Режим дня в житті школяра

Ось чому батьки повинні прагнути не просто прищепити дітям трудові навички, але й допомогти їм побачити результат своєї праці, користь від неї. Дитині необхідно відчути себе у світі, де кожна справа не саме собою здійснюється, а спеціально організовується, вимагає праці. Цей аспект виховання починається з обговорення із дитиною домашніх (пізніше і робочих справ, з читання книг про різні види роботи та ін.).

Добре, коли у дітей з раннього віку накопичується власний досвід організації діяльності. Передусім це уміння виконати вимоги дорослого, просте його доручення. При цьому важливо поєднати в житті дитини свободу її активності (поважаючи дитяче вимогливе «Я сам»), значущість правил, що обмежують цю активність, і обов'язковість виконання доручень дорослого.

Батьки інколи сумніваються, в якому віці дитина повинна мити посуд, виносити сміття, прибирати іграшки. Однозначної відповіді немає. Все залежить від здібностей, інтересів дитини, складу сім'ї. Запорукою успіху у вихованні працьовитості являється вироблення у дітей звички виконувати певні обов'язки без нагадування дорослих. Розуміння того, що обов'язкові, важливі для всієї сім'ї справи ніхто, окрім неї, не зробить, сприяє усвідомленню дитиною власної значущості. Звичайно, ця робота повинна бути посильна, діти повинні бачити результати своєї праці. Завдання батьків – допомагати, навчати їх праці, враховуючи особисті схильності.

(Класний керівник роздає батькам роздруковані поради.)

Поради батькам

Якомога раніше залучати дітей до праці, самостійної діяльності, самостійного мислення.

Реалізовувати виховну функцію праці, прагнути зробити працю дітей осмисленою і натхненною турботою про людей, наповнювати її економічним змістом.

Використовувати гру-працю як засіб розвитку активності дітей, стимулювання їх вільної ініціативної діяльності.

Враховувати можливості і бажання дітей.

Навчати дитину виконанню трудового завдання (визначити, що повинно бути зроблено; ознайомити із завданням, позначити, яким повинен бути результат; пояснити, чому дитині необхідно цьому навчитися; спільно із нею обговорити, якими будуть результати у разі невиконання завдання.)

Практикувати в сім'ї сумісну працю дітей і дорослих.

Посилювати змістовний аспект праці. Для цього слід відбирати зміст, що відбиває нові, перспективні виховні задачі; реалізовувати пізнавальний і творчий потенціал праці, розкривати практичну значущість праці; обґрунтовувати творчі і досить складні завдання, що вимагають етично-вольових зусиль дітей і що розвивають в них допитливість, бажання долати труднощі, досягати успіху.

При організації праці дітей враховувати три рівні допомоги, відповідні трьом рівням відповідальності. Перший рівень – дитині потрібно допомагати у виконанні роботи або робити її разом з нею; другий – є необхідність у контролі або нагадуванні; третій – дитина виконує роботу без сторонньої допомоги.

 

Тема. Заохочення і покарання дитини в сім'ї

 

Мета: обговорити із батьками проблему заохочення і покарання дитини в сім'ї; розказати про види покарань і заохочень у сімейному вихованні, про значення покарання і заохочення дітей в сім'ї; сприяти розумінню батьками розумного ставлення до методів і прийомів виховання дітей в сім'ї; формувати у батьків культуру заохочення і покарання дитини в сім'ї.

Коментар: класний керівник готує анкети для учнів та батьків, пам'ятки для батьків.

Анкета для учнів

Як часто тебе карають?

Хто найчастіше тебе карає?

Що може послужити приводом для покарання?

Чи боїшся ти покарань?

Що ти робиш, щоб уникнути покарання?

Як часто тебе заохочують?

Як тебе заохочують?

Що може послужити приводом для заохочення?

Хто з батьків тебе заохочує частіше?

Чи чекаєш ти заохочення?

Анкета для батьків

1. Чи вважаєте ви проблему покарання і заохочення дітей в сім'ї важливою і актуальною.

а) Так.

б) Ні.

в) Не думав над цією проблемою.

2. Як ви ставитеся до заохочень дитини в сім'ї?

а) Як до необхідного і значущого атрибуту сімейного виховання.

б) Як до батьківського обов'язку.

в) Не замислювався над цим.

3. Як ви ставитеся до покарань дитини в сім'ї?

а) Як до обов'язкового атрибуту сімейного виховання.

б) Як до одного з важливих елементів сімейної культури.

в) Як до необхідного атрибуту сімейного виховання.

4. Чи карали вас у вашій сім'ї?

а) Так, регулярно.

б) Інколи, якщо цього заслуговував.

в) Майже ніколи.

5. Як ви заохочуєте свою дитину?

а) Матеріально.

б) Морально.

в) Чергую різні форми заохочення.

6. Які форми заохочення із приведених нижче ви вважаєте найбільш значними?

а) Покупка речей.

б) Покупка іграшок.

в) Покупка речей і предметів, пов'язаних з інтересами і захопленнями дитини.

г) Поцілунок, обійми, подяка.

7. Які форми покарання дитини ви вважаєте найбільш допустимими?

а) Фізичне покарання.

б) Не спілкуватися із дитиною.

в) Позбавлення дитини чогось.

8. Як ви вважаєте, чим може загрожувати батькам часте використання фізичного покарання по відношенню до дитини?

а) Втратою контакту