Теорія і практика науково-технічної підготовки вчителів трудового навчання і технологій виробництва

Розроблена структурно-функціональна модель розвитку творчого потенціалу в системі науково-технічної підготовки вчителя, за якою вся система розвитку творчих здібностей має три етапи: вступний, базовий і випускний. Взаємодія всіх цих складових і врахування дидактичних основ розвитку творчих здібностей дала можливість створити стрижень в цілому комплексі науково-технічної підготовки як засіб розвитку творчого потенціалу майбутнього вчителя.

Важливе місце в цьому розділі надається технічно-прикладній творчості студентів у процесі професійної підготовки вчителя. Наукові розробки даного питання знайшли своє відображення в навчальному плані та навчальних програмах науково-технічної підготовки вчителів трудового навчання і технологій виробництва за освітньо-кваліфікаційним рівнем “Спеціаліст” (за спеціалізацією “Технічно-прикладна творчість”).

Новий науковий підхід здійснено у розробленому теоретичному курсі “Технічна творчість”, в якому навчальна програма теоретичного курсу має три розділи: перший – присвячений формуванню у студентів системи знань про технічну творчість у суспільному виробництві, а також основних теоретичних знань в галузі технічної творчості; другий – сприяє оволодінню студентами знаннями стосовно конструювання різноманітних технічних об'єктів, які є аналогічні тим, що виготовляються під час гурткових занять в загальноосвітніх школах та у позашкільних закладах освіти; третій – передбачає методичну підготовку студентів до керівництва роботою технічних гуртків, а також технічною творчістю на заняттях трудового навчання.

Практична підготовка студентів здійснюється шляхом виконання практичних робіт і двох циклів лабораторних робіт.

За спеціалізацією “Технічно-прикладна творчість” розроблено програмно-методичне забезпечення для блоку навчальних дисциплін:

- Основи технічного моделювання і конструювання – 34 години;

- Практикум з технічного моделювання – 116 годин;

- Художня обробка матеріалів – 94 години.

Навчальна дисципліна “Основи технічного моделювання і конструювання” передбачена для надання теоретичних знань майбутнім учителям з моделювання, конструювання, вирішення творчих технічних задач. Важливе значення для розвитку творчого мислення, формування раціоналізаторських здібностей, розвитку конструкторсько-технологічних вмінь та навичок має виготовлення студентами моделей та реальних технічних об’єктів у процесі виконання ними практикуму з технічної творчості.

Основним завданням “Практикуму з технічного моделювання” є формування у студентів знань, практичних вмінь та навичок з технології виготовлення, будови, матеріалознавства та деяких прикладних питань трьох найбільш поширених напрямків моделювання: авіа-, судно- та автомобілемоделювання.

Навчальна дисципліна “Художня обробка матеріалів” передбачає формування творчої активності особистості студента засобами народного декоративно-ужиткового мистецтва, стійкого інтересу до творчої педагогічної діяльності, а також прищеплення майбутнім учителям трудового навчання і технологій виробництва знань, умінь і навичок з організації процесу навчання, що розвиває творчі здібності та мислення школярів, їх естетичні почуття і смаки. Основним завданням цієї навчальної дисципліни є формування умінь і навичок виготовлення художніх виробів з різноманітних матеріалів, підготовка студентів до керівництва позакласною і позашкільною гуртковою роботою декоративно-ужиткового мистецтва, підготовка студентів до проведення профорієнтації школярів за профілями місцевих традиційних художніх промислів.

У практиці вищих педагогічних закладів освіти загальноприйнятим є розподіл організаційних форм технічної творчості на навчальні, що реалізуються в рамках нормативного навчально-виховного процесу, та позанавчальні. Найбільш масовою формою науково-технічної творчості студентів є предметні наукові гуртки, в яких чітко виражена наступність навчальних і позанавчальних форм.

Установлено, що використання при вивченні техніко-технологічних дисциплін дворівневих навчальних посібників сприяє підвищенню успішності студентів на 8... 10% і таким посібникам студенту надають перевагу порівняно з традиційними у співвідношенні 70% : 30%. Разом з цим на прикладі інтегрованого курсу машинознавства продемонстровано методику структурування таких навчальних посібників, які функціонально можуть бути використані на різних освітніх рівнях підготовки вчителя.

У четвертому розділі “Зміст науково-технічної підготовки вчителів” проведено відбір і структурування змісту таких основних інтегрованих курсів, як “Основи виробництва”, “Технічна механіка”, “Машинознавство”. Науково-обгрунтований підхід до технічної підготовки майбутніх учителів трудового навчання і технологій виробництва здійснювався на основі систематичного діагностування, обліку та оцінки змістового, процесуального компонентів і комплексу єдиних критеріїв.

Компоненти науково-технічної підготовки вчителя можна класифікувати за різними ознаками, але для вчителя трудового навчання і технологій виробництва першочерговими є знання й уміння. Таким чином, можна виділити теоретичну і практичну складові цієї підготовки, беручи за основу предметну класифікацію. Це дає можливість визначити перелік навчальних дисциплін, які забезпечать майбутньому вчителю трудового навчання і технологій виробництва належну науково-технічну підготовку.

Початковим інтегрованим курсом визначено “Основи виробництва”, який вивчається на освітньо-кваліфікаційному рівні “Молодший спеціаліст” і має таку конфігурацію компонентів:

- матеріалознавство і технологія матеріалів;

- обробка матеріалів різанням;

- основи техніки і технологій;

- економічні основи виробництва;

- практикум з технології обробки матеріалів.

Увесь курс, подібно до попереднього, можна представити у вигляді двох блоків, а саме:

І. Матеріалознавство і технологія матеріалів; обробка матеріалів різанням; практикум з технології обробки матеріалів.

ІІ. Основи техніки і технологій; економічні основи виробництва і технологічна практика.

У першій частині студенти опановують знання та навички, необхідні для безпосереднього проведення занять з ручної та механічної обробки матеріалів (деревини, металу) в основній середній школі. Другий блок надає майбутнім учителям виробничих технологій загальне уявлення про сучасне виробництво, його техніко-технологічну оснащеність, економіку і організацію, готує їх до здійснення політехнічної освіти учнів. Завершує цей розділ технологічна практика, яка дає можливість поглиблено ознайомитися з сучасним виробництвом і після складання екзамену державній атестаційній комісії передбачається присвоєння студенту кваліфікаційного розряду