Теорія і практика науково-технічної підготовки вчителів трудового навчання і технологій виробництва

4. Системоутворюючим фактором моделювання професійної підготовки вчителів трудового навчання і технологій виробництва є мета підготовки таких фахівців на всіх освітньо-кваліфікаційних рівнях і підпорядкована їй організаційно-управлінська структура навчального процесу як система, а також навчально-методичне та програмне забезпечення.

5. Розробка методів та дидактичних засобів навчання технічних навчальних дисциплін, спрямованих на розвиток творчого потенціалу майбутніх учителів трудового навчання і технологій виробництва.

6. Забезпечення більш високого наукового рівня науково-технічної підготовки студентів відповідно до сучасного стану розвитку техніки і технологій у провідних галузях виробництва, практичної спрямованості з урахуванням розширених функціональних можливостей учителя (споріднені та додаткові кваліфікації, зокрема такі, як вчитель креслення і безпеки життєдіяльності).

Методологічну та теоретичну основу дослідження становлять: закони і принципи теорії загальнонаукового пізнання; концептуальні положення системного аналізу і методу аналогій до вивчення теорії і практики педагогічних процесів; основні положення філософії освіти, соціології, психології, педагогіки щодо наукової організації навчального процесу з метою підвищення ефективності професійної підготовки фахівців на різних освітньо-кваліфікаційних рівнях в умовах вищої школи, дидактика трудового навчання; теорія оптимізації розвитку особистості; розуміння процесу навчання як цілісної, інтегративної динамічної системи; діяльнісний підхід до виховання особистості як активного суб’єкта творчості.

Суто теоретичну основу складали нормативні документи в галузі освіти (Державна національна програма “Освіта. Україна ХХІ століття”, Закони України “Про загальну середню освіту”, “Про вищу освіту”, “Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті”) ; положення і висновки теорії та практики педагогіки вищої школи, організації навчального процесу у вищих закладах освіти, зокрема, у вищих педагогічних закладах; педагогічні аспекти трудової підготовки школярів, відбору, структурування змісту науково-технічної підготовки вчителів; теорія і зміст дисциплін загальнотехнічного циклу; психолого-педагогічні основи загальнотехнічної підготовки учнів; психолого-педагогічні положення теорії розвитку творчих здібностей особистості.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань і перевірки гіпотези використовувалися теоретичні та емпіричні методи дослідження, які взаємно доповнювали та перевіряли один одного.

Теоретичні: порівняльно-історичний аналіз наукової літератури, навчальних програм і нормативної документації з питань підготовки вчителів; системний та функціональні аналізи, порівняння, класифікація, систематизація і узагальнення теоретичних і експериментальних даних; теоретичне моделювання науково-технічної підготовки вчителів трудового навчання і технологій виробництва на всіх освітньо-кваліфікаційних рівнях.

Емпіричні: анкетування і опитування, листування; педагогічні спостереження і метод експертної оцінки; педагогічний експеримент (констатуючий, формуючий та контрольний) ; статистичний аналіз його результатів, апробація навчальних програм та посібників.

База дослідження. Джерелознавчу базу дослідження становила філософська, психологічна і педагогічна література; монографії, дисертації, автореферати, наукові статті та наукові звіти. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася разом з науково-педагогічним активом (вчителі, викладачі коледжів, інститутів, університетів, в яких ведуть підготовку вчителів трудового навчання, здобувачі) у школах та вищих педагогічних закладах освіти І, ІІ, ІІІ та IV рівнів акредитації.

До проведення експерименту були залучені вчителі трудового навчання шкіл м. Києва, Київської, Житомирської, Полтавської областей зі стажем роботи не менше 10 років та студенти, магістранти, аспіранти, викладачі тринадцяти вищих педагогічних закладів України різних рівнів акредитації, в яких здійснюється підготовка вчителів трудового навчання: Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова (м. Київ), Вінницький, Дрогобицький, Кам’янець-Подільський, Переяслав-Хмельницький, Полтавський і Уманський державні педагогічні університети, Слов’янський і Бердянський державні педагогічні інститути, Технологічний університет “Поділля” (м. Хмельницький), Рівненський гуманітарний університет, а також Кременецький педагогічний коледж (Тернопільська область) та Коростишівське педагогічне училище (Житомирська область).

У анкетуванні з метою вивчення стану підготовки вчителів даного фаху взяли участь 530 осіб з різних регіонів України, які мали рівне представництво різних категорій респодентів (викладач  учитель  магістрант  студент). Дослідження проводилося у три етапи протягом 1990 – 2002 років.

На першому етапі – констатуючому (1990 – 1994 рр.) – вивчався стан проблеми дослідження, визначалася експериментальна база, велася підготовка матеріалів до розробки навчальних програм та навчальних курсів, формулювалася робоча гіпотеза, проводився констатуючий експеримент.

Під час проведення другого – формуючого етапу (1994 – 1998 рр.) продовжувалися теоретичні дослідження, розроблялася концепція і модель науково-технічної підготовки вчителів трудового навчання і технологій виробництва на всіх освітньо-кваліфікаційних рівнях, у відповідності до цього були створені навчальні плани, проводився формуючий експеримент, визначався вплив формування інтегрованих курсів технічних дисциплін на підвищення рівня науково-технічної підготовки вчителів зазначеної спеціальності, розроблялася структурно-функціональна модель розвитку творчого потенціалу майбутніх учителів у системі науково-технічної підготовки.

На третьому етапі (1998 – 2002 рр.) – здійснювалися систематизація та узагальнення результатів педагогічного експерименту, впроваджувалися у навчальний процес розроблені авторські навчальні плани і програми з інтегрованих курсів техніко-технологічних дисциплін, розроблялися і готувалися до друку навчальні посібники та лабораторний практикум, впроваджувалися результати досліджень в систему ступеневої підготовки вчителів трудового навчання і технологій виробництва. За результатами дослідження підготовлено монографію “Науково-технічна підготовка вчителів для освітньої галузі “Технології” (2002 рік).

Експертиза результатів наукових досліджень стосовно науково-технічної підготовки вчителів трудового навчання і технологій виробництва проводилася у Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова, Полтавському, Переяслав-Хмельницькому та Уманському державних педагогічних університетах, Бердянському і Слов’янському державних педагогічних інститутах. В експертизі було задіяно 48 осіб, серед них 7 докторів, 18 кандидатів наук.

Наукова новизна та теоретична значущість дослідження