Морально-психологічне забезпечення діяльності військ

підбір, розстановка, навчання і виховання кадрів (офіце-рів, прапорщиків, сержантів);

контроль за діяльністю кадрів, виконанням ними своїх службових обов’язків та надання їм практичної допомоги;

вивчення та аналіз МПС особового складу;

планування, підготовка та проведення заходів щодо її під-вищення й підтримання на належному стабільному рівні;

військово-професійне, національне, військово-патріотичне, правове, моральне, естетичне, екологічне і фізичне виховання військовослужбовців;

морально-психологічний супровід повсякденної життєді-яльності підрозділів;

своєчасне, повне і якісне доведення до військовослужбов-ців встановлених норм речового, харчового, фінансового, медич-ного й інших видів забезпечення;

підтримання статутного порядку в підрозділах (частинах) і чітка організація бойової підготовки особового складу та служ-би військ.

Тут слід зробити кілька зауважень щодо статутного поряд-ку у підрозділі та його виховного впливу, бо цього, на жаль, пев-на кількість офіцерів не усвідомлює. Виховний вплив статутного порядку полягає в тому, що він забезпечує найкращі умови для бойової і гуманітарної підготовки особового складу, оптимально сприяє ефективному виконанню покладених на нього завдань та обов’язків, підсвідомо формує у військовослужбовців навички, звички й уміння вихованої поведінки та дотримання норм і пра-вил військового етикету. 

Підтриманню статутного порядку у підрозділах, вихованню дисциплінованості в особового складу безпосереднім чином сприяє висока організація бойової підготовки особового складу. Кожне заняття, при якісній його підготовці і проведенні, досягає мети не тільки щодо формування бойової майстерності, але і ви-ховної – формує дисциплінованість у військовослужбовців.

Важливою умовою зміцнення військового порядку, який активно формує дисциплінованість військовослужбовців, є пра-вильна організація служби військ. Служба військ включає широ-кий комплекс заходів, який забезпечує підтримання в підрозділах (частинах) високого рівня дисципліни, організованості і порядку, створення оптимальних умов для бойової і гуманітарної підгото-вки особового складу, всієї його життєдіяльності;

по-четверте, підбиття підсумків роботи зі зміцнення вій-ськової дисципліни та правопорядку у відділеннях (екіпажах, об-слугах), взводах, ротах (батареях), батальйонах (дивізіонах), пол-ках (бригадах) згідно з вимогами Міністра оборони, яке прово-диться у військових частинах – щомісячно; у ротах, батальйонах – щотижнево; у взводах, відділеннях – щоденно;

по-п’яте, вивчення, аналіз, узагальнення і впровадження передового досвіду роботи по зміцненню військової дисципліни та правопорядку. Обмін досвідом роботи щодо практики зміц-нення військової дисципліни та навчання посадових осіб щодо її поліпшення рекомендується проводити у військах сержантами 2 рази на місяць; прапорщиками – щомісячно; офіцерами підрозді-лів – щомісячно; командним складом військових частин – щоква-ртально;

по-шосте, чітку організацію методичної роботи, яка перед-бачає навчання підлеглих командирів (начальників) практиці МПЗ військової дисципліни та профілактики правопорушень. При цьому особливу увагу слід приділяти навчанню методів і форм ефективного впливу на свідомість і підсвідомість, емоцію і волю, мотиви і мотивацію, ціннісні орієнтації і настанови війсь-ковослужбовців.

Навчання офіцерів, прапорщиків, сержантів системного пі-дходу, сучасних форм і методів роботи з підлеглими, передового досвіду роботи щодо зміцнення військової дисципліни плануєть-ся та проводиться не менш двох разів на місяць.

Методи МПЗ військової дисципліни – це способи і прийо-ми впливу на свідомість, підсвідомість, мотиваційну, емоційно-почуттєву і вольову сферу психіки військовослужбовця, його по-ведінку і військово-професійну діяльність з метою досягнення бездоганного ставлення до виконання службових обов’язків. 

До них належать: методи довір’я, поваги до особистості військовослужбовця та її гідності; методи формування свідомості особистості воїна (переконання, заохочення, примус); метод осо-бистого прикладу командира (начальника); метод доручення під-леглому; метод вправи; метод створення виховних ситуацій; ме-тод осуду негідної поведінки військовослужбовця; психодіагнос-тичні, психокорегуючі, психореабілітаційні методи тощо.

Форми морально-психологічного забезпечення (МПЗ) війсь-кової дисципліни – це різноманітні організаційні заходи, які ціле-спрямовано плануються, ретельно готуються і якісно проводяться з метою допомогти воїнам усвідомлювати вимоги законів, стату-тів, моральних норм поведінки та необхідність їх свідомого до-тримання. Форми залежать від стану військової дисципліни та правопорядку в підрозділі (частині), рівня морально-психологічного стану (МПС) особового складу, поставлених за-вдань та інших чинників. Найчастіше застосовуються індивідуа-льні і групові форми МПЗ військової дисципліни;

по-сьоме, постійну турботу про поліпшення якісної харак-теристики та рівня підготовленості суб’єктів МПЗ військової ди-сципліни, правопорядку і профілактики правопорушень. Важли-во, щоб усі суб’єкти МПЗ військової дисципліни постійно були налаштовані на творчий пошук шляхів удосконалення стилю сво-єї роботи, підвищення її ефективності. 

Розглянемо шляхи удосконалення системи роботи коман-дирів (начальників) щодо зміцнення військової дисципліни та пра-вопорядку – це основні напрямки посилення дієвості позитивного впливу командирів, штабів, фахівців органів виховних структур на воїнів відповідними управлінськими, організаційними, педаго-гічними, соціально-психологічними та іншими заходами. 

Шляхами удосконалення системи роботи командирів (на-чальників) щодо зміцнення військової дисципліни є:

1. Суттєве поліпшення соціальної захищеності та матеріа-льного добробуту військовослужбовців і членів їх сімей, запрова-дження ефективних матеріальних і моральних стимулів за високі показники в бойовій і гуманітарній підготовці, службі та дисцип-ліні. 

2. Професійне залучення військових психологів до психо-логічного забезпечення військової дисципліни і профілактики правопорушень.

3. Забезпечення зразковості офіцерів і прапорщиків у по-всякденній життєдіяльності військ, поза умовами служби та в по-буті, без якої суттєво покращити військову дисципліну неможливо.

4. Збільшення уваги до сержантів. Підбір, навчання і вихо-вання цієї категорії командирів повинно стояти на передньому плані повсякденних турбот командирів рот (батарей), батальйонів (дивізіонів), полків (бригад).

5. Підвищення позитивної ролі військовослужбовців- конт-рактників у повсякденній життєдіяльності підрозділів (частин), які мають бути військовими професіоналами, демонструвати взі-рець виконання функціональних