Я розумію, наскільки я зобов’язаний партії і наскільки маю бути відданий її платформі»» (УМ № 60, 03.04.2007).

Традиційним для газетно-публіцистичного стилю стало широке використання застарілої лексики в якості стилістичного засобу, простежується тенденція її активного використання для підвищення експресивної функції, підсилення виразності й емоційності, наприклад: «На прес-конференцію з’явилися сам режисер і одна з двох суперзірок, зайнятих у фільмі, Кейт Бланшет. Інша артистична величність – Джордж Клуні не приїхав» (УМ № 27, 13.02.2007); «Цікаво, що саме у ті дні тодішній Президент Леонід Кучма провів відповідну кадрову ротацію: звільнив із посади міністра оборони Євгена Марчука і повернув у це крісло перевіреного «вірнопідданого» генерала Кузьмука» (УМ № 100, 03.06.2006).

Серед лексем, що походять з книжної застарілої лексики найбільш значними ресурсами оцінності виділяються історизми, міфологічна та біблійна лексика. Потенційна оцінність їх зумовлюється багатьма чинниками – як загальними, що відносяться до всієї застарілої лексики, так і окремими, що диференціюються за розрядами цієї лексики. Наприклад, оцінність історизмів пояснюється самою природою їх як лексичної категорії. Позначаючи реалії побуту, господарства, культури і т.п. різних часів та народів, історизми з плином часу нарощують різноманітні емоційно-оцінні (конотативні) відтінки, пов’язані з переосмисленням понять, які номіновані застарілою лексикою [Солганик 1981, с. 96].

У сучасних газетних текстах повернуті до активного вжитку застарілі слова та історизми «набувають нових контекстуальних значень: історизми використовуються не лише для відтворення реалій давно минулого, а й для оцінки явищ суспільного життя нинішньої доби, книжна лексика нейтралізується» [Коць 1997, с. 18].

Потрапляючи в контекстуальне оточення стилістично нейтральних слів, лексеми, що відносяться до лексики історичного фонду, набувають експресивного характеру. В образному вживанні таких лексичних одиниць переважають метафори іронічного або негативно-оцінного звучання, наприклад: «Також із мінімальним рахунком збірна Північної Ірландії скинула з трону шведів» (УМ № 58, 30.03.2007); «У шахтарських селищах, десь у донбасівській глибинці, директор шахти по-старому буде цар, бог і батько рідний» (УМ № 60, 03.04.2007). Деякі слова набули переносного значення, зафіксованого у сучасних тлумачних словниках [СТСУМ 2006]: крамола – бунт, заколот (пряме значення), антидержавні погляди, висловлення (переносне значення): «Напередодні президентських перегонів 2004 року уряд, яким тоді командував кандидат у президенти Віктор Янукович, вирішив у стислі терміни змінити в областях керівництво комбінатів преси – аби свої люди перекрили кисень можливій появі крамоли» (УМ № 176, 27.09.2007); холоп – у Давній Русі – підневільна особа, за своїм становищем близька до раба, згодом – двірський слуга, кріпак (пряме значення); той, хто принижено схиляється, плазує перед ким-небудь, плазун, холуй (переносне значення): «Я навіть злякався, бо усвідомив, що одного ранку кияни прокинуться холопами клану Черновецького» (УМ № 232, 14.12.2007); глашатай – те саме, що оповісник (пряме значення), той, хто прилюдно проголошує що-небудь і бореться за його здійснення (переносне): «Невже комусь потрібно насилати спецназ на товстопузих глашатаїв коаліції?» (УМ № 67, 13.04.2007).

Мовна практика сучасної української періодики підтверджує широке використання застарілої лексики в переносному значенні, ця категорія актуалізованих лексичних одиниць слугує матеріалом для активного утворення нових яскравих метафоричних образів. Ефектним засобом вираження авторської емоції є вживання таких лексем в якості негативно-оцінних, іронічних метафор: «Перши ніж відправити на Батьківщину, місяців зо два в німецькому місті Ростоці їх перевіряли сталінські опричники» (УМ № 86, 17.05.2007); «За даними міліції, вчора до Києва прибуло 14 тисяч «рекрутів» із регіонів» (УМ № 67, 13.04.2007).

Як показують спостереження, деякі застарілі лексичні одиниці, актуалізувавшись на сучасному етапі, вже закріпили за собою переносні значення,