Предмет:
Тип роботи:
Курс лекцій
К-сть сторінок:
345
Мова:
Українська
все, як система регулювання процесів особли-вого типу — психологічних і соціально-психологічних.
Основним змістом психологічної роботи є психологічне вивчення і психологічне управління об'єктом.
Як об'єкт психологічної роботи виступають військово-службовці і цивільний персонал військової частини, члени їх сі-мей, а також основні види військової діяльності.
Залежно від об'єкта виділяються наступні організаційні рі-вні психологічної роботи у військовій частині:
•рівень окремого військовослужбовця;
•рівень військового колективу (підрозділу);
•рівень військової частини.
Психологічне вивчення об'єкта припускає наукове дослі-дження, опис, пояснення і прогнозування психологічних проце-сів, явищ і станів окремих військовослужбовців і військових колективів на основі достовірної інформації, отриманої за допо-могою надійних методів. Результатом цієї діяльності є психоло-гічний діагноз, що припускає опис актуального і перспективного станів об'єкта вивчення, а також пропоновані заходи керівного впливу.
Психологічне управління об'єктом має на меті оптимізувати наявні умови життєдіяльності військовослужбовців із урахуван-ням її психологічних аспектів, на основі впровадження практи-чних рекомендацій і надання безпосередньої допомоги керів-никам, військовим колективам, окремим військовослужбовцям, членам їх сімей і цивільному персоналу. Слід зазначити, що психологічне управління може бути прямим, що включає спеці-альні психологічні методи впливу на особу, колектив, і непрямим, яке здійснюється спільними зусиллями всіх суб'єктів психологіч-ної роботи через зміну умов життєдіяльності, підбір військовос-лужбовців, зміну технології і режиму діяльності.
Реалізація конкретних завдань, що відносяться до даних на-прямів, здійснюється суб'єктами психологічної роботи. У війсь-ковій частині до них відноситься досить широке коло органів ке-рівництва, що тою чи іншою мірою здійснюють психологічний вплив на військовослужбовців. Такими, зокрема, є командири, штаби, органи з гуманітарних питань, медична служба, військово-службовці, військові колективи, громадські організації. Від узго-дженості їх дій багато в чому залежить ефективність психологіч-ної роботи в цілому.
Стисло охарактеризуємо основні функції деяких із вказаних категорій.
1. Командири всіх рівнів відповідають за організацію і кері-вництво психологічною роботою у ввірених підрозділах і части-нах. Здійснюючи комплексний, системний підхід до вирішення різних проблем, вони ставлять завдання підлеглим посадовцям щодо організації і проведення психологічної роботи, підтриманні здорового і керованого морально-психологічного стану особового складу, об'єднання військових колективів, зміцнення військової дисципліни і правопорядку, самі безпосередньо беруть участь у реалізації основних заходів, контролюють якість їх виконання.
Командири (військові керівники) зобов'язані:
•систематично підвищувати особистий рівень психолого-педагогічних знань, вимагати цього від підлеглих;
•всебічно вивчати особовий склад шляхом особистого спіл-кування з ним, знати ділові і морально-психологічні якості підлег-лих, повсякденно займатися їх вихованням;
•формувати і підтримувати у підлеглих високий морально-психологічний стан, моральну і психологічну готовність до захи-сту Вітчизни, а також якості, необхідні для виконання військово-го обов'язку;
•при організації бойового навчання добиватися від підле-глих посадовців використання розроблених форм і методів психо-логічної підготовки;
•піклуватися про об'єднання військових колективів, удо-сконалювати культуру міжнаціонального спілкування військово-службовців;
•проявляти чуйність та уважність до підлеглих, не допуска-ти у взаєминах нетактовності і грубості, поєднувати високу вимог-ливість і принциповість із повагою їх особистої гідності;
•у роботі з кадрами спиратися на результати професійного психологічного відбору військовослужбовців, враховувати психо-лого-педагогічні знання, професійні навики й уміння, здібності і досвід підлеглих посадовців при кадрових переміщеннях;
•зберігати конфіденційність отриманої психологічної інфо-рмації;
•вживати заходів щодо збереження і зміцнення психічного і фізичного здоров'я військовослужбовців, направляти військово-службовців з відхиленнями у психічному розвитку на психіатри-чний огляд, а при необхідності, за висновком лікаря-психіатра, і на лікування;
•керувати діяльністю психолога, систематично заслухову-вати його про стан психологічної роботи, проблеми у проведенні її заходів, і вживати заходів щодо їх своєчасного рішення;
•здійснювати контроль за дієвістю заходів із психологічної роботи;
•вживати своєчасних заходи для всебічного забезпечення психологічної роботи (кадрового, науково-методичного, матеріа-льно-технічного, фінансового).
2. Штаби, спільно з органами з гуманітарних питань, за-безпечують єдність планування, узгодженість проведення заходів із психологічної роботи і взаємодію відповідальних виконавців. На основі аналізу морально-психологічного стану особового складу вносять пропозиції щодо його зміцнення і беруть участь в їх реалізації.
3. Органи з гуманітарних питань несуть відповідальність за планування, методичне забезпечення, організацію, безпосереднє проведення і дієвість заходів із психологічної роботи з військово-службовцями, членами їх сімей і цивільним персоналом.
4. Медична служба у взаємодії з психологами, командирами і посадовцями органів із гуманітарних питань здійснює заходи щодо психогігієни і психопрофілактики з метою створення оптималь-них умов для збереження психічного і фізичного здоров'я війсь-ковослужбовців, попередження психічних розладів і раннього виявлення військовослужбовців з нервово-психічною нестійкістю і психічними захворюваннями.
Володіючи необхідним рівнем професійної кваліфікації, офіцер-психолог у частині несе персональну відповідальність за зміст і наукове забезпечення заходів із психологічної роботи, а також за обгрунтованість і якість застосування методів і проце-дур психологічного вивчення і управління, достовірність психо-логічних висновків і рекомендацій. У його обов'язки входить здійснення заходів, що припускають застосування спеціальних психологічних процедур і методів, а також надання методичної допомоги іншим посадовцям.
Окрім цього, у військовій частині на нештатній основі фу-нкціонує центр (пункт) психологічної допомоги і реабілітації, який підпорядкований заступнику командира полку з гуманітар-них питань. Він об'єднує у своєму складі психолога частини і офі-церів, що мають високий рівень психолого-педагогічної компе-тентності, а також психологічний актив із числа сержантів і ря-дового складу (бажано з психологічною, медичною або педагогі-чною освітою).
Початковим, направляючим елементом технологічного цик-лу психологічної роботи у військовій частині є визначення її цілей і