Морально-психологічне забезпечення діяльності військ

 

Список використаної літератури

1.Бородій А. Сучасні погляди на організацію та зміст морально-психологічного забезпечення застосування військ (сил) //Народна Армія. – 2004. – 12 трав.

2.Коупленд Н. Психологія і солдат: – М.: Вища школа, 1991. – 29 с.

3.Трифонов Е.В., Трифонов И.Е. Психофизиология профессио-нальной деятельности: Словарь. – Санкт-Петербург: Институт психофизиологии, 1998. – 231 с.

4.Общая, социальная и юридическая психология. Краткий энцик-лопедический словарь. / Сост. М.И.Еникеев, О.Л.Кочетков. –   2-е изд. - М.: Наука, 1997. – 94 с.

5.Алещенко В.І. Морально-психологічне забезпечення застосу-вання військ (сил): становлення та сутність: Навчально-методичний посібник. – К.: Національна академія оборони України, 1999. - 32 с.

6.Процепко О.Г. Морально-психологічне забезпечення бойової підготовки з’єднань, військових частин та підрозділів Зброй-них Сил України: Методичний посібник. – К.: Національна академія оборони України, 2000. - 30 с.

7.Концепція морально-психологічного забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій) Збройних Сил України: На-каз Міністра оборони України № 142 від 5 травня 1999 року. – К., - 15 с.

8.Ягупов В.В. Морально-психологічне забезпечення: Курс лек-цій. – К.: Видавничо поліграфічний центр „Київський універ-ситет”, 2002. – 250 с.

 

 

ТЕМА  7 Методи психологічного вивчення

 

План

1. Методи вивчення психічних якостей військовослужбовців. 

2. Методи вивчення соціально-психологічних явищ у військовому колективі.

 

Розрізняють універсальні та спеціальні методи психологіч-ного дослідження. Універсальними називаються такі методи дос-лідження, які використовуються не тільки в психології, а й в ін-ших галузях наукового знання як у споріднених за змістом, так і ні. До універсальних методів належать спостереження, експери-мент, бесіда, анкетування тощо. Спеціальні методи - це методи, які використовуються тільки у психологічному дослідженні або у близьких за змістом наукових пізнавальних актах. Так, тестуван-ня використовується й у військовій психології, і у військовій пе-дагогіці, а соціометрія - також і в соціології. Проте ці методи спеціальні у психологічному дослідженні.

1. Методи теоретичного дослідження, які забезпечують реалізацію теоретичних дослідницьких дій офіцера-дослідника щодо предмета дослідження. Теоретичне дослідження має не тільки забезпечити більш-менш повне з’ясування сутності дослі-джуваного явища, а й виявити основні закономірності його існу-вання, взаємодії з іншими явищами, рушійні сили розвитку.

2. Методи емпіричного дослідження, які забезпечують дос-лідницьку взаємодію офіцера-дослідника із предметом дослі-дження, визначення його змістових характеристик та ознак у ба-гатоманітності емпіричної інформації. В результаті емпіричного дослідження вдається підтвердити або відкинути деякі гіпотетич-ні уявлення про предмет дослідження, побудувати емпіричну ка-ртину його існування, а отже, відкрити для себе на практиці пси-хологічний зміст досліджуваного явища і на підставі цього про-гнозувати модель практичних дій із цим явищем у результаті прикладних різноманітних психологічних впливів (військово-педагогічних, психотерапевтичних тощо).

3. Методи аналізу, інтерпретації та тлумачення даних теоретичного й емпіричного дослідження дають змогу обгрунту-вати об’єктивність дослідження, диференціювати змістовні про-яви сутності предмета дослідження за їхніми типологічними ха-рактеристиками, визначити дослідницький ефект здійсненого психологічного дослідження. 

Спостереження, експеримент, бесіда, інтерв’ю, анкетуван-ня, соціометрія, біографічний метод, тестування, вивчення про-дуктів діяльності, узагальнення незалежних характеристик та ін. - емпіричні методи психологічного дослідження. Деякі з них ми і розглянемо докладніше.

 

1. Методи вивчення психологічних якостей військовос-лужбовців

 

Спостереження. Цей метод широко використовується у військовій психології. Він полягає в систематичному і цілеспря-мованому сприйнятті психологічних явищ із метою вивчення специфічних проявів у конкретних умовах та з’ясування змісту цих явищ. Використовується у процесі дослідження явищ, що сприймаються безпосередньо, як метод наукового пізнавання змі-стовно відрізняється від спостереження в буденному житті. З йо-го допомогою можна вивчати психологічні процеси, властивості, стани, утворення, зовнішні прояви почуттів, дій і поведінки вій-ськовослужбовців у різних умовах їх життя й діяльності.

Методика спостереження включає:

-вибір ситуації та об’єкта спостереження;

-узагальнення теоретичних уявлень про досліджувану реа-льність і виділення мети дослідження;

-побудову програми або схеми спостереження у вигляді переліку ознак явищ, одиниць спостереження з детальною їх пре-зентацією, а також спосіб і форму фіксації результатів спостере-ження (щоденниковий запис, відеореєстрація тощо);

-опис вимог до організації роботи спостерігача;

-опис способу обробки та подання отриманих даних.

Крім цих видів спостереження, є інші: включення, польові, лабораторні, систематичні, несистематичні, об’єктивні та суб’єктивні. Включеним спостереженням називається такий його вид, при якому офіцер-дослідник, безпосередньо залучений до процесу дослідження, контактує, діє разом із учасниками дослі-дження. 

Спостереження називається польовим, якщо воно відбува-ється у природних для досліджуваного психологічного явища умовах. 

Систематичне спостереження провадять регулярно і про-тягом визначеного проміжку часу, а несистематичне спостере-ження - часто в незапланованих ситуаціях, у випадку взаємодії з явищами, що не очікувались і не включалися до програми спо-стереження.

Об’єктивне (або зовнішнє) спостереження спрямоване на зовнішній бік перебігу різноманітних психологічних процесів та соціально-психологічних явищ. Суб’єктивне спостереження - це внутрішнє спостереження або самоспостереження. Самоспосте-реження являє собою процес споглядальної взаємодії з власними внутрішніми психологічними процесами невід’ємно від спосте-реження за зовнішніми проявами.

Спостереження розглядається як самостійний метод, але частіше він застосовується з якимось іншим: наприклад, під час бесіди, групового чи індивідуального тестування, анкетування тощо. Спостереження під час бесіди розпочинається з вивчення того, як військовослужбовець зайшов до кімнати. У ході бесіди відзначаються своєрідні прояви особистості, що відображають особливості його характеру, емоційно-вольової сфери, пізнаваль-ної діяльності тощо.