Морально-психологічне забезпечення діяльності військ

 

3. Аналіз деяких типових конфліктів у військових колективах

Аналіз реальних конфліктів, що мали місце у військових колективах, показує, що типовими серед них є наступні:

1) конфлікти, пов'язані із суперечністю між порядними вій-ськовослужбовцями і воїнами, що проявили в конкретному випа-дку елементи непорядності (до 30% всіх конфліктів);

2) боротьба за соціальний статус у колективі (близько 50% випадків);

3) вирішення у такий спосіб суперечностей між «новатора-ми» і «консерваторами» (близько 20% конфліктів).

Прикладом конфлікту між порядними і непорядними війсь-ковослужбовцями може служити конфлікт, що відбувся в одному із зенітних ракетних підрозділів. Начальник продовольчого скла-ду прапорщик З., що в цілому сумлінно відносився до виконання своїх обов'язків, став допускати випадки розкрадання м'яса і про-дажу його своїм сусідам у селищі, розташованому неподалік від підрозділу. Про це стало відомо прапорщикові В., який жив у то-му ж селищі. Він попередив прапорщика З., що при повторенні подібного доповість про крадіжку командуванню підрозділу. Прапорщик З. не повірив цьому, оскільки вони з дитинства росли на одній вулиці і підтримували добрі стосунки. Після декількох випадків розкрадання м'яса прапорщиком З. прапорщик В. публі-чно викрив розкрадача. Між ними почався серйозний конфлікт, який продовжувався близько півтора року. Врешті-решт прапор-щик З. офіційно визнав свою неправоту.

Ця конфліктна ситуація свідчить про те, що суперечність між чесністю і нечесністю є вельми гострою. Навіть дружні сто-сунки не можуть запобігти конфлікту, в основі якого лежить за-гострення даної суперечності. Молодому офіцерові необхідно пам'ятати, що нечесні вчинки, що допускаються військовослуж-бовцями будь-якої категорії, несуть у собі зародок конфлікту між тими, хто допускає подібні вчинки, і порядними воїнами. Отже, одним зі шляхів попередження конфліктів такого типу є створен-ня у військовому колективі атмосфери високої порядності війсь-ковослужбовців усіх категорій, виховання їх у дусі чесності і принциповості.

Досить поширеними є конфлікти, пов'язані з боротьбою між військовослужбовцями за збереження або завоювання певно-го соціального статусу в колективі.

У воїнів строкової служби такі конфлікти можуть набувати особливо гострих форм і навіть призводять іноді до скоєння тяж-ких злочинів.

Для молодих сержантів типовим конфліктом є конфлікт під час адаптації до нової посади. При призначенні на посаду коман-дира підрозділу цей процес іноді ускладнюється прихованим або відкритим конфліктом з іншими сержантами, що також претен-дують на цю посаду.

Як приклад можна навести наступний конфлікт. В одному з батальйонів командиром роти був призначений старший лейте-нант П., який до цього служив в іншій частині. Проте в самій роті один із командирів взводів, старший лейтенант Ж., розраховував, що посада командира роти, що звільнилася, буде запропонована йому. Розрахунок ґрунтувався на тому, що взвод, яким команду-вав старший лейтенант Ж., протягом півтора року був відмінним. Командир батальйону, який бачив успіхи командира взводу, обі-цяв молодому офіцерові клопотати перед командиром полку про призначення його на посаду командира роти.

Проте ситуація реально склалася інакше. Для старшого лейтенанта Ж. такий поворот подій був несподіваний і тому обра-зливий удвічі. Практично з першого дня невдалий претендент став відчувати до нового командира роти почуття антипатії, яке йому не завжди вдавалося приховати. У бесідах з іншими офіце-рами і прапорщиками роти він, як правило, невисоко оцінював компетентність нового командира, побічно давав зрозуміти, що якби він став командиром, то справи в підрозділі йшли б краще. Правду кажучи, потрібно відмітити, що в роботі нового команди-ра, природно, були прорахунки. Старший лейтенант Ж. не упус-кав випадку їх підкреслити.

Процес входження в посаду командира роти сам по собі до-сить складний і важкий. Конфлікт ще більш посилив ці труднощі для старшого лейтенанта П. Командир батальйону, спостерігаю-чи за діями старшого лейтенанта Ж., негативно оцінив їх і посту-пово змінив своє відношення до нього в гірший бік. Це здалося останньому несправедливим. Одним словом, відкритий конфлікт був припинений тільки тоді, коли старшого лейтенанта Ж. пере-вели в інший батальйон на рівнозначну посаду.

Можна було б уникнути цього конфлікту? Звичайно, якби була дотримана процедура конкурсного або хочаб голосного при-значення на посаду командира роти. Якби старшому лейтенантові Ж. роз'яснили, чому призначили не його, розповіли б про його особисті перспективи, то він навряд чи пішов би на конфлікт. Крім того, вже виниклий конфлікт виглядав би «м'якшим», якби обидва старші лейтенанти вибрали найкращу стратегію своєї по-ведінки.

Ще одним типом конфлікту є конфлікт, який, з певними обмовками, можна назвати зіткненням між «новатором» і «консе-рватором». Пояснимо його сутність на конкретному прикладі.

Командир розвідувальної роти однієї з військових частин, що входила свого часу до складу Обмеженого контингенту ра-дянських військ в Республіці Афганістан, мав чималий досвід участі в бойових діях. Він придумав і реалізував наступну, як він сам назвав, «рацпропозицію».

На броні бронетранспортерів (БТР) були встановлені раке-тні системи (НУРС), вогонь яких виявився досить ефективним. Частково це пояснювалося тією дійсною поразкою, яку наносив вогонь НУРС, її раптовістю використання із БТР і психологічною дією. В роті за 5 місяців, протягом яких вона вела бойові дії із застосуванням НУРС, втрати зменшилися, а втрати супротивни-ка, на думку особового складу, зросли. Одним словом, до «нової зброї» звик весь особовий склад роти.