Морально-психологічне забезпечення діяльності військ

9.Бородій А. Сучасні погляди на організацію та зміст морально-психологічного забезпечення застосування військ (сил) //Народна Армія. – 2004. – 12 трав.

10.Коупленд Н. Психологія і солдат: – М.: Вища школа, 1991. – 29 с.

11.„Военная психология и педагогика” под редакцией А.В. Ба-рабанщикова, 1986 р.

12.„Основы военной психологии и педагогики” под редакцией А.В. Барабанщикова, 1981 р.

13.„Военная психология и педагогика” под редакцией П.А. Кор-чемного, 1998 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕМА 14 Сутність та особливості конфліктів у військо-вих  колективах

 

План

1. Структурна модель конфлікту.

2. Сутність та особливості конфліктів у військових колективах.

3. Аналіз деяких типових конфліктів у військових колективах.

Однією з характерних рис стану ЗС у сучасних умовах ста-ло помітне збільшення кількості і різноманітності конфліктів між військовослужбовцями. У конфлікти частіше, ніж раніше, всту-пають не тільки воїни строкової служби, але також прапорщики й офіцери.

Ця тенденція, що, на перший погляд, здається наслідком стихійного розвитку подій, насправді достатньо закономірна. Конфлікт (латин. «зіткнення») - це атрибут взаємодій, взаємин.

Конфлікти здійснюють помітний вплив на соціально-психологічний клімат військового колективу, позначаються на якості бойової підготовки і, нарешті, впливають на бойову готов-ність підрозділу. Тому для успішного керівництва підрозділом командирові треба розуміти суть виникаючих конфліктів, причин їх появи, характер впливу на військовий колектив, знати способи регулювання типових конфліктів.

Слід підкреслити, що конфлікт є достатньо складним соціа-льно-психологічним явищем. Тому молодший командир, що має невеликий досвід керівництва військовим колективом, зазнава-тиме труднощі, якщо шляхи виходу з конфліктної ситуації він шукатиме, спираючись тільки на власний досвід і здоровий глузд. Для того, щоб ухвалювати слушні рішення щодо управління кон-кретними конфліктами, керівникові необхідно знати основні по-ложення теорії конфлікту.

 

1. Структурна модель конфлікту

 

У процесі сумісної життєдіяльності військовослужбовці по-стійно взаємодіють один з одним не тільки в ході колективного виконання завдань бойової підготовки, але і в їдальні, біля телеві-зора, на спортивному майданчику, при сумісному проведенні прапорщиками і офіцерами сімейного дозвілля.

У процесі постійної взаємодії практично завжди відбува-ється зіткнення різних думок, оцінок, звичок, прагнень, мотивів, характерів, інтересів. Проте ступінь їх виразності (сила) вельми різні. В більшості випадків такі зіткнення вирішуються самі по собі.

Конфлікти мають дві основні особливості. По-перше, будь-який конфлікт характеризується протидією сторін, тобто таким спілкуванням, поведінкою, діяльністю, метою яких є моральне або фізичне пригнічення опонента. Наприклад, нав'язування йому своєї думки або оцінки. При неконфліктній взаємодії така мета відсутня.

По-друге, конфлікт – це така протидія, яка супроводжуєть-ся вираженими або прихованими негативними емоціями по від-ношенню до опонента. Ця ознака особливо характерна для міжо-собистісних конфліктів. Якщо у взаємодії воїнів є протидія, але вона не супроводжується явними негативними емоціями, то таку взаємодію можна назвати передконфліктною.

Якщо ситуація, що виникла, несе в собі загрозу для досяг-нення мети навіть одному з учасників взаємодії, то виникає кон-флікт.

Конфліктна ситуація – це накопичені протиріччя, пов’язані з діяльністю суб’єктів соціальної взаємодії, що об’єктивно створюють підґрунтя для реального протиборства між ними. Наприклад, проведення атестації перед майбутнім скоро-ченням штатів, визначення кандидатури на підвищення по службі та інше.

Конфліктна ситуація – це основна умова виникнення конф-лікту на підставі порушення балансу інтересів учасників взаємо-дії. Для переходу її у конфлікт необхідний зовнішній вплив або інцидент.

Інцидент (привід) характеризує активізацію діяльності од-нієї із сторін, яка зачіпає інтереси іншої сторони. Інцидентом мо-жуть бути дії третьої сторони, наприклад, висловлення колеги, який підштовхує вас до конфлікту після вашої розмови з начальс-твом. Інцидент може виникнути незалежно від бажання учасни-ків, внаслідок об’єктивних причин (зниження службової активно-сті) або як результат неврахування психологічних особливостей іншої сторони.

Таким чином, конфліктна ситуація може визначатися об’єктивними обставинами, а може бути створена навмисно одні-єю зі сторін для досягнення своїх цілей. При цьому визначаються можливі учасники майбутнього конфлікту – суб’єкти, а також його об’єкт.

Суб’єктами конфлікту виступає частина учасників конф-ліктної взаємодії, інтереси яких зачеплені. Це, наприклад, окремі військовослужбовці, групи, підрозділи. Вони захищають свої особисті інтереси.

Об’єкт конфлікту – це те, на що претендує кожна з конф-ліктуючих сторін і що спричиняє їхню протидію. Наприклад, право приймати рішення, нова посада. Для виникнення конфлікт-ної ситуації необов’язкова наявність об’єкта конфлікту, він може початися і без нього. Наприклад, поганий настрій, ворожість до колеги по службі можуть сприяти конфлікту.

У найзагальнішому вигляді конфлікт – це зіткнення двох або більшої кількості різноспрямованих сил, мотивів, позицій сторін із метою реалізації їхніх корінних інтересів в умовах про-тидії з боку кожної сторони.

Крім подібних, розгорнутих, існує безліч скорочених ви-значень: конфлікт – психічна напруженість у відносинах та ан-тагоністична ворожість сторін; конфлікт – це досягнення своїх цілей за рахунок пригнічення цілей опонента; конфлікт – це не-відповідність цілей та інтересів особи інтересам суспільства та ін.

Кожна сторона робить усе, щоб була прийнята її точка зору чи мета, і заважає іншій стороні робити те