Морально-психологічне забезпечення діяльності військ

Одночасно слід припинити бачити в опоненті ворога, супро-тивника, якого слід перемогти. Важливо зрозуміти, що спірна про-блема створена двома сторонами, тому й вирішуватися вона по-винна об'єднаними зусиллями обох сторін. 

Слід зменшити розпал негативних емоцій. Майже всі вітчиз-няні та зарубіжні конфліктологи вказують, що до остаточного ви-рішення конфлікту і деякий час після завершення боротьби збері-гаються негативні емоції, які переживаються по відношенню до опонента. Серед конкретних прийомів покращання емоційного клімату — врівноважена оцінка і відповідно спокійна поведінка всіх сторін у конфлікті, апеляція до третьої сторони, настрій на позитивне бачення світу та ін.

Деякі дослідники як окремий фактор виділяють необхідність врахування статусного стану конфліктуючих. Ідея цієї поради полягає у тому, що сторона, яка має управлінський статус молод-шої в ієрархії влади, повинна скоріше усвідомити межу можливо-го у боротьбі, не вдаватися до тих дій, які може дозволити собі ста-рша.

Важливою умовою конструктивного розв'язання конфліктів є обрання опонентами адекватної до поведінки протилежної сто-рони стратегії вирішення — суперництво, компроміс, ухилення, пристосування, співробітництво, ін.

Серед суб'єктивних факторів, які суттєво впливають на завер-шення конфліктів, особливе значення мають: культура спілкування та ведення ділових відносин, єдність цінностей, досвід поведінки у конфліктній ситуації, сприятливий розклад сил, оптимальний вибір часу та інші.

Загальний достатньо високий рівень культури веде до зни-ження вірогідності застосування насильницьких форм вирішення конфліктів. 

Наявність часу для того, щоб зупинитися та озирнутися у боротьбі, перейти до обговорення спірних проблем, є фактором, що знижує ризик появи жорстокіших форм протиборства. Чим рані-ше сторони перейдуть до фази врегулювання конфліктів, тим мен-ше буде накопичено образ і претензій, менше завдано шкоди, бі-льше буде можливостей укласти обопільну угоду.

Динамічна рівновага сил між конфліктуючими сторонами — також на користь мирному вирішенню проблемної ситуації. Дослідники вказують також, що конфлікти конструктивніше вирі-шуються тоді, коли опоненти менше залежать один від одного, ко-ли їх сили, можливості і ресурси приблизно рівні.

Наявність досвіду вирішення конфліктних ситуацій хоча б одного із учасників конфліктної взаємодії, а також знання спосо-бів вирішення аналогічних конфліктів також допомагають учасни-кам дійти згоди.

Складність та багатоваріантність форм розвитку конфлікту призводять до неоднозначності у визнанні способів їх вирішення. Для характеристики завершального етапу в динаміці конфлікту спеціалістами використовуються такі поняття, як: «урегулюван-ня», «затухання», «подолання» та інші. З низки запропонованих понять ми обрали термін «завершення конфлікту», який означає припинення конфліктної боротьби з будь-яких причин у формі вирішення проблеми, її урегулювання, затухання конфліктної бо-ротьби, переростання одного конфлікту в інший та ін.

Вирішення конфлікту — це результат сумісної діяльно-сті сторін, який характеризується припиненням протиборс-тва і вирішенням проблемної ситуації, що переросла у конф-лікт. Для вирішення конфлікту необхідна зміна позицій (при-наймні, в однієї сторони), які відстоювалися в боротьбі, зміна ставлення опонентів один до одного чи до об'єкта суперечки.

Урегулювання конфлікту відбувається на основі посту-пок сторін, переходу від стану боротьби до стану співробіт-ництва або на основі компромісу. Урегулювання часто відбува-ється за участю третьої сторони. При врегулюванні конфлі-кту не завжди вирішується протиріччя, яке було в його основі, - дослідження показують, що в управлінській сфері вирішуєть-ся тільки біля 66% конфліктів «по вертикалі», а саме між ке-рівником і підлеглим.

Затухання конфліктів — це тимчасове припинення роз-палу конфліктної взаємодії при збереженні глибинної основи конфлікту - проблемної ситуації, суперечності між позиціями сторін, напружених відносин між опонентами. По суті, конф-лікт переходить із відкритої форми боротьби у приховану в ре-зультаті дії таких факторів:

-повне використання наявних ресурсів боротьби;

-втрати сторонами мотивації до конфліктної взаємодії;

-переорієнтації життєво важливих інтересів, поява нових проблем, більш вартісних, ніж попередні;

-зниження цінності об'єкта конфлікту.

Вилучення конфлікту із системи ділових відносин як фо-рма вирішення конфлікту означає, що ліквідуються основні структурні елементи конфлікту у зв'язку з тим, що ескалація чи рутинне продовження конфлікту загрожують поширенням насильства, руйнуванням матеріальних цінностей та широко-масштабною деструкцією системи ділових відносин. Вилучен-ня елементів конфліктної взаємодії стає можливим у резуль-таті проведення таких засобів:

-вилучення із системи конфліктної взаємодії хоча б одного з опонентів (переведення в іншу військову частину чи навіть звіль-нення, як правило, ініціатора конфлікту);

-виключення безпосередньої взаємодії конфліктуючих сто-рін на тривалий термін (з цією метою застосовуються відря-дження, відпустки та ін.);

-трансформація об'єкта конфлікту (перерозподіл майна, структурні зміни);

-ліквідація дефіциту об'єкта конфлікту, який був однією з причин боротьби;

-симетричний або асиметричний поділ об'єкта конфлікту.

До суб'єктивних моментів адекватного вирішення конфліктів соціальні психологи відносять дотримання кодексу поведінки. Вони радять:

-дати партнеру «випустити пару», допомогти знизити йо-му внутрішню напругу;

-вимагати, щоб ваш опонент міг спокійно обґрунтувати претензії фактами та доказами;

-збивати агресію несподіваними прийомами; наприклад, попросити поради, як діяти, зробити комплімент;

-не давати негативних оцінок щодо поведінки опонента, а казати про свої відчуття;

-попросити сформулювати кінцевий результат та визна-чити «ядро» проблеми;

-розкрити свої варіанти вирішення проблеми;

-у будь-якому випадку надати можливість