Режим дня в житті школяра

А як дорослі відносяться до ігор молодших школярів? На жаль, часто лише поблажливо. Багатьом здається, що тепер це дріб'язкове заняття можна замінити на що-небудь більш корисне:

- Не балуйся, а вчи уроки!

- Все ще в ляльки! Ти ж вже велика!

Такі цілком несправедливі докори маленькі школярі чують нерідко.

- Що ж, – запитають деякі, – гра в 8-9 років серйозне заняття?

Так, гра, доки дитина грає, – це дійсно серйозне заняття!

Гра по-своєму виражає потребу дитини в діяльності. Зазначимо, що це діяльність особливого роду: дитину займає, радує гра як гра. У праці щось створюється, в навчанні, щось пізнається, а грають заради гри самої по собі. Навіть якщо діти, граючи, будують щось із піску, снігу, шматків дерева або заліза, то врешті-решт вони руйнують це щось як непотрібне... Але куди довговічнішими виявляються деякі важливі якості особистості, які отримуються дитиною в грі.

Гра – це своєрідна школа підготовки до праці, адже вона вимагає зосередженості уваги, у ряді випадків точність реакцій, уміння виявити організованість. У іграх поволі відпрацьовується досить широке коло важливих в житті рухів і дій – адже в іграх треба виявити спритність, винахідливість, витримку, активність. А ігри із правилами? Вони вимагають від учасників організованості і уваги. Оскільки в таких іграх завжди декілька учасників повинні діяти узгоджено. Тому мову вже можна вести про гру як про школу спілкування: діти привчаються діяти відповідно до елементарних вимог, які передбачають колективні дії.

У грі завжди відбитий реальний досвід дітей, їх сприйняття тих або інших явищ життя. Тому дитячі ігри і змінюються залежно від змін у житті суспільства, відображаючи на свій лад теми, які посідають велике місце в свідомості дорослих. Та грати – не означає просто наслідувати. Гра сприяє виявленню творчих можливостей, закладених у дитині: коли, граючи, вона приймає на себе ту або іншу роль, то у виконанні цієї ролі ми можемо побачити її власне розуміння речей.

І ще про одну обставину треба сказати. Чи помічали ви, як міняється ставлення дитини до гри, коли ви берёте в ній участь? Для неї вона стає ще важливішою, ще серйознішою. У грі правила гри однакові для всіх; ви вже не командуєте, ви не старший, а товариш малюку. Це-то, мабуть, особливо і приваблює дітей в іграх із дорослими. Спілкування на рівних! Пригадайте, як самі ви в дитинстві цінували ту самостійність, яку дорослий, партнер у грі, визнає, підтримує і заохочує.

Ні для кого не секрет, що іграшка має величезне значення для дитини. Багато хто із нас назавжди зберіг у своїй пам'яті і в реальному житті іграшки свого дитинства. Поламані, з відірваними вухами і ногами, вони зберегли для нас свою красу, вони пахнуть нашим дитинством, неповторною радістю знайомства зі світом.

У багатьох сім'ях іграшки батьків стали іграшками дітей. Батьки розповідають дітям історії появи своїх іграшок в їх житті, діляться спогадами про дитячі забави й ігри.

Підсумок зборів

Отже, давайте не забуватимемо про те, що гра – це не лише забава, а і проекція власного соціального досвіду, що набувається в реальному житті.

Гра, переставши бути для молодшого школяра провідною діяльністю, не відходить у минуле, а навпаки зберігає та поширює свій вплив на дитину. Вона стає дуже важли-вою у виховному і в освітньому процесі. Зокрема, ігри можуть надати велику допомогу дитині в навчанні, розвитку спостережливості, пам'яті, уваги, логічного мислення. Гра допомагає малюкові навчитися спілкуватися з однолітками та вчителем, пристосуватися до нових умов набуття знань.

 

Тема. Як батьки можуть допомогти дитині добре вчитися

 

Мета: довести батькам, що дотримання режиму дня – важлива умова успішного навчання дитини; показати значення шкільної оцінки вжитті дитини; формувати культуру батьківського сприйняття учбових умінь своєї дитини; дати батькам поради щодо контролю за виконанням домашніх завдань школярами.

Коментар: класний керівник проводить із учнями анкетування, готує анкети і пам'ятки для батьків.

 

Анкета для учнів «Навіщо я вчуся читати і писати»

 

Позначте вислови, з якими ви погоджуєтесь.

Щоб більше знати.

Розумію, що знання мені потрібні для майбутнього.

Хочу бути культурною і розвиненою людиною, корисною людям.

Розумію, що учень повинен добре вчитися.

Розумію свою відповідальність за навчання перед класом.

Хочу одержувати хороші оцінки.

Хочу, щоб вчителька і батьки мене хвалили.

Не хочу, щоб мене лаяли батьки і вчителі.

Не хочу, щоб товариші по класу засуджували мене за погане навчання.

Хочу бути кращим учнем у класі.

Не хочу бути гіршим за інших, відставати від однокласників в навчанні.

Хочу самому собі довести, що можу всьому навчитися.

Тому, що заставляють батьки.

Щоб читати цікаві книжки.

Тому, що вчитися цікаво.

Щоб вирости освіченою людиною.

Щоб писати листи.

Тому, що всі діти вчаться.

Не знаю.