Попередження синдрому емоційного вигорання у медичних працівників

9. Гностичні емоції описуються часто під рубрикою інтелектуальних почуттів. Їх пов’язують з потребою в отриманні будь-якої нової інформації і з потребою в «когнітивній гармонії».

10. Естетичні емоції є відображенням потреби людини бути в гармонії з оточуючими.

Результати дослідження медпрацівників ВОДКЛ показали, що більшу кількість балів набрали естетичні емоції (потреба в них), гедоністичні, романтичні, а найменше – глоричні (рис. 2. 5). Нумерація під стовпчиками відповідає перерахованим емоціям за методикою Б. Додонова.

 

Остання методика, яку використано в дослідженні, це визначення смисложиттєвих орієнтацій Д. Леонтьєва, яка є відомою і дозволяє вивчити смисложиттєві орієнтації медпрацівників ВОДКЛ.

Тест Д. Леонтьєва є адаптованою версією тесту «Мета в житті» Д. Крамбо й Л. Махолика. Методика була розроблена авторами на основі теорії В. Франкла. Оригінальна методика являє собою 20 шкал, кожна з яких має твердження з роздвоєнним закінченням: два протилежні варіанти задають полюси оціночної шкали, між якими можливі сім градацій. Обробка результатів зводиться до підсумків числових значень для всіх 20 шкал і перекладу підсумованого бала у стандартні значення. Прогресуюча послідовність градацій (від 1 до 7) чергується у випадковому порядку зі спадачою (від 7 до 1), причому максимальний бал (7) завжди відповідає полюсу наявності мети в житті, а мінімальний бал (1) – полюсу її відсутності.

Стосовно інтерпретації субшкал.

Мета в житті. Бали за цією шкалою характеризують наявність або відсутність у житті цілей на майбутнє, що надають життю усвідомленість, спрямованість і тимчасову перспективу. Низькі бали за цією шкалою навіть при загальному високому рівні будуть властиві людині, що живе сьогоднішнім або вчорашнім днем. Разом з тим, високі бали можуть характеризувати не тільки цілеспрямовану людину, але й так званого, прожектора, плани якого не мають реальної опори.

Процес життя або інтерес і емоційна насиченість життя. Цей показник свідчить про те, чи сприймає людина саме життя як цікаве і наповнене сенсом.

Результативність життя або задоволеність самореалізацією. Бали відображають оцінку пройденого відрізку життя, відчуття того, наскільки продуктивно прожита частина. Високі й низькі бали характеризують людину, яка доживає своє життя, у якої все в минулому, але минуле здатне додати сенсу залишку життя. Низькі бали – незадоволеність прожитою частиною.

Локус контролю (я). Високі бали відповідають уявленню про себе як про сильну особистість, яка має достатню свободу вибору, щоб побудувати своє життя у відповідності зі своїми цілями та уявленнями про його сенс. Низькі – невіра в свої сили контролювати події власного життя.

Локус контролю (життя) або керованість життям. При високих балах – переконання в тому, що людині дано контролювати своє життя, вільно приймати рішення і втілювати їх в життя. Низькі бали – фаталізм [43].

Результати дослідження за даною методикою такі. Так, середні показники, що характеризують смисложиттєві орієнтації такі: мета в житті – 32, у лікарів – 28, у медсестер – 38, мол. медсестер – 29. Процес життя або інтерес і емоційна насиченість життя характеризують так: сер. бал – 26, у лікарів – 30, медсестер – 31, мол. медсестер – 18. Результативність життя або задоволеність самореалізацією – сер. бал – 28 у лікарів – 32, медсестер – 34, мол. медсестер – 19. Локус контролю (я) : сер. бал – 35, у лікарів – 42, медсестер – 34, мол. медсестер – 29. Локус контролю (життя) або керованість життям: сер. бал – 40, у лікарів – 43, медсестер – 39, мол. медсестер – 38 (рис. 2. 6).

Отже, показники свідчать про середній і низький рівні смисложиттєвих орієнтацій медпрацівників онкогематологічного відділення ВОДКЛ.

 

 

де: 1 – мета в житті, 2 – процес життя або інтерес і емоційна насиченість життя, 3 – результативність життя або задоволеність самореалізацією, 4 – локус контролю (я), 5 – локус контролю (життя) або керованість життям.

Отримано результати взаємозв’язку між показниками емоційного вигорання і смисложиттєвими орієнтація медпрацівників онкогематологічного відділення ВОДКЛ (табл. 2. 4).

 

 

Отже, чим вище показники смисложиттєвих орієнтацій у медпрацівника, тим він менш схильний до емоційного вигорання. Показники смисложиттєвих орієнтацій є середніми, що свідчить про схильність медпрацівників до СЕВ.

У зв’язку з обмеженим обсягом роботи ми не будемо графічно демонструвати результати з кожної позиції дослідження.

 

 

Проаналізуємо отримані дані. За результатами дослідження (методика В. Бойка) можна побачити, що більш низькими були показники у медичних працівників, робота яких не передбачає тісного контакту з хворими, або ж у тих, що має стаж роботи більше 10 років.

З урахуванням отриманих результатів та на основі проведеного анкетування встановлено, що у медичних працівників даного відділення ВОДКЛ наявна потреба в отриманні інформації:

• у 90, 5±2, 9% медичних працівників – щодо психологічних особливостей онкологічних