Похідні фінансові інструменти та особливості їх застосування у фінансовому менеджменті

Похідні цінні папери як клас цінних паперів включають декілька видів цінних паперів, які у фінансовому менеджменті можуть використовуватися з метою зниження ризиків діяльності і забезпечення її планування:

встановлювати стосунки на період, що передує купівлі цінних паперів, і можуть бути основою для синтезу деривативів (опціони, варранти) ;

передбачати обміни потоками валюти або цінних паперів в майбутньому (свопи) ;

забезпечувати постачання товарів і цінних паперів в майбутньому (ф'ючерси) [2, с. 115].

 

 

Для найбільш глибокого вивчення та розуміння питань, пов'язаних із застосуванням похідних фінансових інструментів в управлінні, необхідно дати загальну характеристику і визначити сутність даних інструментів.

Опціон дає право його власнику купити або продати певну кількість акцій за курсом, зафіксованим у контракті (ціна виконання), на певну дату у майбутньому (європейський опціон) або протягом визначеного періоду (американський опціон) у особи, що виписала опціон, але без зобов'язання здійснювати цю операцію.

Якщо в момент закінчення строку європейського опціону або протягом строку американського опціону курс придбаних (проданих) акцій буде більш вигідним, його власник може відмовитися від реалізації опціону й купити (продати) акції по цьому більш вигідним курсом.

Продавець опціону зобов'язаний за умовою контракту здійснити операцію з власником опціону навіть при несприятливому для себе положенні на фондовому ринку. За це він отримує від покупця опціону відповідну плату (премію). Call – опціон – це опціон на придбання певної кількості акцій у особи, що виписала опціон. Put – опціон – це опціон на продаж певної кількості акцій особі, выписавшему опціон [4, с. 158].

Підписні права – це call- опціони, випущені підприємством на свої акції. Вони дають акціонерам переважні права щодо підписки на нову емісію звичайних акцій до їх публічного розміщення. Кожна акція, яка перебуває в обігу, отримує одне право. Одна акція купується за певну кількість прав і плюсується грошова сума, рівна ціні підписки. Передплатна ціна на нові акції зазвичай встановлюється нижче ринкового курсу акцій на момент випуску.

Права зазвичай мають короткий період дії (від двох до десяти тижнів з моменту емісії) і вільно звертаються до моменту їх виконання. Аж до певної дати старі акції продаються разом з правами, тобто покупець акції отримає і права, коли вони будуть випущені. Після цієї дати акції продаються без прав за нижчою ціною. При випуску прав на пільгову купівлю акцій компанія встановлює дату реєстрації – всі зареєстровані на цю дату власники акцій отримують документ «право на покупку», який вони за своїм розсудом можуть виконати, тобто купити додаткові акції, продати або просто проігнорувати. Фінансові інструменти «право на купівлю» звертаються на ринку самостійно, при цьому їх ринкова ціна може значно відрізнятися від теоретичної вартості. Це пов'язано перш за все з очікуваннями інвесторів щодо акцій даної компанії. Якщо очікується, що акції будуть рости в ціні, підвищується і ринкова ціна права на купівлю. Іноді права на популярні випуски акцій продаються на біржі, в інших випадках – на позабіржовому ринку. Права не захищені від подрібнення акцій і виплати дивідендів акціями [4, с. 164].

Варант – це call – опціон, виписаний фірмою на свої акції. Варанти звичайно емітують на більш тривалий термін (наприклад, п'ять або більше років), ніж типові call – опціони. Випускаються також безстрокові варанти. Зазвичай варанти можуть виконуватися до дати закінчення, як американські опціони, але за деякими з них до можливого моменту погашення повинен пройти певний початковий період. Ціна виконання варанта може бути фіксованою або змінюватися протягом дії варанта, зазвичай у бік збільшення. Ціна виконання в момент випуску варанта, як правило, встановлюється значно вище ринкової ціни базового активу.

У момент випуску варант зазвичай дає право власнику придбати одну акцію за відповідною ціною виконання. Більшість варрантів захищені від подрібнення акцій і виплати дивідендів акціями, тобто при дробленні акцій чи виплати дивідендів акціями варант дозволить інвестору купити більше або менше ніж одну акцію за новою ціною виконання.

Одне з відмінностей варанта від call – опціону – це обмежена кількість варрантів. Завжди випускається тільки обмежена кількість варрантів, яке скорочується по мірі виконання варрантів. А call – опціон виникає, як тільки дві особи побажають його створити. Виконання call – опціону впливає на фірму не більше, ніж операція з її акціями на вторинному ринку. Виконання варанта має певний ефект на стан підприємства: воно отримує більше коштів, збільшується кількість випущених акцій і скорочується кількість варрантів. [4, с. 163]

Форвардний контракт являє собою угоду про покупку або продаж того або іншого активу в певний момент часу в майбутньому за визначеною ціною. Антиподом форвардного контракту є договір на реальний товар, що представляє собою угоду про негайну покупку або продаж активу. Форвардний контракт є предметом торгівлі на позабіржовому ринку[1]. Як правило, він полягає між двома фінансовими організаціями або фінансовою організацією і одним з її клієнтів. Кажуть, що одна із сторін займає довгу позицію і згодна купити актив у заздалегідь обумовлений день за заздалегідь встановленою ціною. Протилежна сторона займає