Логіка

 

Наприклад: Бiсектриса кута це промiнь, який виходить з вершини кута, проходить мiж його сторонами i дiлить кут навпiл.

 

Операцiйнi означення Означення здiйснюється через встанов- лення операцiї, за допомогою якої можна видiлити об’єкти, що пiдпадають пiд означуване поняття.

 

Наприклад: Кислота це речовина, що змiнює колiр ла- кмусового паперу на рожевий.

 

 

Неявнi означення

Неявне означення – означення, в якому вiдсутнi чiтко окре- сленi лiва та права частини означення (означуване i означа- юче поняття), якi в явних визначеннях перебувають у вiд- ношеннi тотожностi.

Контекстуальне означення – означення, в якому контекстом виступає частина будь-якого тексту. Наприклад: <А куро- чка нетерпляча, нiяк не дочекається забавки, починає пiв- ника знову просити: Пiвник-когутик, зламай менi прутик, хоча б невеличкий, хоч двi кислички! 1 >. З тексту стає зро- зумiлим змiст поняття <нетерплячий>, хоча явне пояснення вiдсутнє.

Це найбiльш неоднозначне з неявних означень, тому практи- чно не використовується в точних науках, але часто зустрi- чається у гуманiтарних дисциплiнах. Крiм того, контекс- туальне означення покликане уточнити розумiння явища, виокремити його характернi особливостi та дослiдити його використання i взаємодiю з iншими явищами.

Аксiоматичне означення – означення, в якому контекстом ви- ступає сукупнiсть положень якої-небудь теорiї, якi висту- пають для неї вихiдними i не потребують обгрунтування, оскiльки достовiрнiсть їх вважається й так зрозумiлою i прийнятною.

Наприклад: Аксiоми геометрiї визначають поняття точки, прямої та площини за допомогою встановлення їх власти- востей та взаємозв’язкiв. В геометрii не iснує прямих озна- чень цих понять. При цьому, змiнивши хоча б одну аксiому, отримаємо iнший тип геометрiї (за допомогою замiни аксi- ом евклiдової геометрiї були отриманi геометрiї Рiмана та Лобачевського, що описують точки, прямi та площини звонi та всерединi сфери).

Остенсивне означення – безпосередня демонстрацiя означу- ваного предмету. За допомогою остенсiї людина знайоми- ться з новими явищами, вивчає мови. Наприклад: Дивись ось це i є крокодил.

Такi означення часто використовуються при пропедевтицi та введеннi складних понять у всiх предметах шкiльного

 

1 Наталя Забiла. Про пiвника та курочку i хитру лисичку.

 

 

курсу. Остенсiя – це пряма вказiвка на означуване явище або предмет. У шкiльнiй практицi такi означення даються на прикладах. Так вводяться i пояснюються компоненти текс- ту, формується поняття про основну iдею тексту та його заголовок.

 

 

Правила означення понять

 

Побудова означення регулюється низкою правил: спiвмiрнiсть, нециклiчнiсть, яснiсть, стверджувальнiсть.

 

Спiвмiрнiсть Права i лiва частини означення повиннi бути спiв- мiрними, тобто обсяг правої частини повинен дорiвнювати обсягу лiвої.

 

Означуване та означаюче поняття мають бути еквiвалентни- ми за обсягом. Порушення правила спiвмiрностi визначення спри- чиняє помилки <надто широкого визначення> i <надто вузького визначення>. Перший вид названої помилки виникає за вiдсутно- стi у визначаючому поняттi ознак, специфiчних для визначувано- го поняття. Наприклад: Студент це людина. Дане визначення надто широке, оскiльки у означаючому поняттi <людина> вiдсу- тнi специфiчнi, притаманнi лише студентам ознаки, якi вiдрiзня- ють їх вiд iнших людей.

Надто вузьким називають означення, у якому означаюче по- няття мiстить занадто багато ознак, що зменшує його обсяг до деякого пiдвиду означуваного поняття. Наприклад: Металург

це людина, що працює на заводi «Арселор Мiттал».

 

Нециклiчнiсть Означення не повинне бути циклiчним, тобто не мiстити в собi кола, яке виникає, коли одне поняття визна- чається через iнше, яке визначається через попереднє.

 

Приклад <зачарованого кола> у означеннi: Логiка це нау- ка про логiчне мислення. Логiчне мислення це таке мислення, яке вивчає логiка. Випадком циклiчного означення є означення

<через те саме> або тавтологiя. Наприклад: Силач це сильна людина. Кохання це любов. Життя це життя.

 

Яснiсть Означення має бути ясним за змiстом, не мiстити в собi двозначностi чи багатозначностi.

 

 

Правило ясностi часто порушується тодi, коли замiсть тео- ретичних, понятiйних означень вдаються до образних, художнiх засобiв, характерними рисами яких є iнакомовнiсть, багатозна- чнiсть, символiчнiсть. Наприклад: Культура це найвизначнi- ше досягнення людства, що не має кiлькiсних характеристик у числовому їх вираженнi. Наведений вираз не можна вважати означенням, так як в ньому явно не розкрита достатня кiлькiсть сутнiсних характеристик означуваного явища, натомiсть є нео- днозначнi епiтети. Такi описи використовують для акцентування на окремих функцiях, характеристиках чи особливостях означу- ваного явища, найчастiше вони передують означенню, або допов- нюють i пояснюють його.

 

Cтверджувальнiсть Бажано, щоб означення було стверджуваль- ним.

 

Iнодi поняття саме по собi мiстить заперечнi ознаки, тодi запе- речностi означення уникнути неможливо. Наприклад: Апатiя вiдсутнiсть iнтересу до будь-чого. Та не варто таким чином озна- чувати поняття, змiст яких визначається стверджувальними озна- ками, так як найчастiше вiдсутнiсть певних властивостей нiяк не характеризує означуване явище. Наприклад: Комп’ютер це не iграшка, але й не друкарська машинка. Виникає закономiрне пи- тання: а що ж таке комп’ютер?

 

 

Методика означення понять