Режим дня в житті школяра

Хід зборів

Бесіда

Шановні батьки! Великі можливості представляє молодший шкільний вік для виховання відносин, заснованих на принципі колективізму і дружби. За декілька років молодший школяр накопичує при правильному вихованні, важливий для свого подальшого розвитку досвід діяльності в колективі і для колективу. Формування таких якостей – процес поступовий. Спільна робота в класі сама по собі ще не робить групу дітей колективом. Першокласники ще не відчувають себе часткою єдиного колективу, вони в якомусь смислі відособлені і незалежні один від одного. Вони ще не всі доброзичливі один до одного, нерідко у них можна помітити вияви відчуженості, заздрісності, наївних хвастощів. Першокласники прагнуть добре виконувати свої особисті шкільні обов'язки і не стільки думають про взаємодопомогу, скільки про те, щоб їм не заважали сусіди по парті. Якщо першокласники допомагають один одному, то звичайно це відбувається не за власною ініціативою, а по прямій вказівці учителя. Більше того, це відбувається через учителя (учень, у відповідь на прохання вчителя позичає зайвий олівець товаришу, передає олівець вчителю, а той вже – учню). Колектив починає складатися тоді, коли під впливом спеціальної роботи вчителя діти уперше починають виявляти доброзичливу цікавість до успіхів і невдач, досягнень і помилок однокласників, починають відноситися до учбової діяльності як справи всього класу, коли діти уперше починають приймати близько до серця думку про клас в цілому, коли слова «наш клас» перестають бути для них вираженням лише самого факту сумісного перебування в класному приміщенні, коли, урешті, свої особисті успіхи вони розглядатимуть як частку спільних успіхів. Велике значення в створенні колективу має участь у посильних громадських колективних справах. Саме тут дитина набуває основного досвіду колективної громадської діяльності. Якщо учбова діяльність молодших школярів ще може мислитися як індивідуальна діяльність, то суспільна діяльність по самій своїй суті колективна. Цим і визначається її величезне виховне значення. Неабияке значення в цьому плані мають і колективні ігри дитини. Гра виховує не лише волю, організованість, винахідливість, ініціативність (що і самі по собі важливі), та гра створює колектив, виховує почуття товариства, відчуття ліктя, уміння керуватися в своїй поведінці інтересами колективу.

Педагогічний практикум для батьків

Обговорення ситуацій

Ситуація 1.

Всім класом діти виїхали на природу. Вони грали, співали пісні, обговорювали справи класу, будували плани на майбутній рік. Нарешті настав час обіду. Всі діти розташувалися на поляні, розклали свою їжу. Дві дівчинки встали і відійшли від класу, сховалися в тіні дерев і стали їсти вдвох. На запрошення учителя взяти участь у спільній їді відповіли відмовою.

 

Ситуація 2.

Дитина приводить у дім своїх друзів, але батьки безцеремонно виставляють їх за двері. Коли дитина починає з'ясовувати, чому вони це зробили, батьки заявляють, що в дім потрібно приводити лише тих дітей, яких вони вважають їй рівнею для дружби.

Підсумки зборів

Класний керівник коментує результати анкетування учнів і батьків, дає рекомендації.

 

Тема. Виховуємо дітей у праці

 

Мета: отримати інформацію про організацію праці в родинах учнів; сформувати у батьків уявлення про роль, можливості та способи трудового виховання.

Коментар: готуючись до зборів, класний керівник проводить анкетування учнів класу.

Анкета для учнів

Чи є у тебе вдома постійні трудові доручення?

Ти їх виконуєш сам чи тебе потрібно прохати?

Які з домашніх справ ти хотів би вважати своїми обов'язками?

Що ти знаєш про роботу своїх батьків?

Яку професію ти мрієш обрати в майбутньому?

Класний керівник має заздалегідь підготувати анкети та бланки із запитаннями для батьків.

Хід зборів

Бесіда

Правильне виховання неможливо уявити як виховання нетрудове. Праця завжди була основою для життя людського, для створення його благополуччя.

Перше, що повинні розуміти батьки, – це наскільки підготовлена їхня дитина до участі в трудовому житті. Саме від цього буде залежати її добробут і матеріальний рівень життя. Отже, трудова підготовка, виховання трудових якостей людини – це підготовка і виховання майбутнього громадянина.

Навчити творчій праці – особливе завдання вихователя. Творча праця є можливою лише тоді, коли людина ставиться до роботи з любов'ю, коли вона свідомо бачить у ній радість, розуміє користь і необхідність труда, коли праця стає для неї основною формою прояву особистості й таланту. Творча праця цілком неможлива у тих людей, які до роботи підходять з острахом, які бояться зусиль, бояться, так би мовити, трудового поту, які на кожному кроці тільки те й роблять, що розмірковують, як би найскоріше відкараскатися від роботи.

У праці виховуються моральні якості – відповідальність, готовність до взаємодопомоги. Людина, що намагається на кожному кроці ухилитися від роботи, яка спокійно спостерігає, як інші працюють, користується результатами чужої праці, – людина аморальна. І, навпаки, спільні трудові зусилля, робота у колективі, взаємодопомога формують людські взаємини. Ці взаємини полягають не тільки в тому, що людина віддає свої зусилля суспільству, але і в тому, що вона від інших хоче того ж.

Було б неправильним вважати, що в трудовому колективі розвиваються лише м'язи та інші фізичні якості. Головна користь праці полягає у психічному, духовному розвитку людини.