Земські природничо-історичні музеї півдня України: організація та природознавча діяльність 60-ті роки ХІХ ст. – початок ХХ ст.

Аналіз процесу створення Таврійського музею свідчить при активну підтримку цього питання місцевим самоврядуванням. Обговорення на всіх його рівнях визначило взаємовідносини між майбутнім музеєм і губернським земством на підґрунті статуту, розробленого В. В Докучаєвим. Губернське земство з самого початку погодилося з пропозиціями С. О. Мокржецького, щодо широких зв'язків музею і планів його наукової діяльності.

12 грудня 1899 року відбулося урочисте відкриття музею. Його основні наукові завдання були окреслені С. О. Мокржецьким у промові та подальших роботах, проаналізованих у дисертації. Таврійський природничо-історичний музей з самого початку своєї діяльності розглядався як різнобічна науково-практична установа і користувався цілковитою підтримкою органів місцевого самоврядування.

Створення Херсонського природничо-історичного музею також почалося з введення посади губернського ентомолога у1897 році, яку обійняв відомий вчений-біолог польського походження Й. К. Пачоський. Оскільки Херсонське земство надавало найбільші кошти на утримування Одеської ентомологічної комісії, то після ліквідації її майно стало надалі основою ентомологічного кабінету у Херсоні. Й. К. Пачоський одразу ж поставив перед земством питання про розширення обов'язків практичного ентомолога до таких меж, які б давали право фактично бути “губернским натуралистом”, діяльність якого б охоплювала всю природу Херсонщини.

Ідея заснування природничо-історичного музею у Херсоні торувала шлях через різні початкові форми її здійснення. У 1898 році на підставі природничо-історичних досліджень гуртка Херсонських натуралістів було створено природничо-історичний повітовий музей. У той же час Й. К. Пачоський, після відрядження до Таврійського музею, ставить питання про організацію ентомологічного кабінету, подібного до такого ж у Сімферополі, який і було створено у 1897 році. Поряд зі згаданими у Херсоні на той час існувала ще одна природничо-історична структура, а саме – музей при громадській бібліотеці міської управи. Таким чином, на початку ХХ ст. (1901р.) у Херсоні було три різні природничо-історичні структури повітового, міського і губернського підпорядкування. Земство виступило у 1901 році ініціатором заснування одного “общего музея в Херсоне”.

Пропозицію створення єдиного музею одночасно висунули відомі земці і громадські діячі Г. Л. Скадовський і К. Е. Фальц-Фейн. Після розгляду на губернських земських зборах в 1902 році і було прийнято рішення про створення єдиного музею для вивчення флори і фауни степу шляхом об'єднання вже існуючих установ. Це рішення стало визначальним для початку роботи Херсонського природничо- історичного музею.

Останнім на Півдні України виникає Катеринославський обласний музей ім. О. М. Поля. Аналіз наукової літератури дає підстави стверджувати, що і досі відсутня конструктивна схема процесу виникнення та інституціалізації цієї установи. Щодо Дніпропетровського історичного музею ім. Д. І. Яворницького (колишнього Катеринославського обласного музею ім. О. М. Поля) створився стереотип, певний міф, за яким музей був таким завжди і засновувався як історичний. Дослідження проблеми заснування й інституціалізації музею дозволяє вперше достовірно реконструювати цей процес. Він був складним і суперечливим.

Виникнення обласного музею ім. О. М. Поля має своїми витоками звернення Бахмутського земства і губернатора Ф. Е. Келлера (незалежно один від одного) у 1900 р. до Катеринославського земства з пропозицією увічнити пам'ять О. М. Поля. Як один з варіантів – пропонувалося створення музею. Катеринославські губернські земські збори (КГГЗ) у 1900 р. прийняли рішення про заснування музею ім Поля при Катеринославському вищому гірничому училищі (КВГУ). Усі відповідні документи були підготовлені і передані до Міністерства внутрішніх справ на затвердження.

6 травня 1901 року розпочало свою діяльність Катеринославське наукове товариство (КНТ), яке одразу ж поставило питання про необхідність “открытия в Екатеринославе областного музея им. А. Н. Поля как хранилища природных богатств края, памятников его прошлого и сведений его настоящей культурной жизни”.

Заснування музею мало два чітко визначених напрямки. Перший – створення матеріальної бази музею, який врешті решт звівся до справи спорудження власного будинку. Другий – оформлення його правового статусу. Перший напрямок розвивався досить складно, але в межах компетенції Катеринославського земства; другий вимагав створення статуту, який би надавав правові підстави діяльності музею і затвердження його в С. – Петербурзі.

Питання про створення обласного музею кінець-кінцем отримало позитивне рішення на місцевому рівні на черговій (ХХХVI) 1901 сесії КГЗЗ, але не було враховано, що ніхто не відміняв рішення про створення музею ім. О. М. Поля при КВГУ.

Місцева влада припустилася надалі формальної помилки, ініціюючи проходження статуту обласного музею ім. О. М. Поля, не повідомивши МВС, що питання створення музею ім. О. М. Поля при КВГУ знято з порядку денного. Це на роки затримало затвердження статуту. У дисертації детально досліджено і реконструйовано всі етапи нелегкого процесу складання і затвердження статуту, які свідчать про певні пріоритети планованої діяльності.

Пріоритети музею в процесі його виникнення та інституціалізації були змінені і розширені. Він перестав розглядатися як вузькопрофільний