Земські природничо-історичні музеї півдня України: організація та природознавча діяльність 60-ті роки ХІХ ст. – початок ХХ ст.

7. Таврійський природничо-історичний музей у другому десятилітті ХХ сторіччя перетворився у сухопутну біологічну станцію – єдину на той час у Криму, яка характеризувалася усіма атрибутами наукової установи – науковими дослідженнями високого рівня, науковою продукцією, науковим обміном, тісним співробітництвом з науковим співтовариством України, Російської імперії, Європи, Америки, власним періодичним науково-практичним виданням тощо.

8. Таврійський (перш за все) і Херсонський природничо-історичні музеї були закладами, які використовувалися як база для стажування і підготовки спеціалістів з вищих навчальних закладів та Департаменту землеробства. Вони надавали також професійного спрямування прагненням аматорів природи.

9. Науково-просвітницька і популяризаторська робота з питань практичного природознавства розглядалася музеями як конче необхідна і комплексна; вона проводилась з застосуванням різноманітних засобів, серед яких були: огляд у музеях колекцій загального і спеціально сільськогосподарського призначення з відповідними поясненнями спеціалістів, читання лекцій, як перед майбутніми спеціалістами сільського господарства, так і для широких верств населення, складання і розсилання спеціалізованих природознавчих колекцій повітовим земствам і школам, консультативна діяльність з питань агрономії, ентомології, бактеріології, фітопатології, захисту рослин тощо, видання статей у сільськогосподарських часописах для народу, брошур та книжок у тому числі українською та татарською мовами, підготовка і видання плакатів з питань боротьби зі шкідниками, організаційно-консультативна діяльність тощо.

10. Природничо-історичні науки Півдня України на етапі становлення організаційних форм природознавчих досліджень в Україні за умов майже повної відсутності спеціалізованих державних науково-дослідницьких структур, відігравали значну роль у розвитку наукових підходів до вивчення навколишнього середовища. Результати досліджень, проведених у цих музеях, мали як регіональне, так і загальнонаукове значення, вони відігравали вагому роль у розвитку біології та її практичному використанні в країні, відкривали нові перспективи.

 

 

1. Гребенник Т. А. Как в Екатеринославском Высшем Горном Училище хотели создать музей им. А. Н. Поля // Вісник Дніпропетровського університету. Сер. : “Історія і філософія науки і техніки”. – 1998. – Вип. 3. – С. 91 – 96.

2. Гребінник Т. О. Сільськогосподарський музей у Катеринославі: не здійснені сподівання земства // Вісник Дніпропетровського університету. Сер. : “Історія і філософія науки і техніки”. – 1998. – Вип. 4. – С. 111 – 116.

3. Гребенник Т. А. Таврический естественно-исторический музей: предпосылки создания, организация, первые годы деятельности (1865 – 1906) // Библиотечное дело и краеведение. – Киев – Симферополь, 1999. – Вып. 1. – С. 23 – 29.

4. Гребенник Т. А. “Устройство” музея им. А. Н. Поля при Екатеринославском Высшем горном училище. (Документы и комментарии) // Гуманитарный журнал – Днепропетровск, 2000. – Лето – Осень. – С. 98 – 105.

5. Cавчук В. С., Гребінник Т. О. Заснування та інституціоналізація Катеринославського обласного музею імені О. М. Поля // Історія України: Маловідомі імена, події, факти. – Київ, 2001. – Вип. 14. – С. 51 – 78.

6. Гребінник Т. О. Природничо-історичні музеї Півдня України // Історія України: Маловідомі імена, події, факти. – Київ – Донецьк, 2001. – Вип. 17. – С. 27 – 30.

7. Гребінник Т. О. Діяльність Й. К. Пачоського і Херсонського земства по заснуванню природничо-історичного музею // Південний архів. – Херсон, 2001. – Вип. V. – С. 86 – 93.

8. Гребінник Т. О. До питання про діяльність природничо- історичного відділу Катеринославського музею імені О. М. Поля // Історія науки, освіти і культури в Україні: традиції і сучасність: Мат. VI наук конф. молодих вчених (18 – 19 квітня 1995 р). – Київ – Миколаїв, 1996. – С. 24 – 25.

9. Гребінник Т. О. Музеї Катеринославщини в пореформену добу // Мат. міжн. науково-методичної конф. : Заселення Півдня України: проблеми національного і культурного розвитку (21 – 24 травня 1997). – Херсон, 1997. – С. 83 – 84.

10. Гребенник Т. А., Савчук В. С. Музейная тема в жизни и деятельности А. Браунера // Памяти профессора А. А. Браунера: Сб. воспом. и научн. трудов. – Одесса: Астропринт, 1997. – С. 70 – 74.

11. Гребенник Т. А. О некоторых аспектах деятельности представителей семьи Фальц-Фейнов и Скадовских в Херсонском земстве // Мат. ІІ Міжн. наук. конф. : Фальц-Фейнівські читання (25 – 27 квітня 2001). – Херсон, 2001. – С. 45 – 47.

12. Гребінник Т. О. О. А. Яната і біологічні дослідження у природничо-історичному музеї Таврійського губернського земства // Бюл. Центр. наукової сільськогосподарської бібліотеки УААН. – Київ, 2001. – Випуск 2 (2). – С. 70 – 76.

13. Гребенник Т. А. Естественно-исторический музей Таврического земства в Симферополе как центр исследований по вопросам защиты растений // Збереження пам'яток науки і техніки в музеях: Історія, досвід, перспектива. – К., 2001. – С. 61 – 66.

14. Гребінник Т. О. Науково-просвітницька та популяризаторська робота земських природничо-історичних музеїв