Морально-психологічне забезпечення діяльності військ

Предмет:

Військова справа

Тип роботи:

Курс лекцій

К-сть сторінок:

345

Мова:

Українська

Оцінка:

можливість проведення виховної роботи у будь-якій обстановці, швидке реагування на поведінку воїна в різноманітних ситуаціях;

-планомірність, заздалегідь продумана система індивіду-ального впливу на військовослужбовця.

Система індивідуальної виховної роботи включає:

–визначення цілей і завдань;

–планування;

–визначення, хто і з ким індивідуально працює;

–навчання практиці індивідуально-виховної роботи;

–вивчення і врахування індивідуальних особливостей війсь-ковослужбовців, застосування найбільш ефективних форм, методів і засобів впливу;

–організацію оперативної інформації про настрої, інтереси, запити особового складу;

–аналіз, узагальнення передового досвіду, контроль і корегу-вання плану.

Офіцер повинен розуміти, що індивідуальна виховна робо-та – це система цілеспрямованого виховного впливу, який здійс-нюється з урахуванням індивідуальних особливостей вояка шля-хом застосування найбільш педагогічно доцільних засобів і мето-дів із постійним урахуванням реакції на них і досягнутих резуль-татів.

Індивідуально-виховна робота – це велика і складна праця. Її характеризують наступні ознаки:

-вона має конкретні педагогічні цілі;

-проводиться з урахуванням індивідуальних особливостей воїнів;

-є компонентом комплексного підходу;

-проводиться постійно і скрізь;

-здійснюється усіма методами і засобами;

-проводиться у постійній відповідності з принципами ви-ховання.

Структура індивідуальної виховної роботи включає:

глибоке вивчення воїна, якого виховують, як особистості;

визначення програми виховної роботи з ним;

використання усіх засобів, методів і форм виховання;

спрямування зусиль усіх вихователів та колективу на воїна;

постійний контроль за ходом і результатами виховної ро-боти.

Структурно зміст цієї роботи включає взаємозалежні етапи; підготовчий, цілеспрямований педагогічний вплив і результатив-ний.

У ході підготовчого етапу прапорщику необхідно визначи-ти, що і як вивчати в особистості підлеглого, спрогнозувати пер-спективи її розвитку, вибрати найбільш доцільні засоби, форми і методи досягнення поставлених цілей.

Реалізуючі план індивідуально-виховної роботи з підлег-лим, командир різними засобами і методами педагогічної взаємо-дії з військовослужбовцем (впливу на нього) домагається його активної участі у самовдосконаленні.

По завершенні оцінюються результати вивчення і педагогі-чного впливу на підлеглого. У цей період відбуваються діагнос-тика і корегування виховної діяльності самого начальника.

Які ж дані про підлеглих необхідно знати командиру? До головних з них можна віднести наступні:

загальні біографічні дані: прізвище, ім.’я, по батькові, рік народження, соціальний та сімейний стан, умови, в яких виріс, вчився, виховувався, чим займався до служби, коло друзів, зна-йомих;

моральні якості: рівень свідомості, відношення до війсь-кового обов’язку, виконання норм моралі, дисциплінованість, чесність, організованість, відношення до товаришів, колективу та до служби;

психічні особливості: тип особистості, характер, темпера-мент, здібності, схильності, вольові якості, увага, пам’ять, мов-лення, захоплення тощо;

стан здоров’я: фізичний та психічний розвиток, витрива-лість, рівень загартування, опір організму до простудних захво-рювань тощо.

Звичайно, спільна служба сама по собі сприяє вивченню пі-длеглих, і офіцер, навіть не займаючись спеціально цим питан-ням, буде багато знати про них. Такий процес носить стихійний характер і потребує тривалого часу. Інтереси ж військової праці потребують, щоб командир скоріше вивчив підлеглих.

Вивчення воїна як особистості – це вихідна передумова успіху індивідуальної роботи. Воно має за мету виявити:

позитивні риси і якості воїна, на які необхідно спертися у виховній роботі;

якості, які необхідні у службі, але розвинуті в нього недо-статньо;

якості, які є негативними і можуть перешкоджати вихов-ній роботі.

Можна запропонувати наступні складові вивчення осо-бистості підлеглого.

1. Його життєвий досвід: місце народження; склад роди-ни; де живуть і працюють батьки; у якій школі учився; успіхи у навчанні; чим захоплювався у вільний час; яку виконував суспі-льну роботу; яку читав літературу; про яку професію мріяв; чи сповідає релігію; відношення до неї.

2. Спрямованість. Вона виявляється: у моральних погля-дах, переконаннях, ідеалах, загальному кругозорі; мотивах пове-дінки, навчання і служби; цілеспрямованості в досягненні цілей.

3. Особливості характеру. Показниками їх можуть бути: відношення до колективу, командиру, до себе, ратної праці; принциповість і відповідальність у питаннях військової служби, суспільної роботи.

4. Інтелектуальні і пізнавальні якості. Вони виявляються у рівні знань, успішності по предметах бойової підготовки; здат-ності до аналізу, узагальнення, порівняння; схильності до будь-якого виду діяльності; інтересах та їхній спрямованості; навичках самостійної роботи; увазі; спостережливості; пам'яті й ін.

5. Емоційні якості: відповідальність; здатність керувати своїми почуттями.

6. Вольові якості показують цілеспрямованість, самовла-дання, рішучість, самостійність, наполегливість, ініціативність, ретельність.

7. Особливості темпераменту, що виражають динаміку психіки поведінки військовослужбовця. У залежності від типу нервової системи людини темперамент буває: холеричний, санг-вінічний, меланхолійний і флегматичний.

8. Суспільна активність воїна. Виявляється в участі воїна у культурно-просвітницьких і спортивних заходах у підрозділі; у критичності і конструктивності його виступів на зборах, в оцінці своєї діяльності і товаришів.

9. Дисциплінованість характеризує рівень вихованості військовослужбовця, наскільки він здатний керувати своєю пове-дінкою. Показники дисциплінованості: знання загальновійсько-вих статутів, виконання їхніх вимог; наявність і характер стяг-нень і заохочень; організованість, ретельність, чесність.

10. Фізичний розвиток визначає можливості щодо подо-лання труднощів військової служби. Він характеризується: сис-тематичним загартовуванням свого організму; відношенням до фізичної зарядки і спорту взагалі.

11. Для вихователя дуже важливо знати позитивні звички військовослужбовця, тобто дії і вчинки, виконання яких стало потребою. До них можна віднести: акуратність, ретельність, від-повідальність, непримиренність до недоліків, ін. Негативних же звичок, таких, як брутальність, лихослів'я, неохайність,