Логіка

 

 

 

частка, артикль) та повнозначнi частини мови лексично са- мостiйнi слова (iменник, прикметник, дiєслово, числiвник, при- слiвник, займенник).

Подiл, що роздiляє унiверсальну множину на двi суперечнi частини, називається дихотомiчним подiлом. Наприклад: ви- словлювання подiляються на простi та складнi.

Класифiкацiя – багаторiвневий послiдовний подiл, що здiйсню- ється для систематизацiї певної областi знань.

 

Класифiкацiя здiйснюється для впорядкування, систематиза- цiї, поглиблення та отримання нових знань про предмет подiлу. Прикладами класифiкацiй можуть слугувати таблиця перiоди- чних елементiв, класифiкацiя живих iстот тощо. Ознаки подiлу можуть змiнюватись на рiзних етапах класифiкацiї. Загалом роз- рiзняють два види класифiкацiй: природнi та штучнi. В основi природної класифiкацiї лежать суттєвi ознаки предметiв подiлу. До таких можна вiднести класифiкацiю елементарних частинок за масами (енергiями) у фiзицi. Штучна класифiкацiя передба- чає використання зовнiшньої ознаки, що навмисне приписується предметам подiлу, до таких класифiкацiй вiдносяться: телефон- ний довiдник, класифiкацiя унiверсальних десяткових кодiв УДК тощо.

 

Вимоги до подiлу понять

 

Єдина основа подiлу Подiл понять на одному рiвнi повинен здiйснюватися за однiєю основою.

 

Порушення цього правила призводить до помилки, що має на- зву пiдмiна основи подiлу, коли у процесi однорiвневого подi- лу змiнюється ознака, за якою здiйснюється подiл. Наприклад: столи бувають письмовi, дерев’янi, пластиковi, залiзнi, жовтi i кухоннi. У наведеному прикладi, однорiвневi члени подiлу вибра- нi за трьома ознаками: призначенням, кольором та матерiалом. Пiдстава подiлу може змiнюватись на рiзних рiвнях подiлу, але не в межах одного рiвня.

 

Спiвмiрнiсть подiлу Сума обсягiв членiв подiлу має дорiвню- вати обсяговi дiленого поняття.

 

При порушеннi цього правила можуть виявитися наступнi двi помилки. Неповний подiл – сума обсягiв членiв подiлу не ви- черпує обсяг родового поняття. Наприклад: шкiльнi предмети

 

 

це: праця, математика, фiзика i хiмiя. Зрозумiло, що це непов- ний перелiк, у ньому не враховано й половини шкiльних предме- тiв. Найлегший спосiб уникнути такої помилки, додати <тощо>. Зайвi члени подiлу – сума обсягiв членiв подiлу перевищує об- сяг родового поняття, за рахунок введення понять, що виходять за обсяг родового поняття. Наприклад: cтуденти подiляються на трiєчникiв, хорошистiв, вiдмiнникiв i аспiрантiв.

Взаємовиключнiсть членiв подiлу – однорiвневi члени подi- лу не повиннi мати спiльних елементiв обсягу.

 

Прикладом порушення цiєї вимоги є подiл всiх людей на чо- ловiкiв, жiнок, дiтей та молодь. Чоловiки та жiнки вже вичер- пують весь обсяг дiленого поняття, дiти та молодь також можуть бути вiднесенi до чоловiкiв або жiнок, тому обсяги цих понять будут перетинатися, а не виключати один одного. Як бачимо, ця помилка випливає також з пiдмiни основи подiлу. Якщо подiл на чоловiкiв та жiнок здiйснено за статтю, то виокремлення дiтей та молодi вже зроблено за вiком. Тому варто зазначити, що помил- ки у подiлi та класифiкацiях тiсно зв’язанi мiж собою i можуть зумовлювати одна одну.

Неперервнiсть подiлу – однорiвневi члени подiлу мають бути найближчими видовими поняттями щодо родового поняття, обсяг якого дiлиться.

 

Недотримання цього правила приводить до так званого <стриб- ку у подiлi>: висловлювання подiляють на простi, складнi та за- перечнi. Стрибок у подiлi зумовлений доданням зайвого на дан- ному рiвнi члену подiлу: заперечнi висловлювання, що є видовим поняттям щодо складних висловлювань. Правильно було б про- довжити подiл i на наступному рiвнi здiйснити подiл складних висловлювань за головною зв’язкою.

 

 

Завдання для практичного розв’язання

 

Встановити вiдношення мiж термiнами за обся- гом

 

1 старий, рваний, новий;

 

2 хлористий натрiй, кухонна сiль, спецiї, приправи;

 

 

3 частина обличчя, нiс, обличчя, очi, карi очi;

 

4 приємний, неприємний, складний;

 

5 небезпечний, добрий, злий;

 

6 дiм, будинок, столиця, мiсто, особняк;

 

7 закон, конституцiя, кодекс, основний закон країни, уивiль- ний кодекс;

 

8 стабiльний, постiйний, змiнний, непостiйний, вiчний, зав- жди однаковий, рiзний;

 

9 унiверситет, факультет, декан, iсторичний факультет, технi- чний унiверситет.

 

Пiдберiть родове i видове поняття до наведених

 

1 жива природа;

 

2 поема;

 

3 республiка;

 

4 столиця;

 

5 письменник-фантаст;

 

6 тарiлка;

 

7 яблуня.

 

Дайте означення поняттям

 

1 столиця;

 

2 пiдручник;

 

3 батькiвщина;

 

4 закон;

 

5 логiка;

 

6 шахматний ферзь;

 

7 наука.

 

 

Встановiть, чи є наведенi вислови означеннями, проаналiзуйте їх

 

1 Абревiатура походить вiд латинського слова brevis – коро- ткий.

 

2 Коло – це геометриче мiсце точок, рiвновiддалених вiд де- якої даної точки.

 

3 Хлiб всьому голова.

 

4 Круг – фiгура, утворена обертанням вiдрiзка навколо