Морально-психологічне забезпечення діяльності військ

Соціально-психологічна характеристика прапорщиків має свої складнощі і суперечності. Призвані нерідко з числа солдатів і сержантів частини, прапорщики тривалий час можуть нести на собі відбиток соціально-психологічних особливостей даної категорії. По-зитивним чинником є цілком усвідомлений, глибоко осмислений вибір виду професійної діяльності. Як правило, підписуючи конт-ракт на службу прапорщиком, людина має у своєму розпорядженні повну інформацію про умови і особливості служби в конкретній частині, і вони її влаштовують.

Мотивами можуть виступати близькість до місця проживання, можливість здобути спеціальну або вищу освіту, службові перспек-тиви, що відкриваються, житлові, фінансові й інші пільги, пов'яза-ні зі службою в армії. Не останню роль у цьому плані відіграють при-дбання соціальної стабільності, стійкого заробітку, гарантій від безробіття. Все це активізує службову діяльність прапорщиків, підт-римуючи їх прагнення до професійного вдосконалення. Враховую-чи широкий діапазон відмінностей службового досвіду, освіти, професіоналізму, вислуги років прапорщиків, командир отримує сприятливу можливість кадрового маневру, який, у свою чергу, може стати стимулом службової активності прапорщиків частини.

Разом з тим важливо бачити негативні характеристики цієї ка-тегорії. Спочатку після закінчення школи прапорщиків може виявля-тися професійна і організаторська неспроможність, випадки паніб-ратства з підлеглими, невміння належним чином пред'явити вимог-ливість до них. Нерідко в їх діяльності виявляються прагнення уникнути службових навантажень і посісти відносно самостійну посаду без підлеглих, при мінімальному контролі з боку офіцерів; безініціативність; спроби вирішувати особисті питання за рахунок службового часу і посадового положення. Якщо службова активність прапорщика мотивована в основному матеріальними стимулами, то, як правило, вона різко падає після досягнення очікуваних від служби матеріальних благ (отримання життя, закінчення технікуму або вузу, оволодіння вигідною для цивільної роботи спеціальністю тощо).

У соціально-психологічній характеристиці військово-службовців військової служби за контрактом теж доцільно виходити з розгляду сукупності позитивних і негативних рис.

Позитивними особливостями цієї категорії є наступні: доб-ровільність ухвалення рішення служити в армії; розуміння необ-хідності виконання умов контракту; матеріальна зацікавленість у професійному вдосконаленні; симпатія до військового порядку і культури; прагнення довести свою професійну придатність; прихиль-ність вибраному виду ЗС, роду військ, усвідомлений вибір місця служби; більш добросовісне (у порівнянні з військовослужбовцями строкової служби) відношення до виконання повсякденних служ-бових обов'язків.

Проте в ході набору військовослужбовців контрактної служ-би поки не вдається поставити надійний фільтр на шляху проник-нення в армійське середовище представників так званого «соціа-льного дна». Іншими словами, контракт нерідко підписують не кра-щі громадяни нашого суспільства. Слід звернути особливу увагу на крихкість мотивів служби за контрактом. Як показують соціологі-чні дослідження, в мотивації превалюють матеріальні інтереси і дуже мало відображені мотиви широкого соціального плану. В зв'я-зку з цим активність у службовій діяльності контрактників перева-жно спрямована на реалізацію своїх прав і пільг, а не обов'язків.

Як правило, рівень загальноосвітньої підготовки і духовної культури осіб, що підписують контракт на службу, невисокий. Слаб-ка і професійна підготовка навіть тих, хто приходить в частину піс-ля закінчення навчальних центрів. З боку військовослужбовців кон-трактної служби часто виявляється неготовність до істотних обме-жень і жорсткої регламентації військового побуту.

Крім того, відносно недовгий термін існування цієї нової ка-тегорії військовослужбовців в армії ознаменувався зростанням грубих порушень військової дисципліни, пов'язаних із пияцтвом, наркоманією, специфічними видами нестатутних взаємин, конф-ліктами з військовослужбовцями строкової служби, розкраданнями матеріальних цінностей і зброї. 

У соціально-психологічній характеристиці військовослужбов-ців строкової служби найбільш важливим є облік специфічних проявів і суперечностей, властивих юнацькому віку на стадії пере-ходу до зрілості. У зв'язку з інтенсивністю фізичного розвитку, а також недостатністю досвіду управління собою, у молодої людини процеси збудження зазвичай превалюють над процесами гальму-вання. В цілому цьому віку властиві такі суперечності:

* з одного боку, широкий світогляд, допитливість, енергія, відчуття нового, прагнення проявити себе, а з іншого – це співіс-нує з песимізмом, апатією, політичним і правовим нігілізмом, бравадою, непослідовністю, розпиленістю інтересів;

*прагнення до самостійності, незалежності думок і дій, у той же час сильна прихильність груповому впливу, підтримці ав-торитетними особами своїх поглядів, виявляється стійка залеж-ність від думки компанії однолітків, найближчого оточення, які грають роль референтної групи;

*потреба в самоствердженні, разом з тим скромний арсенал форм, методів і засобів самовираження особи, недостатній життє-вий досвід. Часто він примушує удаватися до етично збиткових, а іноді й юридично незаконних прийомів;

*в оцінках, висловах і відносинах виявляється прагнення до визначеності, чіткості, однозначності. Ці якості пояснюються юна-цьким максималізмом, прагненням будь-якими способами відс-тояти свою думку (часто помилкову або спірну). Проте це співіс-нує з непостійністю, неміцністю переконань, мізерністю аргумен-тації, недостатньою наполегливістю і послідовністю в досягненні мети;

*гостра сприйнятливість, сильна вразливість і висока емо-ційність, що спричиняють за собою підвищену конфліктність, збу-дливість, поспішність у рішеннях і діях;

*до 18 років у молодої людини вже сформовані деякі риси характеру, вироблені певні динамічні стереотипи поведінки і вза-ємовідносин з оточуючими. Умови військової служби вимагають перегляду багатьох сформованих рис, а це достатньо складний і хворобливий процес психологічної перебудови і ломки характеру;

*18-20 років — це період бурхливого формування потреб людини, зокрема, він співпадає з кульмінаційним періодом стате-вої активності у чоловіків. Неможливість в армійських умовах за-довольнити