Морально-психологічне забезпечення діяльності військ

* багато що сприймається в романтичному світлі, зокрема хлопців притягує романтика військової служби. Проте при зіткнен-ні з прозою і буденністю армійських буднів у молодої людини може виникнути реакція протесту, форми прояву якої різноманітні: від замикання в собі до демонстративної агресивної поведінки або бур-хливого виразу інших негативних емоцій.

Крім того, в даний час у молодіжному середовищі набули по-ширення наркоманія, пияцтво, сексуальна розбещеність, цинізм, зниження цінностей людського життя, невіра в ідеали, а також і ін-ші соціальні хвороби і біди, що загострилися останніми роками, які молодь приносить в армію. 

Кажучи про жінок-військовослужбовців, в першу чергу, слід виділити високу старанність цієї категорії, дисциплінованість, пра-гнення до порядку і акуратності на робочому місці. Присутність жінок-військовослужбовців культурно ушляхетнює взаємини в час-тині, певною мірою стимулює соціальну і службову активність чо-ловіків. Відмічено: де в підрозділі служить більше жінок, там менше випадків пияцтва, нестатутних взаємин, самовільних відлучок, гру-бості в міжособистісних взаєминах.

Разом з тим слід зазначити те, що на жінок не можна в повно-му обсязі покласти виконання службових обов'язків (наприклад, польові виходи з тривалим перебуванням поза розташуванням час-тини, бойова стрільба, стройові заняття, навчання тощо), оскільки позначається специфіка фізичного розвитку і можливостей жіно-чого організму, а також регулярні фізіологічні цикли, властиві жі-нкам.

Крім того, у жінок сімейні проблеми, як правило, відбива-ються на службі сильніше, ніж у чоловіків-військовослужбовців. Слід також враховувати і підвищену емоційність жінок, яка в суто жіночих військових колективах часто стає причиною конфліктів і чвар.

Особливості взаємин у військовому колективі визначаються специфікою військової діяльності колективу і індивідуально-психологічними характеристиками воїнів.

До особливостей взаємин, перш за все, відноситься провідна роль офіційних службових відносин у порівнянні з неофіційними. У трудовому колективі підлеглий у разі істотного розходження його офіційних і неофіційних відносин із начальником має більше мож-ливостей для корегування своєї поведінки і діяльності у порівнянні з військовослужбовцем, що опинився в такій ситуації.

У військовому колективі помітно глибша, детальніша регла-ментація офіційних відносин між військовослужбовцями у порів-нянні з трудовим колективом.

Особливістю взаємин у військовому колективі є також те, що вони формуються не тільки на основі спільної військово-професійної діяльності, але і сумісного вирішення побутових про-блем, колективного проведення дозвілля. Строга регламентація жит-тя і діяльності воїнів, наявність у більшості колективів одних тільки чоловіків накладають свій відбиток на зміст і форми взає-мин між ними, роблять їх жорсткішими.

Істотною особливістю міжособистісних взаємин є те, що емо-ційний компонент відіграє в їх формуванні дуже помітну роль. Цього немає в інших видах відносин, таких, як виробничі, політичні тощо. Зміст, ступінь вираженості емоцій і відчуттів, які військовос-лужбовці можуть переживати по відношенню один до одного, над-звичайно різноманітні. Це і відчуття поваги, готовність пожертвувати заради друга всім, і байдужість, заздрість, неприязнь, ненависть.

Різноманітність емоцій і відчуттів, пов'язаних із міжособистіс-ними відносинами, можна характеризувати за різними ознаками. Основною серед них вважається та, в якому напрямі впливають емоції і відчуття на відношення до товариша по службі: у позитив-ному або негативному. З цієї точки зору емоції і відчуття можна розділити на дві великі групи.

У першу групу до них входять емоції і відчуття, що сприяють взаємодії військовослужбовців. Це, перш за все, відчуття симпатії до іншого, поваги, позитивні емоції, що виникають як наслідок високої оцінки його етичних, ділових і інших якостей.

Другу групу складають емоції і відчуття, що перешкоджають співпраці військовослужбовців. До них відносяться відчуття антипа-тії, відчуття презирства, інші негативні емоції, що виникають як наслідок низької оцінки етичних, ділових і інших якостей товари-ша по службі.

У процесі спільних життя і діяльності для військовослужбов-ців важливий прогноз якості діяльності і вчинків товаришів по слу-жбі. Оскільки у військовому колективі всі його члени тою чи іншою мірою залежні один від одного, такий прогноз є одним з важливих чинників досягнення особистого успіху окремим воїном, дозволяє йому відчувати себе в колективі упевнено, сприяє вирішенню за-вдань, що стоять перед колективом в цілому. Тому важливою фун-кцією міжособистісних  відносин є прогноз на їх основі діяльності і поведінки товаришів по службі.

Якщо один військовослужбовець оцінює іншого як порядну людину і хорошого фахівця, то у нього виробляється відповідне відношення. Потрапляючи в ситуацію, яка вимагає спільних зусиль в діяльності і поведінці, вони здійснюють прогноз можливих дій один одного на основі тих міжособистісних відносин, які у них сформува-лися раніше. Якщо воїн розраховує на те, що він співробітничатиме з товаришем по службі, то він ставить одну мету спільної діяльності. Якщо ж воїн прогнозує, що взаємодія за своїм характером буде су-перництвом або протиборством, то він розраховує на досягнення іншої мети.

Ще однією функцією взаємин є їх регулярний характер. Суть його полягає в тому, що прогноз воїном відносин товаришів по службі до його справ і вчинків виступає одним із чинників, що визначають характер його майбутньої військової праці і поведінки.

Мотивація військової праці з погляду її спрямованості може бути трьох видів:

1. Мотивація «на справу». Воїн з такою мотивацією більше за-цікавлений у досягненні високих результатів діяльності. Особисті переваги, які