Розвиток ринку цінних паперів в Україні

Україна має поки що невеликий досвід муніципальних запозичень, шляхом емісії облігацій місцевих позик. Так, за 2009 рік було здійснено випуск облігацій внутрішньої місцевої позики лише Львівською міською радою (09. 04. 2009 р.) на суму 300 млн. грн., Луцькою міською радою (15. 06. 2009 р.) на суму 50 млн. грн. та Донецькою міською радою (13. 10. 2009 р.) на суму 60 млн. грн. [17, 215].

Становлення ринку муніципальних запозичень в Україні має свої особливості та певні проблеми. Це недосконалість його правової бази, нерозвинутий характер інститутів та інструментів, слабкі інвестиційні можливості фінансових ринків та інституційних інвесторів, неможливість доступу більшості органів місцевого самоврядування до зовнішніх ринків позичкового капіталу, висока вартість та ризики запозичень, низький рівень менеджменту у сфері запозичень. Тому розвиток ринку муніципальних запозичень потребує забезпечення певних умов, серед яких слід відмітити:

- макроекономічні умови (ринок муніципальних запозичень є складовою частиною національного ринку капіталів, його стан та розвиток багато в чому визначаються макроекономічною, фіскальною та грошово-кредитною політикою. Очевидно, що муніципальні облігації, які є, як правило, інструментами з фіксованою доходністю, можуть бути привабливими для потенційних покупців лише за умови низьких рівнів інфляції) ;

- інституційні та регулятивні (розвиток ринку муніципальних запозичень потребує певної інституційно-правової системи, тобто місцева влада повинна мати певний інституційний потенціал організації та обслуговування місцевих позик) ;

- кредитний рейтинг (кредитний рейтинг є фактично показником рівня довіри до місцевих органів влади; його отримання від відповідної агенції може стати істотним чинником здійснення місцевого запозичення) ;

- гарантії (вони надаються інвесторам з боку місцевих органів влади і мають бути інструментом підвищення привабливості такої форми вкладання коштів для інвестора та зменшення вартості запозичень) ;

- поєднання різних джерел фінансування місцевих витрат (можливість використання місцевими органами влади різних фінансових інструментів та створення відповідних фінансових інститутів, у тому числі муніципальних фондів розвитку, муніципальних банків), тощо [26, 329].

Слід відмітити, що в Україні ринок облігацій місцевих позик тільки починає розвиватися та вимагає особливої уваги, становлячи особливу актуальність для усієї нашої держави у цілому. Україна значно відстає в процесах становлення цього ринку від зарубіжних країн, що негативно відображається на соціально-економічному розвитку її міст, та фінансової системи.

Такий стан розвитку цього ринку обумовлюється не тільки об’єктивними економічними причинами, але і відсутністю необхідної правової бази та ґрунтовних теоретичних розробок цієї проблематики.

Основними проблемами, що перешкоджають становленню та розвитку ринку муніципальних паперів в Україні, є:

1. Зменшення попиту на муніципальні цінні папери у зв’язку із погіршенням ліквідності фінансових посередників та зменшенням рівня довіри населення до фінансових установ.

2. Зростання ризику неповернення своєчасно та у повній мірі сплати платежів за борговими зобов’язаннями. В умовах фінансової нестабільності та незадовільної динаміки наповнення дохідної частини місцевих бюджетів зростає ризик невиконання зобов’язань, взятих органами місцевого самоврядування щодо розрахунків за муніципальними облігаціями, що, у свою чергу, призводить до поширення боргової кризи.

3. Низький рівень муніципального фінансового менеджменту. Розвиток ринку муніципальних цінних паперів значною мірою залежить від професіоналізму емітентів. Вчасне реагування на нові виклики, виконання посадовими особами та депутатами місцевих рад своїх обов’язків відповідно до сучасних вимог потребує новітніх знань, вмінь та навичок [23, 231].

4. Домінування короткострокових місцевих облігацій на ринку муніципальних цінних паперів гальмує розвиток ринку муніципальних цінних паперів. Органами місцевої влади випускаються облігації на строк від 1 до 3 років (майже 70 відсотків від загальної кількості), які використовуються нераціонально.

5. Відсутність прозорості та обмежений доступ до інформації щодо діяльності емітентів муніципальних запозичень. Відсутність інформації щодо фінансового стану та результатів діяльності емітентів цінних паперів, а також поточного соціально-економічного становища міста, району, регіону та України загалом є однією з причин зростання недовіри інвесторів до муніципальних інституцій.

Подальший розвиток ринку муніципальних облігацій як важливого сегменту фондового ринку України видається вкрай важливим напрямом реалізації стратегічних завдань соціально-економічного розвитку України.

По-перше, реалізація муніципальних облігацій може стати важливим напрямком диверсифікації боргової політики держави, особливо в умовах збереження негативного сальдо запозичень.

По-друге, вихід муніципалітетів на зовнішні ринки запозичень, враховуючи вартість випуску даних емісій, а також їх мінімальний ліквідний розмір (за даними експертів, це 80-100 млн. доларів) [34, 129], потребує децентралізації бюджетного процесу, збільшення дохідної частини місцевих бюджетів та дозволить зменшити надмірну фінансово-економічну залежність місцевих бюджетів від державного, що сприятиме просуванню до норм міжбюджетних відносин, прийнятих у Євросоюзі.

По-третє, збільшення ролі місцевих бюджетів, дозволить більш ефективно використовувати запозичені кошти, стимулювати інноваційну та інвестиційну діяльність на регіональному рівні, фінансувати соціальну сферу, у підсумку сприятиме загальному економічному відродженню регіонів.

Таким чином, ринок муніципальних боргових зобов'язань є органічною складовою сучасної економічної системи. Питання його розвитку комплексне і багатогранне. Вирішення вищезазначених труднощів сприятиме подальшому розвитку цього сегменту фондового ринку, збільшенню його ліквідності та зацікавленості в ньому з боку інвесторів. Це потребуватиме органічного поєднання заходів монетарної, валютної та бюджетно-податкової політик, розвитку