Логіка

Потрiбно слiдкувати. щоб вказане родове поняття дiйсно було найближчим. Це можна перевiрити, виконавши операцiю обме- ження родового поняття: якщо обмеження з родового до означу- ваного поняття вдається виконати за один крок, тодi це дiйсно найближче родове поняття. Якщо ж поняття. отримане внаслi- док обмеження потребує подальшого обмеження для того, щоб отримати означуване поняття, таке поняття є родовим. але не найближчим.

Наприклад: Поняття <трикутник> є найближчим родовим поняттям до <правильний трикутник>. Поняття <геометрична фi- гура> буде родовим, але не буде найближчим родовим поняттям до трикутника, – змiсти цих понять значно вiдрiзняються, хоча, безумовно, правильний трикутник – завжди геометрична фiгура, проте, щоб дати означення йому через таке поняття, треба задiяти значно бiльше ознак (плоска фiгура; фiгура, що має три верши- ни тощо), нiж при означеннi через найближче родове поняття. За один крок обмеження, додавши видову ознаку про рiвнiсть сторiн до змiсту родового поняття, отримаємо правильний (рiвносторон- нiй) трикутник.

Видова ознака може бути не єдиною, тому i означення можуть виглядати по-рiзному. Наприклад: Правильний трикутник це

 

 

трикутник, всi кути якого рiвнi мiж собою. При такому озна- ченнi, рiвнiсть сторiн стає властивiстю правильного трикутника. Ознаки, що не вiйшли до означення поняття, можуть бути оформ- ленi як властивостi. Наприклад: Дiєслово частина мови, яка означає дiю i вiдповiдає на питання що робить? що робив? то- що – означення. У реченнi дiєслово виступає присудком. – вла- стивiсть, що випливає з означення.

У математицi iснують спецiальнi теореми-властивостi, у яких на основi означення доводяться iншi ознаки предметiв.

 

 

 

Доречнiсть та яснiсть означення

 

Головне завдання означення – роз’яснення, розкриття змiсту означуваного поняття. Кожне означення має бути зорiєнтоване на сферу свого використання, iнтелектуальний та професiйний рiвень людей, що сприймають означення.

Яснiсть означення може страждати внаслiдок використання жаргонiзмiв, професiоналiзмiв тощо, тому при формулюваннi озна- чення завжди варто враховувати, що кожне означення формулю- ється в межах конкретної сфери застосування i має мiстити тер- мiни, притаманнi цiй сферi. У педагогiчнiй дiяльностi необхiдно суворо дотримуватися ясностi означень i обирати ознаки озна- чаючого поняття згiдно наявного рiвня знань учнiв та тематики обговорення. Наприклад: означення – вода це хiмiчна сполука, що є унiверсальним сильнополярним розчинником – прозвучить недоречно на уроцi природознавства у 5 класi, так задiянi термiни незнайомi дiтям i виходять за межi шкiльного природознавства. Iнодi для того, щоб пояснити учням деякий термiн, що позна- чає складне поняття, доводиться жертвувати чiткiстю та вичер- пнiстю означення задля його зрозумiлостi. Вода це безбарвна речовина без смаку i запаху, що складає основу всiх живих ор- ганiзмiв.

Деякi поняття на початку вивчення даються без означень i роз’яснюються на прикладах. Якщо рiвень знань учнiв ще не до- зволяє сформулювати точне поняття, доцiльно вказати тiльки де- якi його суттєвi ознаки, спосiб використання та взаємозв’язку з iншими явищами. Таким способом вводиться поняття про мову, число, масу у початкових класах.

 

 

Обмеження та узагальнення понять

 

Узагальнення поняття – перехiд вiд поняття з меншим обся- гом до поняття з бiльшим обсягом. Щоб узагальнити поня- ття, необхiдно зменшити його змiст, тобто вiдкинути одну або кiлька ознак.

 

Наприклад: студент другого курсу фiлологiчного факуль- тету КДПУ – студент фiлологiчного факультету КДПУ – студент КДПУ – студент – людина, що вчиться – людина.

 

Межею узагальнення є категорiя – найзагальныше поняття, яке вже не можна узагальнити (буття, матерiя, органiзм, iсну- вання, причина). Категорiям дуже важко давати означення, бо маючи дуже великий обсяг, вони мають зовсiм малий змiст, тоб- то мiстять дуже мало ознак.

Узагальнення поняття – це перехiд вiд видового до родового поняття. Наприклад: дерево (видове поняття) – багаторiчна ро- слина (родове поняття) ; багаторiчна рослина (видове поняття) – роcлина (родове поняття).

 

Обмеження понять – перехiд вiд поняття з бiльшим обсягом до поняття з меншим обсягом. Для обмеження поняття не- обхiдно розширити його змiст, тобто додати ознак.

 

Наприклад: рослина – багаторiчна рослина – дерево – фру- ктове дерево – яблуня – Юнiка.

 

Обмеження поняття – це перехiд вiд родового поняття до видо- вого, межею обмеження є одиничне поняття.

 

 

Подiл понять

 

Подiл поняття – логiчна операцiя, за допомогою якої розкри- вається обсяг родового поняття через перелiк його видiв або елементiв.

 

У процесi подiлу здiйснюється перехiд вiд родового поняття до множини видових понять [Хоменко, с. 80]. Подiл може здiй- снюватись у декiлька етапiв i мати декiлька рiвнiв. Наприклад: Частини мови подiляються на неповнозначнi частини мови лексично службовi, несамостiйнi