Теорія і практика науково-технічної підготовки вчителів трудового навчання і технологій виробництва

Окрім цього, трудове навчання має специфічні завдання щодо формування практичних умінь та навичок з технології обробки матеріалів. Виконанню цих завдань повинні однозначно бути підпорядковані структура і зміст навчального плану з підготовки вчителя трудового навчання.

3. Суттєвим недоліком діючих навчальних планів з підготовки вчителя трудового навчання є те, що вони у значній мірі на перших етапах копіювали відповідні навчальні плани з підготовки інженерів. З появою нових навчальних планів до запровадження державних стандартів вищої педагогічної освіти виник інший дисбаланс – в сторону надмірної гуманітаризації та суттєвого ущільнення обсягу вивчення навчальних дисциплін професійної науково-технічної орієнтації.

4. Підготовка вчителя трудового навчання має бути поєднана з підготовкою вчителя креслення і основ безпеки життєдіяльності.

5. Спеціальність вчителя трудового навчання передбачає ряд спеціалізацій, які враховують різноманітність змісту трудового навчання у VIII-XI класах залежно від обраної спеціалізації. Допускається поєднання цієї спеціальності із іншими, які є спорідненими (наприклад, фізика, основи інформатики, професійне навчання та інші).

Другий розділ “Теоретичні засади підготовки вчителів трудового навчання і технологій виробництва” є одним із основних, бо в ньому представлені основи розробленої концепції підготовки вчителів технологій виробництва. Аргументується необхідність зміни назви кваліфікації традиційного вчителя трудового навчання на кваліфікацію вчителя технологій виробництва із якісно новим змістовим наповненням навчальних дисциплін науково-технічної підготовки.

Необхідність у зміні назви навчального предмета, а відповідно у вищих закладах освіти – спеціальності вчителя, викликано такими основними факторами.

1. Необхідно, щоб назва навчального предмета в школі однозначно відповідала назві освітньої галузі. Це не значить, що трудове навчання з усіма напрацюваннями і традиціями зовсім ліквідовується. Воно залишається формуючим блоком у створенні нового навчального предмета “Технології виробництва”. Безумовно, це не лише формальна зміна назви навчального предмета, але і перебудова його змісту відповідно до сучасних досягнень технологій і техніки. Існуюча назва трудового навчання при всіх діючих його навчальних програмах ніколи не відповідала змістові цього навчального предмета. Тому слід розпочинати саме із зміни назви навчального предмета у школі.

2. Учитель технологій виробництва порівняно з вчителем трудового навчання матиме більш широкі можливості працевлаштування, не обмежуючись лише загальноосвітньою школою. Місцем роботи для такого вчителя може бути також система профтехосвіти, позашкільні освітні установи, а також навчально-виробничі структури підприємств, соціальних служб. Тому такі зміни забезпечать більш високий рівень соціальної захищеності випускника, зроблять його більш мобільним на ринку праці.

3. До цього часу профілююча підготовка вчителів трудового навчання зазначалася після назви спеціальності у дужках, а саме, вказувалися існуючі нині два напрями: технічна праця і обслуговуюча праця. Але ці назви не зовсім конкретні, розмиті і не відображають змісту навчання. Із назви напрямів не зрозуміло, що конкретно входить до обслуговуючої праці або що доцільно відносити до технічної праці. Це будь-яка праця, пов’язана з технікою, чи більш вузьке поняття у відповідності до програми з трудового навчання. А у випадку назви спеціальності “Технології виробництва” ці напрями підготовки мають уніфіковану форму, вказуючи лише на конкретні матеріали, технологія обробки яких опановується і відповідно до вищезгаданих дужкових зазначень це будуть: технологія обробки конструкційних матеріалів чи технологія швейного виробництва та обробки харчових продуктів.

4. Попередня назва спеціальності зовсім не вписується у модель підготовки магістрів освіти. Відомо, що магістр у освітніх галузях – це викладач вищої школи. В жодному вищому закладі освіти всіх рівнів акредитації немає і не буде навчальної дисципліни “Трудове навчання”. А навчальні дисципліни певних технологій виробництва є як у технічних закладах освіти, так і у педагогічних, в яких здійснюється підготовка вчителів технічних спеціальностей.

5. Ми прагнемо в освітній діяльності вийти на світовий рівень. Але в країнах Європи та в пострадянських державах цей навчальний предмет має назву “Технології”, “Технології виробництва” або інші, але не “Трудове навчання”.

На основі теоретичного аналізу ситуації, що склалася у технологічній галузі освіти в Україні та інших індустріально розвинених державах, нами розроблена ступенева система підготовки вчителів технологій виробництва.

Відомо, що система підготовки вчителя завжди повинна мати об’єктивні прогнози і випереджувати мінімум на 5 років нововведення, що вносяться до змісту навчальних предметів загальноосвітньої школи. І тому, не зважаючи на те, що в загальноосвітніх школах навчальний предмет поки що має назву “Трудове навчання”, вже слід системно започаткувати підготовку вчителів технологій виробництва.

За проведеними нами розробками схематично систему підготовки вчителів зазначеної спеціальності можна представити так, як це продемонстровано на рис. 1.

З урахуванням необхідності забезпечення педагогічними кадрами малокомплектних сільських шкіл було науково обгрунтовано та запропоновано можливі варіанти поєднання спеціальності 7. 010103 “Педагогіка і методика середньої освіти. Трудове навчання. Технології виробництва” із іншими спорідненими спеціальностями (табл. 1).

Оптимальними для загальноосвітньої школи є такі профілі підготовки професійного навчання: автосправа, токарна справа, фрезерна справа, столярна справа, слюсарна справа, радіотехнічна справа, електрослюсарна справа, електроннотехнічна справа, офісно-комп’ютерна справа та ін.

Пропонується такий перелік спеціалізацій: металообробка, автосправа, автотракторна техніка і сільськогосподарські машини, електрорадіотехніка; технічне креслення, прикладна і технічна творчість, основи підприємництва, основи економіки, основи інформаційної техніки, конструювання і моделювання одягу, технологія приготування страв,