Морально-психологічне забезпечення діяльності військ

Для привертання уваги аудиторії до визначених положень теми використовуються також вставні фрази, які виражаються словами: "погодьтесь", "запам'ятайте", "уявіть" і тощо. Щоб акце-нтувати увагу воїнів на визначеному слові, керівник заняття може проговорити його по складах. Наприклад: "У цих умовах таке рі-шення не - об - хід - но !".

Важливим засобом підвищення уваги слухачів є жести, які погоджені з інтонацією, наголосами та паузами, вони допомага-ють зосереджувати увагу на найбільш важливих "ударних" час-тинах виступу керівника заняття, висловити його емоційне ві-дношення до думок, що висловлюються, "заразити" цим відно-шенням аудиторію. Є декілька простих правил використовування жестів:

Вони повинні супроводжувати тільки ті фрази, де думка досягає своєї кульмінації. Необхідно урізноманітнювати жести, тому що різні слова потребують різного підкреслення.

Необхідно порівнювати жести зі змістом того, про що гово-рилось. Жести бувають більш переконливі, коли вони різні. Нама-гайтесь позбавлятися від другорядних жестів, які відволікають аудиторію від змісту виступу, а іноді навіть виглядають комічно і тому завдають шкоду.

Ефективність використання наочності обумовлена осо-бливостями пізнавальної діяльності людини, яка стимулюєть-ся безпосереднім сприйняттям об'єктів, що вивчаються, або їх об-разів.

Існують два види наочності: предметна та словесна (обра-зність мовлення).

Предметна наочність (плакати, таблиці, креслення, схеми, репродукції, макети, діафільми, кінофільми і інші засо-би) забезпечує сприйняття матеріалу заняття за двома каналами: слуховому та зоровому.

За результатами досліджень вченими встановлено, що в середньому 78% своїх знань людина набуває за допомо-гою зору, 13% - за допомогою слуху. Залишається у пам'яті людини приблизно 10% з того, що вона чує, і 50% з того, що вона бачить.

Дослідження показали, що засоби предметної наочності пі-двищують ступінь сприйняття інформації на 15%, її засвоєння - на 20%, глибину та міцність отриманих знань - на 9-10%. Крім того, вони дозволяють яскраво та образно донести до слухачів ви-кладаємий матеріал, позитивний емоційний настрій. До того ж зміна слухових відчуттів на зорові сприяє підвищенню уваги та зацікавленості.

Армійська практика підказує, що доцільно виконувати ряд правил використання засобів наочності:

- вивішувати наочний посібник тільки тоді, коли він необ-хідний у ході заняття. Якщо керівник заняття виставляє наочний посібник перед початком заняття, то аудиторія мимоволі знижує увагу до розповіді, почне розглядати й обговорювати його;

- кожний наочний посібник повинен забезпечувати слухачам можливість добре його роздивитись. Шляхом досліджень вста-новлено, що кольорові написи на 35% помічаються краще, ніж чорно-білі;

- засоби наочності необхідно щільно пов'язувати зі словес-ним викладенням навчального матеріалу. При цьому керівник заняття повинен керувати увагою аудиторії, використовувати висловлювання типу "Зверніть увагу на дану схему", "У цій таб-лиці ми бачимо наступну тенденцію" та ін.;

- використовувати наочні посібники необхідно помірно. По-мічено, що на одному занятті слухачі можуть ефективно сприй-мати їх не більше 7;

- важливо, щоб одночасно вони були оригінальними, про-стими, зрозумілими, відповідали рівню підготовки слухачів;

- як тільки необхідність у наочному посібнику відпадає, (після демонстрації та роз'яснення), його необхідно негайно убра-ти. Інакше він буде відволікати увагу слухачів від подальшого ви-кладення.

Слухаючи виступ, кожна людина несвідомо намагається уявити собі його зміст. Це обумовлює велике значення словесної наочності (образності мовлення). Мовлення, яке складається з одних тільки фактів та суджень, втомлює. Яскраві ж образи впливають відразу і на розум, і на почуття слухачів, чим роб-лять викладений матеріал більш зрозумілим та переконливим.

Таким чином, знання та уміння застосовувати керівни-ком групи гуманітарної підготовки різноманітних прийомів підвищення уваги слухачів дає можливість максимально зо-середжувати свідомість воїнів на активному вивченні мате-ріалу занять, сприяє кращому його сприйняттю та засвоєн-ню.

В одній із книг знаменитого Дейла Карнеги є такий прик-лад: «На початку франко-прусської війни генерал фон Моль-тке сказав своїм офіцерам: «Запам'ятайте, панове, що будь-який приклад, який може бути не¬правильно зрозумілим, буде непра-вильно зрозумілим». З цією порадою важко не погодитися. Ко-жен із нас неодноразово був свідком того, що неправильно від-даний наказ тягнув за собою велику кількість непорозумінь, кон-фліктів і навіть трагічних наслідків. Причину шукають у нев-мінні офіцерів чітко сформулювати зміст завдання. Одразу ж ви-никає ще одна про¬блема: багато офіцерів-керівників не спроможні досить переконливо пояснити людям необхідність роботи, яку потрібно виконати, від чого якість її значно погіршується.

Виступаючи перед особовим складом, офіцер повинен враховувати той факт, що логіка викладу під час виступу впли-ває на аудиторію лише на 7%, емоційність мови є на 39%, міміка і пантоміміка на 54%. Підтвердженням значущості того, що важ-ливе не тільки те, що ви говорите особовому складу, але і як ви це вимовляєте, є такий приклад: студенти Ніжнє-новоградського політехнічного інституту оцінювали ораторську майстерність викладачів за чотирма показниками: дохідливість, емоційність, темпи мовлення, новизна викладення. Ось що пока-зали відповіді студентів. Якщо дохідливість і новизна у педагогів складає 80% і більше, то два інші показники (темп викладення і емоційність мовлення) були надзвичайно низькі. Звідси й ефек-тивність складає лише 40 50%.

Під час проведення занять або зборів командирам треба враховувати таку особливість, як обмеженість обсягу первинного сприйняття у слухачів. Що це означає? Людина може тримати в пам'яті одночасно 7 ± 2 незалежні одиниці