Морально-психологічне забезпечення діяльності військ

Вимоги до організації та проведення інформаційно-пропагандистського забезпечення особового складу ЗС України визначаються у законодавчих актах про ЗС України, в керівних документах МО України, начальника ГШ ЗС України та інших.

 

Зміст ІПЗ передбачає:

-здійснення цілеспрямованого впливу на свідомість особово-го складу; 

-досягнення керованості духовними процесами у військово-му середовищі;

-формування необхідних переконань;

-спонукання військовослужбовців до активних відповідаль-них дій щодо виконання вимог Конституції, законів Украї-ни, указів і розпоряджень Президента України, статутів ЗС України, наказів командирів (начальників) у військовій сфері. 

 

Головними завданнями ІПЗ є :

-формування в особового складу морально-психологічних якостей, готовності до свідомого виконання положень Кон-ституції України й законів України, Військової присяги, вимог військових статутів ЗС України, інших нормативно-правових актів та наказів командирів, загальновизнаних принципів МГП;

-організація гуманітарної підготовки з усіма категоріями особового складу;

-системне суспільно-політичне, правове та військово-технічне інформування особового складу;

-підвищення ролі військових ЗМІ у вихованні військовослу-жбовців, формуванні позитивного іміджу ЗС України у сус-пільстві, поширенні інформації про життєдіяльність ЗС України;

-організація та здійснення протидії інформаційно-психологічному впливу (ІПВ) негативної інформації на осо-бовий склад;

-вивчення, аналіз та прогнозування морально-психологічного стану (МПС) у військах, суспільно-політичної обстановки (СПО) в районах їх дислокації та мі-сцях виконання завдань за призначенням;

-доведення та роз’яснення особовому складу вимог Консти-туції України, законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, наказів і директив МО Украї-ни, начальника ГШ ЗС України, мобілізація на цій основі військовослужбовців на якісне виконання покладених за-вдань;

-проведення інформаційно-пропагандистських заходів на пі-дтримку державної воєнної політики, сприяння формуван-ню громадської думки в інтересах оборони держави, під-няття престижу військової служби; 

-налагодження та підтримання зв’язків із цих питань з орга-нами державної влади, місцевого самоврядування, громад-ськими об’єднаннями, творчими спілками, центральними та місцевими ЗМІ;

-ІПЗ заходів міжнародного військового співробітництва;

-здійснення координаційно-методичних функцій щодо управління військовими ЗМІ.

У процесі вирішення завдань підготовки військ (сил) ІПЗ зосереджується на підготовці особового складу до стійкого і аде-кватного функціонування в умовах складної навчально-бойової та бойової обстановки з урахуванням можливого цілеспрямова-ного інформаційно-психологічного та іншого впливу на особовий склад та населення країни.

Отже, виходячи із зазначеного, сьогодні можна впевнено стверджувати, що ІПЗ на даний час є одним із найвагоміших за-собів формування в особового складу високих моральних якос-тей, почуття любові до України, її народу, культури, традицій, розвитку у військовослужбовців гуманістичного світогляду, фор-мування правової свідомості, вивчення історії Української дер-жави, впровадження гуманітарної політики держави у ЗС України тощо.

 

2. Організація гуманітарної підготовки у ЗС України

 

Особливе місце в системі ІПЗ займає гуманітарна підгото-вка (ГП) військовослужбовців. Це одночасно і форма ІПЗ, і осно-вна форма роз’яснення політики держави, виключно важливий засіб формування у військовослужбовців патріотизму, громадян-ської свідомості, морально-бойових якостей, необхідних для ви-конання конституційного обов’язку захисту Вітчизни.

Головним документом щодо організації і проведення ГП у ЗС України є Директива МО України від 13.02.2006 року № Д-3 “Про організацію гуманітарної підготовки, суспільно-політичного та правового інформування особового складу Зброй-них Сил України на 2006 – 2011 роки”. В ній визначені головна мета і засади гуманітарної підготовки; більш конкретизована від-повідальність командирів, штабів, органів з гуманітарних питань; вказані порядок організації та проведення занять з ГП, методика проведення занять, порядок підведення підсумків ГП, напрямки її забезпечення.

Система гуманітарної підготовки (ГП) – це сукупність її основних складових, що створює певну організаційно-методичну модель навчання. Вона складається з великої кількості взаємо-пов’язаних елементів: принципів організації і проведення, мети, завдань, суб’єкта і об’єкта, навчальної інформації, засобів органі-зації управління системою та педагогічної взаємодії, форм і ме-тодів взаємодії тощо.

Функції ГП

Освітня функція. Освітня функція передбачає озброєння слухачів певною системою знань, навичок і вмінь у гуманітарній сфері пізнання. 

Виховна функція невіддільна від освітньої і сприяє форму-ванню основних властивостей громадянина Української держави, особистості слухача. “Людина без виховання, як тіло без душі” – підкреслює народна мудрість. 

Розвиваюча функція. Сутність і мета ГП полягає у забезпе-ченні слухачеві постійного розвитку, його духовного становлен-ня, гармонізації відносин із собою та іншими, із соціальним ото-ченням.

Функція самовдосконалення має забезпечити слухачам на-вички та вміння постійної самоосвіти, самовиховання, система-тичної праці над формуванням навичок і вмінь не тільки навчан-ня, а й військово-професійної діяльності, а також сприяє мотива-ції навчально-пізнавальної діяльності. 

Головною метою гуманітарної підготовки є:

роз’яснення державної політики у галузі оборони, пропаганда національних, військових і культурних традицій укра-їнського народу;

виховання в особового складу почуття патріотиз-му, готовності зі зброєю в руках захищати Українську державу, інтереси українського народу, поваги до Конституції та законів України, вірності Військовій присязі, гордості за службу у ЗС України, належність до виду ЗС, роду військ, об’єднання, з’єднання, військової частини;

створення сприятливої морально-психологічної обстановки у військових частинах, підрозділах, установах і ВНЗ МО України;

виховання у військовослужбовців свідомого та ві-дповідального ставлення до оволодіння військовими знаннями, підвищення рівня професійної майстерності;

формування і розвиток у військовослужбовців ви-сокої культури й особистих якостей, необхідних для військової