Предмет:
Тип роботи:
Курс лекцій
К-сть сторінок:
225
Мова:
Українська
людей) змісту повідомлення.
До ключових параметрів політичного виступу відносяться цілісність, доречність і змістовність.
1. Цілісність припускає відповідність змісту виступу образу, що створюється політиком.
2. Доречність має на увазі почуття відповідальності за сказане, а також здатність політика формулювати зміст у нових термінах.
3. Змістовність характеризує значимість того, що говориться. Не занадто змістовний виступ швидко забувається й не залишає ніякого сліду у свідомості людей.
Резюмуючи, ще раз відзначимо: пріоритетне значення при формуванні іміджу мають мовлення людини, зміст сказаного, прийоми подачі повідомлення, міміка й жестикуляція. Жоден із перерахованих елементів не є другорядним. Тому, хто хоче домогтися успіху на політичній ниві, необхідно пам’ятати про це й постійно працювати над собою.
Імідж — цілеспрямовано формований образ особистості, організації, країни. Це багатопланова категорія — соціологічна, психологічна, художня, економічна й політична.
Імідж являє собою важливий компонент життєдіяльності людини й суспільства. Процес його створення — складний, багатоаспектний і багаторівневий. Тут неможливо обійтися без використання методик і прийомів PR.
Об’єктами іміджу можуть виступати людина, організація, народ, країна, а також окремі сфери життєдіяльності держави: влада, економіка, армія, зовнішня політика й т.д. Відштовхуючись від образу, ми вибудовуємо свої відносини з тією або
іншою людиною (організацією). Чим точніша відповідність між об’єктом і його іміджем, тим ефективніше спілкування й співробітництво.
Література:
1. Блажнов Е. А. Паблик рилейшенз / Е. А. Блажнов. — М.,
1994.
2. Борисов Б. Л. Реклама и паблик рилейшнз. Алхимия власти / Б. Л. Борисов. — Рига, 1997; М., 1998.
3. Браун Л. Имидж — путь к успеху / Л. Браун. — СПб.,
1996.
4. Викентъев И. Л. Приемы рекламы и public relations / И. Л. Викентьев. — СПб., 1995.
5. Герцштпеш Р. Э. Война, которую выиграл Гитлер / Р. Э. Герцштпеш — Смоленск, 1996.
6. Гордеева О. И. Политический имидж в избирательной кампании / О. И. Гордеева // Технологии и организация выборных кампаний. Зарубежный и отечественный опыт. — М., 1993.
7. Гринберг Т. Э. Политическая реклама: портрет лидера / Т. Э. Гринберг. — М., 1995.
8. Дейвис Ф. Ваш абсолютный имидж / Ф. Дейвис. — М.,
1997.
9. Джеймс Дж. Эффективный самомаркетинг. Искусство создания положительного образа / Дж. Джеймс. — М.,
1998.
10. Догш Д. Паблисити и паблик рилейшнз / Д. Дотл. — М.,
1996.
11. Жмыриков А. Н. Как победить на выборах / А. Н. Жмыриков. — Обнинск, 1995.
12. Зяблюк Н. Г. Индустрия управляемой информации («Паблик рилейшнз» — система пропаганды большого бизнеса США) / Н. Г. Зяблюк. — М., 1971.
13. Ионов И. Н. Историческое бессознательное и политический миф / И. Н. Ионов // Современная политическая мифология. Содержание и механизмы функционирования. — М., 1996..
14. Крылов И. Технологии популярности, или паблик рилейшнз / И. Крылов. — Минск, 1999.
15. Лебедева Т. Ю. Искусство обольщения. Паблик рилейшнз по-французски / Т. Ю. Лебедева. — М., 1996.
16. Лебедева Т. Ю. Путь к власти. Франция: выборы президента / Т. Ю. Лебедева. — М., 2000.
17. Лисовский С. Ф. Политическая реклама / С. Ф. Лисовский. — М.: ИВЦ «Маркетинг», 2000.
18. Почепцов Г. Г. Имиджелогия / Г. Г. Почепцов. — М.: Рефл-бук; К.: Ваклер, 2001.
19. Почещов Г. Г. Имидж от фараонов до президентов / Г. Г. Почепцов. — Киев, 1997.
20. Почещов Г. Г. Имидж и выборы / Г. Г. Почепцов. — Киев,
1997.
21. Почещов Г. Г. Профессия: имиджмейкер / Г. Г. Почепцов. — Киев, 1998.
22. Почещов Г. Г. Символы в политической рекламе / Г. Г. Почепцов. — Киев, 1997.
23. Почещов Г. Г. Теория и практика коммуникации / Г. Г. Почепцов. — М., 1998.
24. Шепелъ В. М. Имиджелогия. Секреты личного обаяния / В. М. Шепель. — М., 1994.
Лекція 6
КОМУНІКАТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ В СФЕРІ ПОЛІТИКИ
1. Популізм і лобіювання як політичні технології
2. Обмеження та протидія політичним маніпуляціям
3. Довіра до джерела як проблема політичної комунікації
4. Психологічна війна в політиці та основні прийоми її ведення
5. Регуляція масової політичної поведінки
1. Популізм і лобіювання як політичні технології
Популізм — підвищена чуттєвість великих мас людей до простих пояснень складних проблем, до примітивних галасливих закликів; це демагогічні політичні дії політиків, які прагнуть використати цю чуттєвість (Д. Видрін).
Засади популізму:
1. «Підігравання» мінливим настроям та вимогам масс
2. Використання емоційних станів мас людей (страх, ненависть, ворожість).
3. Загравання з масами.
4. Використання лексики натовпу.
5. Завищені обіцянки.
6. Апеляція до найменш-освіченої частини мас.
7. Створення ідеологічних кліше.
8. Презумпція малих, але конкретних справ.
9. «Істинність простих рішень».
Необхідно враховувати той аспект, що в тій чи