Логіка

Друге правило – правило крайнiх термiнiв. Звернемо ува- гу на Х i У, якщо вони нерозподiленi у посилцi (за таблицею отримали порожнiй квадратик), то у висновку вони не повиннi розподiлитись (тобто отримати хрестик). Бачимо, що У в першiй посилцi нерозподiлений. Але у висновку вiн також нерозподiле- ний. Тобто i друге правило виконується.

Третє правило – правило посилок i висновку. Зверне- мо увагу на тип посилок. А та I – стверджувальнi, Е та О – за- перечнi. В нашому прикладi обидвi посилки типу А, тобто двi стверджувальнi посилки. За третiм правилом висновок має бути стверджувальним (нуль заперечних посилок дають нуль запере- чних висновкiв). Так i є. Отже i третє правило виконалось.

Таким чином, якщо виконуються всi три правила силогiзму, то силогiзм правильний.

Приклад: перевiрити правильнiсть силогiзму.

M1Z Y✷

A Метали електропровiднi.

X1Z M1Z

Е Глина – це не метал.

X1Z Y1Z

Е Глина не електропровiдна.

Перше правило виконується. М розподiлений в обох посилках, а для правильностi достатньо i в однiй. Друге правило не вико- нується. Бiльший термiн У, нерозподiлений в першiй посилцi, розподiлився у висновку. I, хоча третє правило також виконує- ться – одна заперечна посилка i заперечний висновок, але сило- гiзм неправильний.

Iнодi виявляється, що визначити термiни силогiзму не так i легко. Звичайно, якщо в процесi аналiзу виявилось, що у силогi- змi 4 термiни, немає середнього термiну, або деякий термiн повто-

 

 

рюється бiльше нiж двiчи, такий набiр висловлювань просто не буде вважатися силогiзмом. Проте, така ситуацiя може виникнути i при аналiзi справжнього силогiзму, якщо припуститися помил- ки у визначеннi термiнiв, що є синонiмами (студент та вчиться у ВНЗ), антонiмами (добрий та злий). Також неоднозначна си- туацiя виникає якщо термiни силогiзму пiдпорядковуються один одному (кульки та червонi кульки), адже у повсякденнiй мовi ви- словлювання не завжди представленi у повному виглядi; також можуть бути пропущенi частини висловлювань (суб’єкт, кван- тор). Тому в процесi аналiзу силогiзму, потрiбно уважно визна- чати його термiни i звернути увагу на вказанi особливостi; якщо певна неоднозначнiсть має мiсце, тодi варто переформулювати си- логiзм так, щоб всi висловлювання були записанi у канонiчному виглядi i явним чином сформулювати всi його термiни.

Приклад: визначити термiни силогiзму. Бiльшiсть студентiв стараннi.

Всi стараннi студенти отримують стiйкi знання.

Всi студенти отримують стiйкi знання.

 

 

Ентимема

 

Найчастiше у повсякденнiй мовi використовуються скороче- нi силогiзми – ентимеми. Це такi мiркування, у яких проущена одна з посилок, або висновок. Наприклад: всi патрiоти лю- блять свою країну, а я патрiот. Це скорочений силогiзм. у яко- му пропущений висновок: я люблю свою країну. У мiркуваннi Iван чесний, отже йому можна довiряти пропущена одна з посилок: чесним людям можна довiряти. Таким чином. щоб проаналiзува- ти ентимему (скорочений силогiзм), потрiбно вiдновити пропуще- нi частини i записати ї ї у виглядi звичайного силогiзму.

 

 

Виведення висновкiв з посилок

 

За допомогою семантичного аналiзу силогiзму можна не тiль- ки перевiряти правильнiсть силогiзму, але й робити висновки з посилок, для цього спробуємо скористатися iнструкцiїю № 3, але з деякими вiдмiнностями.

Приклад: вивести висновок з посилок або обгрунтувати не- можливiсть виведення.

 

 

Всi ананаси приємнi на смак. Картопля не ананас.

?

Дiємо за iнструкцiєю.

1. Встановити термiни силогiзму: менший, бiльший, середнiй.

Аналiз силогiзму починається з висновку, в якому знаходять бiльший i менший термiни, але висновку немає, тому можна зна- йти тiльки середнiй термiн М. Визначити його дуже легко – вiн двiчи повторюється в посилках: ананас. Термiни картопля i при- ємнi на смак потраплять до висновку, а ананас не потрапить, тому його можна викреслити.

M

Всi ананаси приємнi на смак.

M Картопля не ананас.

?

2. Визначити типи висловлювань, що входять до скла- ду силогiзму (АIЕО)

Маємо двi посилки: всi ананаси приємнi на смак – загально- стверджувальне висловлювання – А, картопля не ананас – загаль- нозаперечне – Е. Тепер, коли ми знаємо тип посилок силогiзму, можна одразу скористатися третiм правилом i визначити тип висновку (якщо вiн є). За третiм правилом кiлькiсть заперечних посилок дорiвнює кiлькостi заперечних висновкiв: маємо одну за- перечну посилку Е (друга посилка), отже, висновок має бути за- перечним. Проте, варто пам’ятати, що iснує два типа заперечних висловлювань: загальнозаперечнi Е i частковозаперечнi О, вар- то врахувати обидва. Якби на цьому етапi аналiзу ми визначили, що обидвi поислки заперечнi, можна було б одразу сказати, що висновку немає, бо як ми знаємо, з двох заперечних посилок ви- сновок вивести не можна.

Позначимо типи посилок i можливi типи висновку.

M

A Всi ананаси приємнi на смак.

M