Режим дня в житті школяра

Ситуація 2.

Мати розповідає, що, укладаючи десятирічну дівчинку спати, завжди читає їй декілька сторіночок із книжки. Так заведено, і дівчинка цілий день чекає цієї хвилини. Чи згодні ви із тим, що такій великій дівчинці треба читати вголос? Чим керується мама, читаючи дитині вголос? Що дає така традиція?

Ситуація 3.

Ви Машу не викликайте по читанню, – хором заявили мені малознайомі другокласники. – Вона у нас не уміє читати. – Так, не умію, – переконано підтвердила Маша. – Зі мною і мама удома займається, і бабуся, а я все одно ніяк не навчуся. У чому причина Машиного «невміння» читати? Як боротися з цим невмінням? Які прийоми допоможуть дитині повірити в себе?

Ситуація 4.

У нашій сім'ї ми часто даруємо дітям книги. Обов'язково підписуємо їх: «Сергійкові – в перший день навчання. Нехай воно буде для тебе радісним і бажаним», «Наталочці – в день народження від бабусі і дідуся». Такі книги-подарунки передаються із покоління в покоління. Що дає така традиція? Чи вважаєте ви, що дітям треба обов'язково дарувати книги?

Бесіда

Існують різні точки зору на необхідну швидкість читання в кінці початкового навчання. У програмі початкових класів вона складає 90-100 слів за хвилину. Деякі автори вважають, що до кінця навчання в початковій школі бажано, щоб учні читали 120 слів за хвилину.

Василь Сухомлинський у своїй книзі «Розмова з молодим директором школи» писав, що нормальне читання – це читання в темпі 150-300 слів за хвилину. Щоб з'ясувати обґрунтованість тих або інших рекомендацій, В. Зайцев, що займається проблемою техніки читання, зіставив успішність 6-8 класів (відмінників, хорошистів, трієчників), із швидкістю читання цих же учнів у третьому класі. Що ж з'ясувалося? Ті, хто став відмінником, читали до кінця третього класу читали в середньому 150 слів за хвилину, хорошисти – 120 слів за хвилину, трієчники – 80-90 слів за хвилину. Отже, якщо ми хочемо, щоб наші діти займалися переважно на відмінно, ми повинні виконувати рекомендації В. О. Сухомлинського.

Як показує досвід, більшості учнів цілком, доступна швидкість читання 120 слів за хвилину. Як цього добитися? Володимир Зайцев дає наступні рекомендації:

Якщо дитина перебуває ще лише на перших сходинках оволодіння технікою читання, не треба примушувати її подовгу читати. Краще читати трохи менше, та частіше. Почитати 5-7 хвилин і переказати зміст абзацу. Через годину-дві ще 1-2 абзаца. Перед сном ще одна порція. Ефективність такого тренування набагато вища, ніж читання протягом години-півтори за один прийом.

Добрі результати дає читання перед сном. Справа в тому, що останні події дня фіксуються емоційною пам'яттю, і в ті години, коли людина спить, вона перебуває під їх враженням.

Якщо дитина не любить читати, то необхідний особливий режим читання. Дійсно, якщо дитина не любить читати, то це означає, що у неї при читанні виникають труднощі. У режимі спеціального читання дитина читає 1-2 рядки і після цього отримує короткий відпочинок. Такий режим автоматично виходить, якщо дитина проглядає діафільми: два рядки під кадром прочитала, подивилася картинку – відпочила. Наступний кадр – знову два рядки прочитала, потім подивилася картинку. Цей прийом цілком підходить тим дітям, які читають неохоче.

Для того, щоб привчити дітей самостійно читати, можна використовувати такий прийом. Хто-небудь із дорослих починає читати дитині, та на найцікавішому місці припиняє читання вголос. Захоплена подіями в книзі і бажанням узнати, що відбудеться далі із героями, дитина в більшості випадків продовжує читати самостійно. Дорослі потім повинні спитати її, про що вона прочитала, похвалити її за самостійність, висловити надію, що тепер вона завжди сама читатиме.

Наступну книгу можна розпочати читати так само. Поступово дитина набуває смаку до самостійного читання. Можна розповісти дитині хоча б один, але найцікавіший епізод із якої-небудь книги. Молодший школяр обов'язково спитає: «А що далі? Розкажи, що потім було?»

У відповідь треба дати книгу: «От прочитай. Ти тут дізнаєшся про багато чого дуже цікавого».

5. Для того, щоб дитина наочно бачила своє зростання в оволодінні технікою читання, треба частіше вимірювати швидкість читання і робити це найурочистішим чином. Слід озброїтися годинниками із секундною стрілкою, книжкою з крупним шрифтом і легким текстом. Нехай дитина читає рівно одну хвилину. Підрахуйте, скільки слів вона встигає прочитати за хвилину. Важливо оцінювати лише техніку читання, а не інші достоїнства маленького читача. Для цього недостатньо загальних слів «добре», «молодець», «вже швидше». Дитині будуть зрозуміліші конкретніші оцінки («Цілих 20 слів за хвилину! Чудово!», «У березні було 40, а зараз 45 слів за хвилину!» і т. п.). Необхідно відзначати зростання, порівнювати сьогоднішні результати із вчорашніми, радіти кожному кроку вперед, кожному успіху. Педагоги дійшли висновку: якщо дитина на першому році навчання не навчилася нормально читати, то її інтерес до навчання значно падає.

Навчившись читати, дитина відкриває для себе світ великої літератури. Особливе місце в ньому посідає казки. Казка – перша сходинка входження в країну знань,