Соціальна робота з сім’ями з дітьми з синдромом Дауна

 

 

Відповідно до визначених параметрів самоізоляції сімей з дітьми з синдромом Дауна була створена програма груп соціальної підтримки, направлена на активізацію сімей з дітьми з синдромом Дауна до усвідомлення своїх соціально – психологічних характеристик, які потребують роботи з ними для виходу з самоізоляції і формування активної життєвої позиції сім’ї, спрямованої на вихід з ізоляції.

Під час зустрічей опрацьовувались наступні теми:

Участь у вихованні всіх членів родини.

Я не лише мама. Ролі, які займає жінка.

Розширення кола друзів, як ресурс для сім’ї.

Друзі дитини – стимул для розвитку. Важливість спілкування для дитини.

По завершенню проведення груп підтримки, учасники могли створити власний план дій на наступний термін і прописати кроки для досягнення бажаних результатів, що дозволить їм вийти з самоізоляції.

По закінченню груп підтримки була проведена ще одна зустріч з учасниками для визначення якості даної форми роботи і задоволеність батьків, які прийняли участь в групах. Оцінювались приміщення, програма зустрічей, вибрані теми, підготовленість ведучого, індивідуальна корисність групи для кожного учасника. Також, важливим було визначити, чи готові батьки відвідувати групи, які будуть створюватися самими учасниками, тобто групи взаємодопомоги і чи готові вони стати ініціатором створення і бути фасиліатором в групі.

Наступним кроком було визначено перехід від груп соціальної підтримки до груп взаємопідтримки, основною особливістю якої є те, що ведучий таких груп буде не залучений спеціаліст, а людина з даної категорії – батько чи мати дитини з синдромом Дауна. Ми вважаємо, що така форма роботи буде більш корисною для учасників.

Визначивши принципи взаємодопомоги, можна визначити, що вони дозволять людині краще відкритися і плідніше працювати над вирішенням своїх проблем. Можна підсумувати такі принципи як групи допомагають людям, які переживають серйозну проблему, звільнитися від почуття ізоляції, самотності та нерозуміння оточуючих. Також, групи надають можливість об'єктивніше оцінити свою ситуацію. Допомагаючи іншим, допомагаєш собі. Також, варто назвати практичну допомогу та емоційну підтримку, як принцип організації і оптимізм.

Група взаємодопомоги – це не місце для критичних висловлювань та конфліктів, з якими кожен із нас і без того зіштовхується дуже часто. На зустрічах групи кожного учасника приймають, поважають та цінять. Тут відзначають усі особисті перемоги та досягнення, якими б незначними вони не здавалися стороннім. Взаємодопомога – це такий вид суспільної діяльності, при якому люди, які потребують допомоги, самі допомагають собі та іншим у схожій ситуації.

 

 

Підводячи підсумок можна виділити такі основні соціально – психологічні особливості сімей з дітьми з синдромом Дауна.

Це першочергове задоволення членами сім’ї особливих потреб дитини з синдромом Дауна.

Наступним можна виділити надмірну опіку з боку батьків над дитиною, що є чинником несамостійності дитини і її потребу в постійному догляді.

Також, можна підкреслити, що присутня недоступність якісної інформації про особливості виховання дитини, її особливі потреби, що призводить до її постійного пошуку батьками.

Також є інші проблеми, такі як лікування суміжних захворювань, що зустрічаються разом з синдромом Дауна, матеріальні потреби, які впливають на соціально – психологічний стан сім’ї в цілому.

Ще присутнє обмежене спілкування сім’ї, що виховує дитину з синдромом Дауна з іншими сім’ями, які не виховують таких дітей.

І останнім в цьому переліку можна виділити постійне посередництво батьків між дитиною і оточенням, вибір друзів за дитину.

Відповідно до цих особливостей соціальні служби і інші організації, які працюють з сім’ями з дітьми з синдромом Дауна надають послуги для задоволення потреб сімей.

Такі я інформування про особливості розвитку, догляду, виховання; про заклади, що надають допомогу сім’ям з дітьми з синдромом Дауна і про заклади, що надають допомогу дорослим людям з синдромом Дауна Також навчання особливостям догляду, виховання і навчання дітей самообслуговуванню. Окремими є послуги дефектолога, логопеда і психолога для дитини.

Аналізуючи даний перелік ми прийшли до висновку, що існують ті потреби батьків, які не задовольняються і на їх визначення було направлене наше дослідження.

2. Підсумовуючи результати дослідження ми визначили, що досліджуючи потреби сімей з дітьми з синдромом Дауна ми визначили, що певні потреби батьків не задовольняються тим спектром послуг, що надаються в організації. Такі як, постійне перебування когось одного з батьків з дитиною, незадоволеність матір’ю своєю позицією, потреба в посередництві батьків між дитиною і оточенням, обмежене спілкування сім’ї, що виховує дитину з синдромом Дауна з іншими сім’ями, які не виховують таких дітей. Саме ці особливості і стають компонентами соціальної самоізоляції, вивчення якої і лежало в меті нашого дослідження. І саме на роботу з цими особливостями і були направлені групи соціальної підтримки.

Така форма була вибрана, як найбільш вдала для роботи з даною категорією. Тому що групи підтримки – групи, які створюються з метою надання сім’ям з дітьми з синдромом Дауна необхідної інформації, виділення існуючих потреб