Морально-психологічне забезпечення діяльності військ

Закон обмеженості первинного сприйняття поширюється і на область лінгвістики. До складу розмовного речення входить від 5 до 9 слів, тобто та кількість, яка найбільш засвоюється люди-ною. До письмового речення входить у середньому від 5 до 15 слів. Ось чому виступи, які читаються не за «папірцем», сприйма-ються набагато краще. З цього приводу американський психолог К.Ліндсей пише: "...основним фактором, який визначає здатність людини приймати рішення чи виконувати іншу розумову роботу таку, як навчання і мислення, є ступінь її психологічного переоб-тяження під час цих операцій». 

Тепер треба сказати декілька слів про стійкість уваги ауди-торії. За своїми психофізіологічними характеристиками увага лю-дини не може довго затримуватися на одному об'єкті. Через 15—20 хвилин вона притуплюється і вимагає переключення на інший об'єкт або діяльність. Офіцер-керівник повинен уміти визначити наближення моменту втоми і переключити увагу слухачів на інші питання або розглядати матеріал, який вивчається, з другого боку.

Часто під час проведення загальних зборів військовослу-жбовців і занять з гуманітарної підготовки виникає ситуація, коли офіцер-керівник намагається вийти на діалог з аудиторією, але замість того, щоб почути від особового складу відвертість і заціка-вленість, він зустрічає лише мовчанку присутніх. Це часто вини-кає тому, що офіцер не обізнаний щодо умов виникненн діалогу. А вони такі:

Необхідні хоча б деякі загальні для керівника й особово-го складу знання, на яких у подальшому будується розуміння.

Навряд чи можна уявити виникнення потреби у спілку-ванні двох суб'єктів, які мають "абсолютно ідентичні знання". Іншими словами, для виникнення діалогу необхідний вихідний, хоча б невеличкий, "розрив" у знаннях.

Третя умова діалогу — чисто психологічна. При наявно-сті двох перших умов необхідна ще й потреба у спілкуванні. Така потреба може виникнути у проблемній ситуації, тобто в ситуації, в якій знання, що мають слухачі, є недостатніми. При-сутність у цій обстановці людини (мається на увазі офіцер-керівник), здатної стати джерелом недостатньої інформації, ро-бить можливим виникнення діалогу.

В умовах армійського середовища є ще одна умова ви-никнення діалогу — це відсутність службово-посадової заборони на вступ до розмови; тобто залякування, зарозумілість, підкре-слення дистанції роблять комунікацію безплідною.

Тепер про переконливість виступу. Аргументуючи будь-яке положення свого виступу, ви маєте комплексно вжити три види доказів. Для привернення уваги аудиторії під час виступу можна використовувати такі прийоми:

несподіваність – використовуйте у промові несподівану і невідому слухачам інформацію, а також парадоксальні випадки із повсякденного життя;

«провокація» — на короткий час викличте в особового складу реакцію непогодження із викладеною інформацією і ви-користовуйте цей період для підготовки слухачів до конструкти-вних висновків;

прогнозування – грунтуючись на реальних фактах, ро-біть прогнози очікуваних подій, щоб підкреслити необхідні цілі-сні орієнтації, визначаю¬чи інтереси і побажання підлеглих;

співставлення всіх "за" і "проти" — ознайомте особовий склад з усіма аргументами «за» і «проти» будь-яких думок або положень. Після співставлення всіх аргументів знайдіть прави-льне вирішення проблеми;

апеляція до авторитету – для підтвердження правильності власних думок посилайтесь на авторитет науки, а також на ав-торитет «досвіду» (служби і життя) присутніх;

застосування висловлювань, які носять особистісний ха-рактер, використовуючи при цьому висловлення типу: «Я був свідком...», «Знаходячись якось...» і тому подібне;

персоніфікація — офіцер розкриває проблему через життя і поведінку людей, яких прямо чи побічно стосується ви-кладене;

співучасть – прийом співучасті полягає в тому, що ви-ступаючий робить слухачів немовби учасниками тих подій, про які йде мова. У цьому випадку офіцер-керівник може використо-вувати також вирази: «Уявіть, що ви знаходитесь...» чи «Уявіть, що ви стали командиром полку...» і тому подібне;

драматизація — наочно і захоплено, свідомо драматизу-ючи, відтворюйте збентежуючу тему події, щоб слухачі змогли ототожнювати себе із життєвою ситуацією і розуміти її значу-щість;

пряме включення — відмовтесь від розтягнутого вступу, якщо присутні знайомі із даною темою. Говоріть без недомовок, починаючи з найголовнішого. Це дасть змогу вам сконцентрувати увагу аудиторії і дозволить виграти час для викладення про-блем;

гумор – не робіть "сухою" свою промову. Наводьте смішні, па-радоксальні приклади, у своїй промові використовуйте жарти, різні кумедні історії з життя знайомих вам людей. Дайте слуха-чам можливість подумати і відпочити;

експресивність і гострота — вибирайте такі формулю-вання і цитати, які значно відрізняються від звичайного стилю (не-сподівані, стилістично незвичайні, що запам'ятовуються).

Крім перерахованих прийомів, для надання виступу дохід-ливості і переконливості використовуйте питання до аудито-рії, повтори, узагальнення, перерахування, повернення до викла-деного, доповнення і тощо.

Уміння враховувати у своїй військовій діяльності психо-логічні особливості сучасних військовослужбовців, вести з ними розмову зрозуміло і переконливо допоможе військовому керівни-кові завоювати авторитет серед підлеглих і добитися чіткості ви-конання навчально-бойових завдань, які стоять перед підрозділом.

 

2. Активні форми навчання під час занять із гуманітар-ної підготовки

 

Використання активних форм навчання в ході занять із гуманітарної підготовки суттєво підвищує її ефективність. Вони дозволяють продуктивніше засвоїти зміст теми, роблять заняття цікавими, жвавими, пробуджує і формує самостійність мислення у слухачів. Впровадження активних форм навчання є вимогою сьогодення.

Приклади загальновідомі,