Теорія і практика науково-технічної підготовки вчителів трудового навчання і технологій виробництва

Для запровадження у навчальний процес підготовки вчителів трудового навчання і технологій виробництва модульно-рейтингової системи оцінки знань студентів програми навчальних дисциплін науково-технічної підготовки розбивалися на окремі модулі, а також розроблялися критерії оцінювання кожного із модулів. Для цього були розроблені модульні варіанти навчальних програм з інтегрованого курсу “Технічна механіка”, визначені перелік знань і умінь у кожному модулі, які будуть контролюватися. Як показали результати педагогічного експерименту, успішність у студентів при застосуванні модульно-рейтингової системи залежно від навчального року та вищого педагогічного закладу освіти зростала в експериментальних групах порівняно з контрольними на 10... 18%.

Подані результати експерименту з використання ЕОМ у навчальному процесі як для контролю і корекції знань, так і для проведення розрахунків графопобудови. Особлива увага в ході дослідження надавалася раціональній організації самостійної роботи студентів. Для цього були розроблені спеціальні матеріали, що містять переліки питань, вправ і задач, обов’язкових для вивчення та виконання з наступним контролем. Усі ці матеріали були оформлені у вигляді спеціальних методичних розробок, на основі яких створені відповідні файли на магнітних носіях. Так, дані з допуску та звітності про виконання лабораторних робіт показали, що при допуску забезпечується економія часу в 4, 2 рази, а при звітності за роботу – в 7 разів.

З метою оптимізації змісту науково-технічної підготовки показані шляхи реалізації міжпредметних зв’язків між окремими техніко-технологічними навчальними дисциплінами на різних ступенях підготовки вчителя та навчальними дисциплінами природничо-математичної підготовки.

Проведено порівняльну характеристику технологічного ресурсу існуючої кваліфікації вчителя трудового навчання та пропонованої – вчителя технологій виробництва. На користь вчителя технологій виробництва свідчить те, що його науково-технічна підготовка відповідає сучасному рівню розвитку науки і техніки, а в практичній підготовці з технології обробки матеріалів він має можливість використовувати сучасні технології. Окрім цього, вчителі технологій виробництва мають широкі можливості перекваліфікації на споріднену спеціальність (наприклад, професійне навчання).

 

Таблиця 2

Рівень науково-технічної підготовки випускників вищих педагогічних закладів освіти

 

Як видно, високий рівень науково-технічної підготовки зріс після запровадження комплексу заходів на 29%, достатній на 10% за рахунок зменшення середнього на 25% і низького на 64%

 

 

У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове практичне вирішення наукової проблеми, що виявляється в розробці системи науково-технічної підготовки вчителів трудового навчання і технологій виробництва. Проаналізовано сучасний стан технологічної освіти та виявлено соціально-педагогічні передумови науково-технічної підготовки майбутнього вчителя. Констатовано, що зміст технічних навчальних дисциплін підготовки вчителя трудового навчання не відповідає сучасному рівню розвитку техніки та технологій.

Визначено теоретичні засади і обґрунтовано модель ступеневої підготовки вчителів цього фаху, а також продемонстровано шляхи трансформації процесу професійної підготовки від учителя трудового навчання до вчителя технологій виробництва. Наукові розробки пройшли апробацію у навчальному процесі вищих педагогічних закладів освіти різних рівнів акредитації, яка підтвердила їх ефективність і забезпечила умови для впровадження.

Підвівши основні підсумки дослідження, узагальнення отриманих результатів дозволили зробити такі висновки, які підтвердили висунуту гіпотезу та основні положення розробленої концепції:

1. Досліджений генезис підготовки вчителів трудового навчання та стану наукових розробок і вивчення практичних шляхів щодо поліпшення рівня їх кваліфікації підтвердили необхідність проведення реформування системи професійної підготовки вчителів даної спеціальності; до цього часу залишається не розробленою модель такого вчителя на різних освітньо-кваліфікаційних рівнях, а також не відрегульований принцип наступності між окремими ступенями підготовки вчителя трудового навчання. Науково-технічна підготовка таких учителів досліджувалася, як правило, стосовно окремих аспектів проблеми, не маючи систематизованого характеру. З іншого боку, сучасний розвиток науки, техніки та технологій вимагає модернізації та поповнення як змісту навчальних предметів освітньої галузі “Технології”, так і змісту науково-технічної підготовки вчителів для цієї галузі.

2. Аналіз літературних джерел та педагогічної практики засвідчив, що недоліком діючих навчальних планів та програм з дисциплін науково-технічної підготовки є те, що вони в значній мірі копіюють у скороченому варіанті аналогічні компоненти системи підготовки інженерних кадрів. Аналіз досліджуваної проблеми в теорії і практиці вищих педагогічних закладів освіти показав, що рівень науково-технічної підготовки вчителів трудового навчання, якій належить провідна роль у системі ступеневої освіти фахівців за різними освітньо-кваліфікаційними рівнями, не повністю відповідає сучасним вимогам, які ставляться до освітньої галузі “Технології” і які випливають із новозапровадженої програми з трудового навчання загальноосвітньої школи.

3. Вперше розроблена концепція ступеневої підготовки вчителів технологій виробництва, яка базується на нових завданнях освітньої галузі “Технології” і передбачає деяку модернізацію і поновлення змісту традиційного навчального предмета “Трудове навчання” з поступовою трансформацією його в “Технології виробництва”. Визначені шляхи такого переходу, коли формуючим блоком при цьому є зміст освіти трудового навчання на всіх ступенях загальноосвітньої школи.

4. Проведеним дослідженням доведено, що підготовку магістрів освіти за спеціальністю 8. 010103. “Педагогіка і методика середньої освіти. Трудове навчання. Технології виробництва”