Похідні фінансові інструменти та особливості їх застосування у фінансовому менеджменті

 

 

1.1. Поняття, сутність і класифікація похідних фінансових інструментів

1.2. Загальна характеристика похідних фінансових інструментів

2.1. Особливості ринку похідних фінансових інструментів в Україні

2.2. Застосування похідних фінансових інструментів у фінансовому менеджменті організації

 

 

Актуальність даної теми полягає в тому, що за два останніх десятиліття індустрія похідних фінансових інструментів з одноразових угод зросла в щоденні потоки бізнесу, що вимірюються в мільярдах доларів. Причиною такої популярності даних інструментів є їх здатність знижувати залежність широкого кола користувачів від ринкових коливань, збільшених на міжнародних ринках у зв'язку з новим етапом глобалізації фінансових ринків. Внаслідок високої ефективності цієї нової галузі, багато фінансові компанії перетворили стратегії розвитку і витратили сотні мільйонів доларів на організацію спеціальних підрозділів для цього бізнесу.

В умовах світової фінансової кризи, що почалася в 2008 році, питання фінансового менеджменту стають найбільш актуальними, особливо в області управління ризиками. Під впливом мінливих макроекономічних умов змінюється рівень ризикованості різних ринкових операцій компаній, що веде до зростання затребуваності похідних фінансових інструментів, що дозволяють страхувати (хеджувати) ці ризики. Крім того, однією з причин цієї кризи став поганий контроль за використанням похідних фінансових інструментів.

Метою є розробка рекомендацій щодо використання похідних фінансових інструментів в управлінні компанією та виявлення особливостей використання даних інструментів в Україні. Для досягнення поставленої мети вирішуються завдання:

1. Дослідження сутності та розгляд поняття та класифікації похідних фінансових інструментів

2. Вивчення загальної характеристики похідних фінансових інструментів

3. Дослідження особливості функціонування українського ринку похідних інструментів

4. Вивчення застосування фінансових інструментів в управлінні організацією і розробка рекомендацій по вдосконаленню і розширенню їх використання

Об'єктом дослідження виступає діяльність українських організацій на ринку похідних фінансових інструментів.

Предметом дослідження є використання компаніями похідних фінансових інструментів ринку в цілях ефективного управління компанією.

 

 

1.1. Поняття, сутність і класифікація похідних фінансових інструментів

 

Під фінансовим інструментом розуміється будь-який договір, у результаті якого одночасно виникають фінансовий актив у однієї компанії і фінансове зобов'язання або пайовий інструмент – в іншої. [1, с. 57].

Під фінансовим активом розуміється будь-який актив, що є:

- грошовими коштами (трактуються в широкому сенсі як кошти в касі, на розрахункових, валютних і спеціальних рахунках) ;

- пайовим інструментом, випущеним компанією (паї та акції, які уособлюють собою підтверджене право власності на частку в чистих активах компанії, тобто активи, очищених від заборгованості кредиторам) ;

- договором, представляє іншій стороні право на:

а) отримання грошових коштів або фінансових інструментів від першої сторони (наприклад, дебіторська заборгованість, довго – і короткострокові фінансові вкладення) або б) обмін на інший фінансовий інструмент з першою стороною на потенційно вигідних умовах (наприклад, call-опціон у власника опціону, тобто особи, що купив опціон).

Під фінансовим зобов'язанням розуміється будь-яка обов'язок за договором:

- надати грошові кошти чи інший фінансовий актив іншій компанії (наприклад, кредиторська заборгованість) ;

- обміняти фінансові інструменти з іншою компанією на потенційно невигідних умовах (наприклад, call – опціон як зобов'язання споживача, тобто особи, що виписала його) [1, с. 56].

Фінансові інструменти поділяються на первинні і похідні (вторинні, деривативи). К первинним відносять фінансові інструменти, з певністю передбачають купівлю – продаж або купівлю – отримання деякого фінансового активу, внаслідок чого виникають взаємні фінансові вимоги. [1, с. 68]

Фінансові похідні інструменти (деривативи) – це похідні фінансові інструменти, в основі яких лежать інші, більш прості, фінансові інструменти. Фінансові похідні інструменти широко використовують і як цінні папери, і як інструмент управління ризиками. В якості цінних паперів їх використовують як інструменти спекулятивної гри [2, с. 116].

Похідні фінансові інструменти мають два основні ознаки «похідності». По-перше, в основі завжди лежить базовий актив, а, по-друге, його ціна найчастіше визначається на основі ціни базисного активу. Інструментом, що лежить в основі будь-якого похідного інструменту, можуть бути грошові кошти, товари, цінні папери, майно, права, індекси, а також ринкові механізми.

Перелік інструментів, що відносяться різними авторами до фінансових похідних інструментів дуже широкий. До них, зокрема, відносять:

• опціонні контракти (опціони) ;
• форвардні контракти (форварди) ;
• ф'ючерсні контракти (ф'ючерси) ;
• свопові контракти (свопи) ;
• варанти;
• підписні права;
• депозитарні розписки;
• конвертовані облігації і інші цінні папери;
• синтетичні інструменти.

На Рис. 1. 1. представлена класифікація похідних фінансових інструментів.

 

В основі багатьох фінансових інструментів та операцій лежать цінні папери. Цінні папери – це документ, що засвідчує з дотриманням встановленої форми і обов'язкових реквізитів майнові права, здійснення або передача яких можливі тільки при його пред'явленні [2, с. 114].

Похідні цінні папери – цінні папери «другого порядку», які не створюють будь-яких майнових претензій