Попередження синдрому емоційного вигорання у медичних працівників

У лікарні працюють близько 170 лікарів та 380 чоловік середнього медичного персоналу. Лікарня має досвід роботи із закордонними партнерами та неодноразово брала участь у міжнародних проектах. Зокрема, з 1999 по 2002 роки лікарня активно співпрацювала з благодійною медичною організацією кардіологічного профілю. Головними країнами – засновниками цієї співпраці були Великобританія, США та Нова Зеландія. Працівники лікарні також мають досвід роботи за програмою «Запобігання вродженим вадам розвитку».

Відділення лікарні: приймальне відділення; інфекційно-боксове відділення для дітей старшого віку (20 ліжок) ; педіатричне відділення (40 ліжок) ; офтальмологічне відділення (40 ліжок) ; онкогематологічне відділення (30 ліжок) ; торокально-пульмонологічне відділення (30 ліжок) ; хірургічне відділення для планових хворих (40 ліжок) ; відділення гнійної хірургії (30 ліжок) ; травматологічне відділення (40 ліжок) ; ЛОР-відділення; відділення анестезіології та інтенсивної терапії (9 ліжок) ; відділення для дітей раннього віку (30 ліжок) ; Центр медичної допомоги дітям з патологією щелепно-лицьової ділянки (10 ліжок) ; Центр дитячої нейрохірургії; Центр радіаційного захисту дитячого населення; неонатологічний Центр, до складу якого входять: відділення патології новонароджених (30 ліжок), відділення анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених (9 ліжок), відділення для недоношених дітей (20 ліжок) ; консультативна поліклініка (розрахована на 240 відвідувань на зміну) ; відділення функціональної та ультразвукової діагностики; клініко-діагностична лабораторія; відділення променевої діагностики.

Для дослідження було обрано медпрацівників онкогематологічного відділення, яке є досить складним для роботи персоналу, який взаємодіє як з хворими дітьми, так і батьками дітей, які знаходяться в тяжкому психологічному стані.

Мета роботи – було визначення наявності СЕВ і форм та змісту психологічної допомоги медичним працівникам з синдромом емоційного вигорання, які працюють з онкологічними хворими в термінальній стадії захворювання.

Контингент та методи дослідження. Для досягнення поставленої мети було обстежено працівників відділення ВОДКЛ – всього 42 особи, з них 3 лікаря (7%), 16 медичних сестер (38%) та 23 молодших медичних сестри (55%) (рис. 2. 1).

 

 

Серед обстежених усі, крім одного лікаря, – жінки, вік досліджених – від 25 до 56 років, стаж роботи в установі становив від 3 до 20 років. Для анонімності дослідження кожному медпрацівнику присвоєний відповідний номер (1-42).

Визначення рівня емоційного вигорання здійснювалось за допомогою методики діагностики рівня емоційного вигорання В. Бойка, яка є зручним психодіагностичним інструментарієм, що дозволяє комплексно оцінити наступні фактори: актуальний психоемоційний стан співробітника, викликаний професійним стресом, спосіб справлятися зі стресом на робочому місці, а також фактори, що сприяють виснаженню адаптаційних можливостей (Дод. А).

Для перевірки отриманих даних використано методику, розроблену на основі моделі К. Маслач та С. Джексон (Дод. Б). Застосовано загальної емоційної спрямованості особистості Б. І. Додонова [26; 61] (Дод. В), смисложиттєвих орієнтацій Д. О. Леонтьєва [38] (Дод. Д). Спостереження використовувалося нами з метою доповнення відомостей про психологічні особливості емоційного вигорання у медичних працівників. Бесіда використовувалася з метою уточнення відомостей про особливості їх емоційних станів та пошук шляхів попередження СЕВ.

Спочатку розглянемо результати дослідження синдромальної (за фазами) та симптоматичної структури синдрому емоційного вигорання у медичних працівників даного відділення, що представлено в табл. 2. 1.

 

 

Графічно таку фазу розвитку СЕВ, як напруження, можна представити на рис. 2. 2. Виявляється в переживанні психотравмуючих обставин: проявляється у усвідомленні посилення психотравмуючих чинників професійної діяльності. Незадоволеність собою: проявляється відчуттям незадоволеності собою, обраною професією, посадою, розвивається при неможливості конструктивного вирішення ситуації.

Найбільший відсоток працівників припадає на стадію формування, проте вона сформована у досить значної кількості осіб – 31, 0±4, 6%.

 

 

де: 1 – фаза, що сформувалася,

2 – фаза в стадії формування,

3 – несформована фаза.

 

Тепер щодо фази резистенції (опору). Проявляється так: емоційно-етична дезорієнтація: виявляється в тому, що у працівника емоції не спонукають або не достатньо стимулюють етичні відчуття. На роботі фахівець так втомлюється від контактів, розмов, відповідей на запитання, що йому не хочеться спілкуватися навіть з близькими. Також наявна редукція професійних обов’язків: виявляється в спробах полегшити або скоротити обов’язки, які вимагають емоційних витрат.

Можна побачити, що показники близькі до попередньо фази. Найбільше – 50, 0±5, 0% опитаних медпрацівників знаходяться в стадії формування.

Результати дослідження медпрацівників зображені на рис. 2. 3-2. 4.

 

 

де: 1 – фаза, що сформувалася,

2 – фаза в стадії формування,

3 – несформована фаза.

 

 

де: 1 – фаза, що сформувалася,

2 – фаза в стадії