Реабілітація дітей-аутистів

Ungerer JA, Sigman М. створили кодову систему для запису ігрових патернів, грунтуючись на спостереженні за грою нормально розвиваються дітей. Їх кодова схема включала наступні чотири категорії:

Проста маніпуляція (simple manipu-lation) : облизування, розмахування, ляскіт, обмацування або кидання іграшок і предметів.

Комбінаційна гра (relational рlау) включає послідовне комбінування і вибудовування предметів в ряд або один на одного, а також використання будь-якого предмета як ємності для іншого предмета.

Функціональна гра (functional рlау), в процесі якої дитина здійснює різні дії з ігровими предметами (наприклад, з іграшковою гребінцем, ложкою, чашкою і т. д.). При цьому враховуються функціональні властивості цих об'єктів. Автори виділяють кілька типів ігрових дій, які характеризують функціональну гру дитини: дії, спрямовані на себе (наприклад, причісування своїх власних волосся іграшкової гребінцем) ; дії, спрямовані на ляльку (наприклад, причісування волосся ляльки) ; дії, спрямовані на іншу людину (наприклад, причісування волосся мами) ; дії, спрямовані на предмети (наприклад, розміщення чашки на блюдце).

Символічна гра (symbolic рlау), що включає: заміну (substitution рlау) -використання предметів-заступників (наприклад, використання банана як телефонної трубки) ; agent рlау – використання ляльки як незалежно діючої особи, тобто наділення ляльки якостями живої людини (наприклад, підтримування пляшки в руці у ляльки, як якщо б вона могла пити самостійно) ; уявну гру (imaginary рlау) – створення в уяві предметів і людей, не існуючих в безпосередньому оточенні (наприклад, розмова по телефону).

У 1987 році Ваrоn-Соhеn S. ввів поняття «pretend рlау» як еквівалент symbolic рlау (символічної гри). Він також виділив чотири види гри:

сенсомоторна (sensorimotor) гра, при якій предмети використовуються безвідносно їх функцій (наприклад, кидання іграшкового звірка).

упорядкування (ordering) – розміщення декількох предметів безвідносно їх значення (наприклад, складання звірів в купу).

функціональна (Functional) гра, в якій дитина використовує предмети по наслідуванню, спираючись на їх звичайну функцію.

символічна (рretend) гра, в якій дитина використовує предмети-заступники (наприклад, використовує пульт від телевізора в якості телефонної трубки), або приписує значущі якості об'єкту, який в дійсності їх не має (наприклад, приписує продуктам теплоту), наділяє одушевленими якостями іграшки або говорить про відсутніх предметах так, як якщо б вони реально існували [25]. 

 

 

Ранній дитячий аутизм – це загальний розлад розвитку, що визначається наявністю аномального і / або порушеного розвитку, яке проявляється у віці до трьох років, і аномальним функціонуванням у всіх трьох сферах соціальної взаємодії, спілкування і обмеженого, повторюваного поведінки. У хлопчиків розлад розвивається в 3-4 рази частіше, ніж у дівчаток.

Також в завершенні нашої роботи не можна не сказати про діагностику розглянутого розлади. Це захворювання проявляється до трьох років. Завжди відзначаються якісні порушення соціальної взаємодії. Вони виступають у формі неадекватної оцінки соціо – емоційних сигналів, що помітно по відсутності реакцій на емоції інших людей та / або відсутності модуляції поведінки відповідно до соціальної ситуацією; погано використовуються соціальні сигнали і незначна інтеграція соціального, емоційного і комунікативного поведінки; особливо характерна відсутність соціо – емоційної взаємності. Також у формі відсутності соціального використання наявних мовних навичок; порушень в рольових і соціально – імітаційних іграх; низькою синхронності і відсутності взаємності у спілкуванні; недостатньої гнучкості мовного вираження і відносного відсутності творчості та фантазії в мисленні; відсутності емоційної реакції на вербальні та невербальні спроби інших людей вступити в бесіду; порушеного використання тональності і виразності голосу для модуляції спілкування; такого ж відсутності супроводжує жестикуляції, яка має підсилювальне або допоміжне значення при розмовній комунікації. Цей стан характеризується також обмеженими, повторюваними і стереотипними поводженням, інтересами і активністю.

Це проявляється тенденцією до жорсткого і раз і назавжди заведеним порядком у багатьох аспектах повсякденного життя. Зазвичай це відноситься до нових видів діяльності, а також до старих звичок та ігрової активності.

Крім цих діагностичних специфічних ознак діти з аутизмом часто виявляють ряд інших неспецифічних проблем, наприклад, страхи (фобії), порушення сну і прийому їжі, виникнення гніву й агресивності. Характерні для аутизму специфічні прояви дефекту міняються у міру зростання дитини, але протягом зрілого віку цей дефект зберігається, проявляючись багато в чому схожим типом проблем соціалізації, спілкування та інтересів. Тому дуже важливо вчасно і правильно почати корекційна виховання таких дітей. Адже чим раніше дорослі почнуть організацію допомоги, тим менше травмує даний фактор психіку малюка, а значить і можливість стабілізації розвитку збільшиться. Важливо також враховувати, що такі діти не тільки вимагають іншого навчання і виховання, але і емоційної підтримки і розуміння.

Специфіка реабілітаційної роботи полягає в тому, що дитина має глибоке порушення психіки, тобто порушення, що зачіпає всі рівні і компоненти психіки. Корекційний вплив головним чином спрямований на вироблення адаптаційних можливостей дитини на побутовому рівні і на налагодження емоційного контакту з дорослими людьми. Використання тієї чи іншої методики може дати різні результати. Робота повинна проходити з урахуванням індивідуальних особливостей дитини з аутизмом, тобто повинні бути враховані як його психічні і вікові, так і особистісні особливості.

 

 

1. Антонова, Д. И. Формирование эмоциональной привязанности аутичного ребенка к матери в процессе холдинг – терапии / И. Д. Антонова // Дефектология. – 2010. – N 2. – С. 3-14

2. Аршатская, О. С. психологическая помощь ребенку раннего возраста при формирующемся детском аутизме / О. С. Аршатская // Дефектология. – 2009. – N 2. – С. 46-56

3. Астапов, В. М. Искаженное психическое развитие / В. М. Астапов // Астапов В. М. Введение в дефектологию с основами нейро- и патопсихологии. – М., 1994. – С. 114-119.

4. Баенская, Е. Р. О коррекционной помощи аутичному ребенку раннего возраста / Е. Р. Баенская // Дефектология. -1999. -N1. -С. 47-54.

5. Бережная, Н. Ф. Использование песочницы в коррекции эмоционально – волевой и социальной сфер детского раннего и младшего дошкольного возраста / Н. Ф. Бережная // Дошкольная педагогика. – 2007. – N 1. – С. 50-52

6. Брагинский, В. Поворот к реальности/ В. Брагинский. // Здоровье детей: прил. к газ. «Первое сент. «. -2010. -Июнь. -С. 8-9.

7. Веденина, М. Ю. Использование поведенческой терапии аутичных детей для формирования навыков бытовой адаптации / М. Ю. Веденина // Дефектология. -1997. – N 2. – С. 31-40

8. Владимирова, Н. Не от мира сего? /Н. Владимирова//Семья и

Школа. -2009. -N9. -С. 10-11.

9. Волосовец, Т. В. Формирование коммуникативных навыков у детей с детским аутизмом / Т. В. Волосовец, А. В. Хаустов // Логопедия. -2005. -N1. -С. 70-74.

10. Галкина, Т. Э. Роль социальной работы с детьми с ранним детским аутизмом / Т. Э. Галкина, Е. В. Малыхина // отечественный журнал социальной работы. -2002. – N2. -С. 96-100.

11. Гилберт, К. Аутизм. Медицинское и педагогическое воздействие: кн. для педагогов-дефектологов / К. Гилберт, Т. Питерс. -М. : ВЛАДОС, 2005. -С. 144. – (Коррекционная педагогика).

12. Григорян, О. О. Педагогическое обследование детей младшего школьного возраста с синдромом детского аутизма / О. О. Григорян, Е. Л. Агафонова // Коррекционная педагогика. -2005. -N4. -С. 34-46.

13. Детский аутизм: Хрестоматия: Учеб. пособие/ Сост. Л. М. Шиницына. -СПб. : Дидактика Плюс, 2001. -С. 361-365.

14. Додзина, О. Б. психологические характеристики речевого развития детей с аутизмом/ О. Б. Додзина// Дефектология. -2008. -№6. -С. 44-52.

15. Дольто, Ф. Исцеление аутистов / Ф. Дольто // Дольто Ф. На стороне ребенка. – СПб,. 1997. -Ч. 4. Гл. 3. С. 433-446.

16. Иванов, Е. С. Психолого-медико-педагогическая коррекция детей с срассторойствами аутического спектра / Е. С. Иванов, Л. Н. Демьянчук, Р. В. Демьянчук // Управление школой: прил. к газ. «Первое сент. «. -2003. -Апр. (N15). -С. 7-10.

17. Костин, И. А. Организация перцептпвной информации у подростков и юношей, страдающих аутизмом / И. А. Костин // Дефектология. -1997. -N1. -С. 27-35.

18. Костин, И. А. Клуб подростков и взрослых с последствиями раннего аутизма / И. А. Костин // Дефектология. – 2009. – N 4. -С. 63-70.

19. Костин, И. А. Усложнение картины мира – направление психологической помощи аутичным подросткам / И. А. Костин // Воспитание и обучение детей с нарушениями развития. – 2010. – N3. – С. 3-9

20. Кузьмина, М. Если ребенок завис / М. Кузьмина// Народное образование. -2002. – N 1. -С. 114-119.

21. Лаврентьева, Н. Б. Педагогическая диагностика детей с аутизмом / Н. Б. Лаврентьева // Дефектология. -2003. -N2. -С. 88-93.

22. Лебединский, В. В. Аутизм как модель эмоционального дизонтогенеза / В. В. Лебединский // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 14. Психология. -1996. -N2. -С. 18-24.

23. Лебединская К. С. диагностика раннего детского аутизма: Начальные проявления/ К. С. Лебединская, О. С. Никольская. -М. : Просвещение, 1991. С. 97.

24. Либлинг, М. М. Подготовка к обучению детей с ранним детским аутизмом / М. М. Либлинг // Дефектология. -2007. -N4. -С. 80-86.

25. Мастюкова, Е. М. Лечебная педагогика: ранний и дошкольный возраст. Советы педагогам и родителям по подготовке к обучению детей с особыми проблемами в развитии / Е. М. Мастюкова. -М. : ВЛАДОС, 1997. -С. 298-300.

26. Медведева, И., Шишова, Т. Чужой среди своих / И. Медведева, Т. Шишова // Твое здоровье. -1996. -N2. -С. 19-26.

27. Мэш, Э. Детская патопсихология6 Нарушения психики ребенка / Э. Мэш, Д. Вольф. -3-е изд., междунар. -СПб. : прайм-ЕВРОЗНАК;

М. : ОЛМА-ПРЕСС, 2003. -С. 430-511.

28. Никольская, О. Об аутизме / О. Никольская, Е. Баенская, М. Либлинг // Школьный психолог: Прил. к газ. «Первое сент. «. -2004. – Нояб. (N 43).

29. Никольская, О. С. Аутичный ребенок. Пути помощи / О. С. Никольская, Е. Р. Баенская, М. М. Либлинг. -3-е изд.. – М. : Теревинф, 2005. -С. 150-205.

30. Павалаки, И. Ф. Проблемы обучения детей с РДА / И. Ф. Павалаки // Психотерапия. – 2007. – N7. – С. 42-45

31.. Питерс, Т. Аутизм. От теоретического понимания к педагогическому воздействию: Кн. Для педагогов-дефектологов/И. Питерс. -М. : ВЛАДОС, 2003. С. 230-238.