Теорія і практика науково-технічної підготовки вчителів трудового навчання і технологій виробництва

Наукові розробки продемонстрували необхідність трансформування процесу підготовки вчителів для освітньої галузі “Технології”, яка передбачає порівняно з існуючим розподілом бюджету навчального часу збільшення обсягу вивчення навчальних дисциплін професійної і практичної спрямованості на 18%, але при цьому обсяг вивчення навчальних курсів спеціальної підготовки молодшого спеціаліста зменшується на 25%. У цьому випадку спеціальна підготовка для бакалавра з урахуванням нових запроваджених курсів за обсягом годин збільшується майже на 30%. Це викликано тим, що перед опануванням навчальних дисциплін спеціалізованої підготовки на освітньо-кваліфікаційному рівні “Молодший спеціаліст” майбутньому вчителеві необхідно надати більш повні та змістовні знання із загальних питань техніки та технологій. Зменшення обсягу вивчення профільної підготовки для молодшого спеціаліста пояснюється тим, що до введення навчальних планів за ступеневою моделлю на першому та другому курсах навчання (нині це відповідає підготовці молодшого спеціаліста) було перевантаження навчальними дисциплінами як психолого-педагогічної, так і науково-технічної підготовки. Спостерігається збільшення кількості годин на спеціалізовану підготовку для бакалавра, що зумовлено відсутністю спеціалізації на цьому рівні у попередніх навчальних планах. Звичайно, що запровадження спеціалізації на освітньо-кваліфікаційному рівні “Бакалавр” передбачає введення нових курсів, а відповідно це призведе до збільшення обсягу годин для спеціалізованої підготовки. Матеріальним втіленням таких ідей є впроваджений автором навчальний план ступеневої підготовки вчителів технологій виробництва.

 

Таблиця 1

Варіанти поєднання основної спеціальності зі спорідненими

Спеціальність, спеціалізація Кваліфікація

7. 010103 Педагогіка і методика середньої освіти. Технології виробництва (із зазначенням спеціалізації) Учитель виробничих технологій, основ виробництва (зазначається спеціалізація), креслення і безпеки життєдіяльності

7. 010103 Педагогіка і методика середньої освіти. Технології виробництва і фізика Учитель виробничих технологій, фізики, креслення і безпеки життєдіяльності

7. 010103 Педагогіка і методика середньої освіти. Технології виробництва та основи інформатики Учитель виробничих технологій, основ інформатики, креслення і безпеки життєдіяльності

7. 010103 Педагогіка і методика середньої освіти. Технології виробництва і основи професійного навчання (за спеціалізацією підготовки) Учитель виробничих технологій і професійного навчання (зазначається профіль підготовки), креслення і безпеки життєдіяльності

7. 010103 Педагогіка і методика середньої освіти. Технології виробництва і хімія Учитель виробничих технологій, хімії, креслення і безпеки життєдіяльності

 

З якісно новим підходом розробляється структура змісту науково-технічної підготовки вчителів технологій виробництва на різних освітньо-кваліфікаційних рівнях. Професійна психолого-педагогічна підготовка вчителя технологій виробництва не буде мати особливих відмінностей від існуючої до сьогодні системи підготовки вчителя трудового навчання. Але на більш високий рівень повинна вийти науково-предметна підготовка, якій по відношенню до цієї спеціальності ми дали назву конкретизовано: науково-технічна підготовка вчителя. Цілком зрозуміло, що сюди входить блок теоретичних навчальних дисциплін техніко-технологічного спрямування, а також навчальні практикуми з практичної підготовки. Вони поєднані в декілька інтегрованих курсів, що базуються на перевіреній в педагогічній практиці протягом кількох десятиліть загальнотехнічній підготовці вчителя трудового навчання.

Констатуючий експеримент засвідчив, що рівень техніко-технологічної підготовки випускників шкіл знаходиться на дуже низькому рівні (не перевищує 2, 6 за 5-бальною шкалою оцінки). Тому слід удосконалювати зміст трудового навчання у школі, а відповідно до нього програмне забезпечення. Разом з тим, виходячи з цих даних, слід вносити корективи до обсягу вивчення техніко-технологічних навчальних дисциплін підготовки вчителя трудового навчання і технологій виробництва та здійснювати поновлення і підсилення змістового наповнення навчальних програм інтегрованих курсів і їх складових компонентів.

Навчальний зміст окремих курсів техніко-технологічних дисциплін повинен періодично акумулювати передові досягнення окремих прикладних наук і динамічно відслідковувати пріоритети в розвитку сучасної промисловості. Таким чином, відбувається онтодидактичне перетворення наукового знання в навчальний матеріал. Обов’язково при цьому необхідно забезпечувати методичну та предметну підготовку вчителів креслення і основ безпеки життєдіяльності, кваліфікації яких опановуються як супутні для вчителя трудового навчання і технологій виробництва.

Підготовка магістрів освіти є якісно новою проблемою і тому на завершення продемонстровано один із можливих варіантів її розв’язання, який практично запроваджений у більшості педагогічних університетах України. У цьому випадку здійснюють підготовку магістрів як викладачів технічних (технологічних) дисциплін з чітко визначеною спеціалізацією (навчальна дисципліна або декілька споріднених чи інтегрований курс) для вищих закладів освіти техніко-технологічного профілю І і ІІ рівня акредитації та вищих педагогічних закладів І, ІІ і ІІІ рівнів акредитації. На основі результатів наукових досліджень розроблено навчальний план та програми навчальних дисциплін науково-технічної підготовки магістрів спеціальності 8. 010103 “Педагогіка і методика середньої освіти. Трудове навчання і технології виробництва” за спеціалізацією “Обробка матеріалів різанням”. Проведено аналіз навчального плану та детально розглянуто навчальну програму одного з курсів “Методика викладання технічних дисциплін у вищій школі”.

Третій розділ “Педагогічні умови розвитку творчого потенціалу майбутніх учителів трудового навчання і технологій виробництва” присвячений розробці засобів розвитку творчих здібностей студентів та їх реалізації в системі науково-технічної підготовки вчителів цього фаху. Обґрунтовано дидактичні засади розвитку творчих здібностей майбутніх учителів, на основі чого визначено такі основні напрями:

- розв’язання творчих завдань та продуктивних задач;

- включення до змісту лабораторних робіт елементів науково-дослідного характеру;

- запровадження до курсових робіт та курсового проектування основ творчого пошуку;

- використання навчальних посібників з дворівневою подачею навчального матеріалу;

- запровадження нових інформаційних технологій та рейтингової системи оцінки знань студентів;

- налагодження, підпорядкованих системі розвитку творчих здібностей, міжпредметних зв’язків;

- науково-дослідний