Зв’язок соціального середовища та агресивної поведінки особистості

1. Тест Басса – Дарки характеризується спробою розглядання агресії як комплексного феномену. Був запропонований опитувальник, який складається із восьми субшкал, які вважаються важливими показниками агресії. Цей опитувальник широко використовується в зарубіжній і вітчизняній практиці.

Опитувальник Басса -Дарки виявляє наступні форми агресивних та ворожих реакцій:

фізична агресія;

непряма агресія;

схильність до роздратування; л

негативізм;

образа;

підозра;

вербальна агресія.

Крім того, виділяється восьмий індекс – почуття вини. Цей індекс виражає можливе переконання досліджуваного у тому, що він являється поганою людиною, чинить злісно, наявність у нього докорів сумління.

Опитувальник складається із 75 тверджень, на які досліджуваний дає відповідь «так» або «ні». По числу співпадань відповідей респондентів із ключем підраховують індекси різних форм агресивності і ворожих реакцій. Сумування індексів 1, 2, 7 дає загальний індекс агресивності, а сумування індексів 6 і 5 – індекс ворожості.

Слід зважити, що в ситуації експертизи опитувальник не захищений від мотиваційних перекручувань, зокрема, по типу соціальної бажаності. Чистота (достовірність) результатів залежить від довіри у відношеннях досліджуваного та психолога.

2. Проективний „Тест руки” Е. Вагнера створений у 1971 р., стимульний матеріал – 9 карток із зображенням кисті людської руки в різних положеннях, 10 картка пуста. Досліджуваний повинен сказати що робить рука, зображена на кожній картці. Відповіді досліджуваного класифікуються по таким категоріям аналізу: агресивність, директивність, страх, емоційність, комунікативність, залежність, демонстративність, ущербність, активна безликість, пасивна безликість, описання. Тест руки може примінятися в кримінальній психології для аналізу агресивності різних груп злочинців, прогнозу відкритої агресивної поведінки, при проведенні судебно -психологічної експертизи. Використовується тест руки також для діагностики міжособистісних стосунків, при висуванні кандидатів на посаду керівника.

Програма тренінгу.

Дуже важливо розглядати особистість підлітка не саму по собі, а в групі, до якої вона належить. Тим більше, що діяльність спілкування, яка стає провідною в цьому віці, можлива тільки в групі. Саме тому я обрала групову форму роботи з такою категорією підлітків – тренінг.

Метою тренінгу є виявлення найбільш типових форм агресивної поведінки в підлітковому віці та спрямувати агресивні тенденції в соціальне прийняте русло.

Головна умова успішного проведення тренінгу – задоволення таких важливих людських потреб, як спілкування, повага, реалізація

особистісного потенціалу.

Оптимальна кількість дітей у тренінговій групі 8-10 осіб. Тренінг проводився один раз в тиждень тривалістю 1 1, 5 годин у кімнаті, де створені всі умови для відкритого спілкування.

Тренінг – це гнучка динамічна система, яка дає змогу в процесі роботи здійснювати певні зміни і перестановки вправ.

Програма тренінгу на формування адекватних форм агресивної поведінки у підлітків містить вісім занять, кожне з яких складається з блоку вправ:

Перший блок вправ направлений на знайомство дітей, створення передумов для вільного виразу почуттів.

Другий блок вправ направлений на усвідомлення себе, уважність до поведінки оточуючих та особистої поведінки.

• Третій і четвертий – сприяє поетапному саморозвитку особистості, формуванню духу співробітництва, взаємоповаги налагодженню соціальне – психологічного клімату.

П'ятий і шостий блоки вправ направлені на уважність особистої поведінки, підлітки навчаються володіти собою, приймати рішення, звільнятися від страхів, агресивності, тривоги, невпевненості.

Сьоме і восьме заняття направлені на вміння відстояти свою точку зору не образивши опонента, вміння переконувати та знаходити компроміс рішення, розв'язання конфлікту.

Завершальна фаза: підкріплення, узагальнення.

Ефективність тренінгу визначається порівнянням передтренінгових результатів тестування та післятренінгових результатів.

 

 

Характеризуючи кожен етап даного дослідження, можна сказати, що на першому етапі було виявлено цікаву річ. Досліджувались підлітки від 12 до 15 років і найвищий рівень агресивності за результатами тестування був притаманний саме підліткам 13 років. Але після проведення тренінгу на формування адекватних форм агресивної поведінки результати помітно змінились у позитивну сторону, яка дасть можливість підлітку змінити свою поведінку в соціальне прийнятне русло.

У досліджуваних, яким вже виповнилось 14-15 років, початкові результати були нижчі, ніж у підлітків 13 років. А саме досліджувані 13 років із 50 осіб, 19-з високим рівнем агресивності. Досліджувані 14 років із 52 осіб, 16- з високим рівнем агресивності. Але після проведення психологічного тренінгу результати змінились, хоча у деяких досліджуваних залишився високий бал.

Другий етап дослідження, проведення тренінгу на формування адекватних форм агресивної поведінки у підлітковому віці. Спочатку досліджувані були дуже пасивні, хоча це є нормальним явищем, але після двох занять досліджувані адаптувались і різні вправи виконувались із задоволенням. Хоча вправи як «спілкування з агресивним співрозмовником», «пред'явлення обвинувачення» були дещо важкими на початку, але знову ж адаптувавшись виконували свої ролі. Завдяки заняттю № 3, тема якого «образа» підлітки збагнули, якої шкоди вони завдають собі і особливо навколишнім. Навчились обґрунтовувати задану ситуацію так, щоб не образити іншого. Щоб переконатися у таких результатах заняття № 7 це довело. Таким чином із поведінки підлітків на заняттях даного тренінгу можна було спостерігати зміни в поведінці досліджуваних. А саме на початкових етапах проведення тренінгу підліткам був притаманний «страх» і «залежність від когось», а саме це збуджує в дитини агресивну поведінку. Важким для досліджуваних було