Предмет:
Тип роботи:
Навчальний посібник
К-сть сторінок:
91
Мова:
Українська
на заперечну не. Отримаємо: деякi пта- хи не вмiють лiтати.
Логiчний аналiз простого атибутивного ви- словлювання
Практичне завдання передбачає вмiння визначати структур- нi одиницi простого атрибутивного висловлювання (вiдновлюва- ти пропущенi компоненти), приводити висловлювання до канонi- чного вигляду, встановлювати його тип, вiдношення за обсягом суб’єкта i предиката та iстиннiсть висловлювання за таблицею. Умовно такий аналiз можна виконати за схемою, що представле- на у наступному прикладi.
Наприклад: здiйснити логiчний аналiз простого атрибутивно- го висловлювання бувають добрi люди.
Суб’єкт: люди Предикат: добрi Зв’язка: стверджувальна
Кванторне слово: бувають
Квантор: iснування
Канонiчний вигляд: деякi люди є добрими
Вiдношення мiж суб’єктом i предикатом:
S
P
Iстиннiсть за таблицею: i
Завдання для практичного розв’язання
Здiйснити логiчний аналiз висловлювання
1 Кожен пiшак мрiє стати ферзем.
2 Тiльки деякi iз нас довго ходять в перший клас.
3 Багато кому подобається ходити до театру.
4 Релiгiя – опiум для народу.
5 Один з найвидатнiших українських поетiв – Т. Г. Шевченко.
6 Практика – критерiй iстинностi.
7 Нiхто його не розумiє.
8 Небагатьох обирає доля.
9 Всi сподiваються на краще.
10 Iнодi трапляються зрадники.
11 Кожна людина, що має вищу освiту, також має й необхiднi фiлософськi знання.
12 Громадяни федеративної країни мають право обирати пре- зидента.
13 Дiти бояться висоти.
14 Усiлякi негаразди, що трапляються з людьми, лише тимча- совi.
15 Закони мають виконувати всi люди, незалежно вiд суспiль- ного статусу.
Сформулюйте заперечення до висловлювань
1 Люди завжди намагаються взнати майбутнє.
2 Всi вiйни справедливi.
3 Жодна жива iстота не хоче помирати.
4 Мед корисний для злоров’я.
5 Кривий рiг – промислове мiсто.
6 Жодна скарга, подана до виконкому, не повинна залишати- ся без вiдповiдi.
Встановiть вiдношення мiж висловлюваннями за допомогою логiчного квадрату
1 Свобода є правом на нерiвнiсть (Н. Бердяев). Де всi рiвнi, там нiхто не вiльний (П. Буаст).
2 Жодне просте висловлювання не мiстить логiчних сполу- чникiв. Деякi простi висловлювання мiстять логiчнi сполу- чники.
3 Кожна релiгiя передбачає вiру в надприродне. Iснують ре- лiгiї, що передбачають вiру в надприродне.
4 Практично кожна освiчена людина володiє необхiдним ло- гiчним знанням. Жодна освiчена людина не має навiть не- обхiдних логiчних знань.
5 Знання – це сила. Деяке знання породжує безсилля.
6 Iснування завжди передує сутностi. Iснування породжує- ться сутнiстю.
7 Кожна людина має право на вiдпочинок. Деякi люди мають право на вiдпочинок.
Сформулювати всi можливi простi атрибутивнi висловлювання з наведеними термiнами
1 Жовтий, лимон.
2 Паралелограм, прямокутник.
3 Дiєслово, частина мови.
4 Iмператор, справедливий.
5 Вихована людина, стриманий.
6 Фiлософiя, складна наука.
Силогiзм
Силогiстика – перша дедуктивна система, розроблена Ари- стотелем у <Першiй аналiтицi>. Термiн <силогiзм> походить вiд грецького слова syllogismos – здобуття висновку чи виведення на- слiдку. Категоричним силогiзмом називається таке дедуктивне мiркування, у якому обидвi посилки є категоричними судження- ми.
Силогiзм – це дедуктивне мiркування, в якому з атрибутив-
них висловлювань (посилок), зв’язаних спiльним термiном-поняттям, виводиться третє висловлювання (висновок).
Простий категоричний силогiзм – це мiркування з трьох категоричних (kategorikos – ясний, безумовний) висловлювань. Вiн складається з трьох категоричних висловлювань, два з яких є по- силками, а третє – висновком.
Структура силогiзму
Всi люди смертнi посилка Сократ людина посилка Сократ смертний висновок
Силогiзм, як i будь-яке мiркування складається з посилок i
висновку. Простий категоричний силогiзм мiстить двi посилки и один висновок. (Далi у роздiлi простий категоричний силогiзм будемо називати силогiзмом).
Поняття, що входять в силогiзм є термiнами силогiзму. Роз- рiзняють три термiни силогiзму:
• Менший – Х. Менший термiн – це поняття, яке у висновку стає суб’єктом.
• Бiльший – Y. Бiльшим термiном є поняття, яке у висновку стає предикатом.
• Середнiй – M. Середнiй термiн входить в обидвi посилки, але не входить у висновок.
Бiльший i менший термiн (X, Y) називаються крайнiми тер- мiнами силогiзму. Вiдповiдно залежно вiд входження бiльшого чи меньшого термiну, посилки силогiзму називаються менша i бiльша. Тобто, у бiльшу посилку входить бiльший термiн, у мен- шу вiдповiдно, менший