Комунікаційні технології

структура повідомлення1.  інформація 2. оцінка інформації1.  інформація

2.оцінка інформації

3.заклик, містить вказівку на те, якадія очікується1.  інформація

2.оцінка інформації

3.  спонукання на дію, без вказівки на те,  яка саме  дія  очікується1.  інформація

2.оцінка інформації

3. заклик, що містить вказівку на конкретну дію,що очікується, або спонукання (викликати бажання) діяти (здійснити покупку)

Об’єкт, на який спрямований вплив–загальнийконкретний загальнийконкретний

Аудиторіяконкретна широкаширокаконкретна широкаконкретна

Засоби впливузнакові системи; словесні знаки; зображенняЗМІ,  плакати тощоЗМІ,  плітки, чутки, адаптивні засоби  (для впливу на підпороговий  рівень), спеціальні засоби  (релігійні тексти,  проповіді тощо)ЗМІ,  бігборди, плакати, директмейл (розсилка) тощо

 

Література

1.  Кара-Мурза С.  Г. Манипуляция  сознанием / С.  Г. КараМурза. — М: Алгоритм, 2000.

2.  Кольев А. Политическая  міфологія / А. Кольев. —  М.,

2003.

3. Крысько В. Г. Секреты психологической войны (цели, задачи, методы, формы, опыт)  / В. Г. Крысько. —  Мн.,

1999.

4.  Почепцов Г. Г. Информационно-политические технологии

/ Г. Г. Почепцов. — М.:  Центр, 2003.

5.  Почепцов Г.  Г.  Коммуникативные технологии двадцатого века  / Г. Г. Почепцов. – М.,  1998.

6.  Почепцов Г. Г. Психологические войны / Г. Г. Почепцов.  — М.,  2000.

7.  Почепцов Г. Г. Теория коммуникации / Г. Г. Почепцов. — М.:  «Рефл-бук», К.:  «Ваклер», 2001.

8.  Почепцов Г. Г. Информационные войны / Г. Г. Почепцов.  — М.,  2000.

9.  Сушков И.  Р. Психология взаимоотношений / И.  Р. Сушков. —  М.:  Академический проект, ИП  РАН, Екатеринбург:  Деловая книга, 1999.

10.  Жуков К. С.  Азбука избирательной кампании  / К. С.

Жуков,  А.  Д.  Карнышев.  —  М.:  ИМА-пресс,   2001.

11.  Зимбардо Ф. Социальное влияние / Ф. Зимбардо, М. Ляйппе.  — СПб.:  Питер, 2001.

12.  Цуладзе А. Большая манипулятивная игра   / А. Цуладзе.  — М.:  Алгоритм, 2000.

 

 

 

 

 

Лекція 4

 

КОМУНІКАТИВНІ  ТЕХНОЛОГІЇ В СФЕРІ ПАБЛІК РИЛЕЙШЕНЗ

 

1.  Паблік рилейшенз як комунікативна дисципліна: мета  й завдання

2.  Особливості менеджменту в галузі Паблік рилешнз

3.  Формування та реалізація ПР-кампанії

4.  Мас-медіа як  основний інструмент ПР-кампанії:  пресконференція прес-реліз, листи в  редакцію, виступи на  радіо і телебаченні

5.  Основні  напрямки діяльності сучасного ПР

 

1.  Паблік  рилейшенз як  комунікативна  дисципліна:  мета й завдання

Паблік рилейшенз (далі  —  ПР)  —  зв’язки із  громадськістю.

ПР  — це,  у першу чергу, комунікативна дисципліна, спрямована на  організацію  комунікативного  простору в  режимі, сприятливому для  об’єкта ПР. Виникнення ПР  можна віднести  до моменту зародження масового суспільства, що склалася до кінця дев’ятнадцятого століття в США й Англії. Ця  певною мірою  фізична зміна у вигляді концентрації людей у великих містах приводить до якісно іншої ролі  суспільної думки. Саме цим  обумовлюється й новий статус ЗМІ,  що  дозволяє трактувати  їх  як «четверту владу».

ПР  намагається створити в рамках певного комунікативного простору середовище, сприятливе для  своїх  об’єктів.

Традиційно бурхливо зростаючі на  Заході галузі ПР  залишаються такими й  для країн СНД.  Це  урядові, фінансові й кризові ПР.

У ситуації тоталітарної держави негативні висловлення вміщувалися в сферу  неофіційного дискурса, у той час як офіційний дискурс повністю контролювався державою. Ми можемо проілюструвати це в такий спосіб:

 

 

офіційний дискурснеофіційний дискурс

позитивні висловленнянегативні висловлення

 

По суті  досягалося завдання сфери  ПР  — повна  відсутність негативних висловлень. Але  це так  здавалося на  перший погляд, оскільки негатив накопичувався в  межах неофіційного дискурса, згадаємо, наприклад, «кухонні» розмови того  часу. Офіційний дискурс дозволяв тільки негативні висловлення про  «ворогів», але  ніяк не  про  «друзів». Це  було  можливим  при  контролі офіційного дискурса з  одного  джерела. Це і є тоталітарна модель.

У демократичній моделі контроль здійснюється з ряду  джерел, тому  в «порядку денному» утворюються кілька центрів.

У  цьому випадку  боротьба йде  за  включення в  «порядок денний» своєї  точки зору  на події.

Тоталітарні (і  часто  пост-тоталітарні країни) активно експлуатують такий інструментарій керування комунікативним простором, як невключення в сферу  суспільної уваги за  рахунок  недопуску в нього  взагалі.

ПР відрізняється від інших комунікативних технологій, наприклад реклами, тим, що  ПР  спрямовано на  породження контекстів, а  не  властиво текстів, що  ми  можемо зобразити в такий спосіб:

породження текстів → породження контекстів

У чому  принципова різниця цих  підходів?

• Породження контексту, а не тексту припускає те,  що тексти  ПР  не  відрізняються від  інших новинних повідомлень, у той же час рекламні тексти відмінні, тому вони  й потрапляють на  платні сторінки газет, а тексти ПР  — на  безкоштовні.

• Породжуємо ми  тексти й  у  випадку ПР, але  оскільки не вони  є центральними, виникає можливість породження невербальних, подієвих текстів, які так  любить ПР, що  мають  ті ж  наслідки з погляду контексту.

• По суті  мова  йде про контекст для  об’єкта ПР, а не про контекст для  даного  тексту. У результаті повинне бути  створене комунікативне середовище, сприятливе для  об’єкта ПР. Ряд характеристик