Теорія і практика науково-технічної підготовки вчителів трудового навчання і технологій виробництва

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова

 

Корець Микола Савич

 

УДК 372. 833: 37. 035. 3

 

 

13. 00. 04 – теорія і методика професійної освіти

 

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук

 

Київ – 2002

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова, Міністерство освіти і науки України Науковий консультант: – доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України Мороз Олексій Григорович, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, завідувач кафедри педагогіки і психології вищої школи.

Офіційні опоненти: – доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України Мадзігон Василь Миколайович, Академія педагогічних наук України, перший віце-президент; доктор педагогічних наук, професор Сагарда Володимир Васильович, Ужгородський державний університет, завідувач кафедри педагогіки; доктор педагогічних наук, професор Яковишин Петро Андрійович, Вінницький державний педагогічний університет імені М. Коцюбинського, професор кафедри машинознавства та основ виробництва.

Провідна установа – Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, кафедра професійного навчання.

Міністерство освіти і науки України, м. Тернопіль

Захист відбудеться “17” жовтня 2002 року о 1430 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26. 053. 01 в Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова, 01601, Київ, 30, вул. Пирогова, 9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, 01601, Київ, 30, вул. Пирогова, 9.

 

Актуальність дослідження. На основі Конституції України згідно законів України “Про освіту” та “Про вищу освіту”, Державної національної програми “Освіта. Україна ХХІ століття” в державі визначено основні пріоритети розвитку освіти, створено відповідну правову базу, розпочато практичне реформування галузі у відповідності до “Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті”. Водночас потребує оновлення та модернізації зміст освіти відповідно до національних досягнень новітніх науково-інформаційних технологій. На даному етапі найбільш занедбаною в системі освіти є галузь “Технології”.

У цій ситуації слід звернути увагу на те, що як у вітчизняній, так і світовій педагогічній науці протягом останнього десятиліття здійснено багато новаторських запроваджень, спрямованих на вдосконалення техніко-технологічної підготовки учнів і відповідно до цього забезпечення підготовки педагогічних кадрів (А. Вихрущ, В. Гусєв, Й. Гушулей, А. Дьомін, М. Жиделєв, В. Ледньов, В. Мадзігон, В. Сидоренко, М. Скаткін, Г. Терещук, Д. Тхоржевський, П. Яковишин). Але в час запровадження ступеневої підготовки вчителів з’явилося багато проблем теоретичного, практичного й організаційного характеру. Виникла потреба у створенні якісно нового підходу до науково-технічної підготовки вчителя, який пов’язаний із трансформаційними процесами в освітній галузі “Технології”.

Науково-технічна підготовка вчителя трудового навчання є основною і системоутворюючою ланкою у формуванні професійних знань та умінь. Із запровадженням нової навчальної програми з трудового навчання для загальноосвітніх шкіл та ступеневої підготовки вчителів виникла потреба у внесенні відповідних змін та коректив у зміст навчальних дисциплін техніко-технологічного циклу.

Результати констатуючого експерименту показали, що рівень науково-технічної підготовки майбутніх учителів трудового навчання і технологій виробництва є не достатнім для кваліфікованого виконання своїх обов’язків в умовах реформування освітньої галузі “Технології”.

У дослідженнях А. Алексюка, П. Воловика, В. Казакова, Л. Коваль, О. Мороза, Р. Хмелюк та інших розв’язуються важливі проблеми щодо вдосконалення професійної підготовки студентів, розкриваються основні функції майбутнього спеціаліста, що забезпечують ефективний процес його адаптації до реальної професійної діяльності. Вагомий внесок у визначення найбільш цінних професійних якостей майбутнього вчителя та організації навчального процесу у вищому закладі освіти зробили В. Безпалько, Ф. Ганоблін, І. Кобиляцький, І. Огородніков, О. Піскунов, А. Щербаков та інші.

У Державній національній програмі “Освіта. Україна ХХІ століття” одним із основних шляхів реформування освіти обрано забезпечення розвитку освітньої галузі на основі нових прогресивних концепцій, запровадження у навчальний процес сучасних педагогічних технологій та науково-методичних досягнень. Пріоритетними в освіті є нове ставлення до знань та інтелекту підростаючого покоління, кардинально нові підходи до інвестиційної політики в освітній сфері. І тому у системі підготовки вчителя вже нині слід прогнозувати можливість змін у змісті освіти з навчального предмета “Трудове навчання”. Назва цього навчального предмета ніколи за все його існування не відповідала змістові його освіти, що особливо привернуло на себе увагу після затвердження навчальних програм для середніх загальноосвітніх шкіл у 1996 році, в яких основним структурним розділом є технологія обробки матеріалів.

Нове змістове наповнення трудового навчання передбачає більш глибоке ознайомлення учнів з сучасними досягненнями техніки і технологій. І тому на часі розгляд питання про зміну назви цього навчального предмета у відповідності до структурних компонентів освітньої галузі “Технології”, яка передбачена базовим навчальним планом загальноосвітніх закладів, що набув чинності з 2001-2002 навчального року. На даний час серед вчених не існує єдиної думки стосовно назви цього навчального предмета, але більшість з них мають аргументацію на користь назви “Технології виробництва”. У цьому зв’язку актуальним є питання розробки концепції вчителя технологій виробництва і розробка шляхів трансформації системи підготовки студентів від статусу вчителя трудового навчання до вчителя технологій виробництва.

Наукові дослідження, що проводилися з метою удосконалення загальнотехнічної підготовки вчителів трудового