Комунікаційні технології

Найважливіше  положення  теорії дисонансу говорить: одним  зі  способів  позбутися від  когнітивного дисонансу і змусити  когніції консонувати, є  зміна поводження, якщо воно саме  по  собі  служить джерелом дисонансних когніцій. Коли поводження суперечить установкам і не піддається зміні, можна впливати на установки через  поводження. Теорія Фестінгера припускає в людей  наявність потреби в збереженні внутрішньої погодженості когнітивної схеми. У такий спосіб дисонанс — не що інше як стан  аверсивного спонукання, мотивуючої дії, що  мають метою  зниження  дисонансу до  відновлення відповідності (консонансу) між  окремими когниціями.

 

5. Пропагандистські кампанії. Промивання мозку

Саме  на  когнітивному дисонансі побудований метод  «промивання  мізків». От як китайські комуністи обробляли американських  військовополонених під  час  корейської війни:

«Полонених часто  просили робити антиамериканські й прокомуністичні заяви в настільки м’якій формі, що  ці  заяви, здавалося, не мають значення («Сполучені Штати не довершені»,

«У  соціалістичних країнах немає безробіття»). Однак, підкоряючись цим  мінімальним вимогам, полонені американські солдати підштовхували самих себе до виконання більш істотних вимог. Людину, що тільки що погодилася з тим, що Сполучені Штати не  довершені, можна запитати,  чому, на його  думку, це  так. Після цього  можна попросити скласти список «проблем американського  суспільства»  і  підписатися  під  ним. Потім його  можна попросити ознайомити із  цим списком інших полонених. Пізніше цій  людині можна запропонувати написати статтю на дану  тему». Далі: «Полонені слухали лекції про  перемогу над  імперіалізмом у Корейській війні. Але  будь-яка проблема вирішувалася  не  за  допомогою сили, а  шляхом дискусії... Частина дня  присвячувалася  особистій критиці їхньої поведінки, звичок, що  нагадує варіант психотерапії. У результаті людина, що  залишала табір, несла у собі  набір  нових для  нього  відчуттів... Ця  реальна людина західного світу  відзначала: «Коли я залишав Китай, у  мене було дивне  почуття: тепер  я їду в імперіалістичний світ. Ніхто не  буде  піклуватися про  мене. Я  буду  безробітним і  загубленим  — усі будуть  дивитися на мене  як на злочинця. У той  же час  я вважав, що у моїй  країні є комуністична партія. Я приїду  з  комуністичного світу; вони  будуть  знати, що  мене  піддали  перевихованню. Можливо, вони  захочуть зробити мені підтримку».

Аналізуючи процес «промивання мізків»,  американський психолог Р. Чалдіні зауважує, що конкурси нарисів робилися за умовну нагороду, щоб  людина не стала думати, що його  дії викликані матеріальними стимулами. Мінімізація поступок спочатку носить явно  виграшний характер: якщо людина не захотіла написати прокомуністичну відповідь на задане питання, її  просили переписати відповідь із  зошита товариша. Щоб  лист  дійшов до рідних, полонені самі  насичували його потрібними відомостями (гарне життя  в  таборі, співчуття  до

 

комунізму). Але, як відзначає Чалдіні, тим  самим китайці змусили людей записати на  «внутрішню магнітофонну стрічку»  те,  що  їм було  потрібно.

Дж. Браун виділяє в методиці «промивання мізків» десять етапів. Перший етап  — зміна  ідентичності. До полоненого звертаються по його табірному номеру. Людина перетворюється  в дитину з його  сильними залежностями від  оточення.

Другий етап  — установлення провини. Полонений починає вважати, що  це  не  його  «учителі» винуваті в його  стражданнях, а він  сам.

Третій етап  — самозрада. Полонений зраджує своїх  друзів, організацію, у якій працював, повністю ізолюється від  свого минулого.

Четвертий етап  — тотальний  конфлікт  і базовий  страх. Полонений панічно боїться повної втрати своєї  індивідуальності.

П’ятий етап  — м’якість і можливість. Полонений вбирає знаки м’якості й доброти, які з’являються в його тюремників.

Шостий етап  — підштовхування до визнання. Полонений виштовхується на тотальне, а не часткове, як раніше, визнання  своєї  провини, що  пронизує всю його  особистість.

Сьомий етап  — каталізація провини. Полонений спрямовується до осуду  себе за свою стару ідентичність, за те,  що він із Заходу й «імперіаліст».

Восьмий етап  — логічне  розвінчання. Полонений критикує кожний аспект свого  минулого життя.

Дев’ятий етап  —  прогрес  і  гармонія.  Полонений усвідомлює,  що  далі  «так жити не можна» і переходить на  нову  систему  цінностей.

Заключний етап   —  остаточне  визнання  й  закріплення.

Нова  ідентифікація й закріплення нової  системи цінностей.

Аналогічним чином «архітектори» і «виконроби «перебудови»  міняли  змінювали радянських  людей, прищеплюючи їм

«нове  мислення».

Підбиваючи підсумок всьому вищевикладеному,  відзначимо, що  пропаганда передає одержувачеві не  повідомлення, а  «ключ» до  певної програми дії, що  лише активує вже  записані в  його  свідомості програми.  Тобто,  будь-які форми й  технології пропаганди, які  спонукують нас  до  якої-небудь дії,  усього   лише  відповідають нашим  глибинним  надіям і сподіванням.

 

 

 

різниція між  пропагандою, маніпулюванням і рекламою

 

Звичайне повідомлення  (поширення інформації)

Пропаганда

Маніпулювання

реклама

Метаосвітити подіюзакликати до діїспонукати, викликати дію  без вказівки на неїзакликати або спонукати (викликати бажання) діяти (здійснити покупку)

сфераширокасоціально-політичнапереважно соціальнополітична та