Теорія і практика науково-технічної підготовки вчителів трудового навчання і технологій виробництва

5. Установлено, що науково-технічна підготовка вчителів трудового навчання і технологій виробництва посідає базову позицію для майбутнього фахівця. Розроблено теоретичні основи структурування і формування змісту навчальних дисциплін науково-технічної підготовки, суть яких полягає в тому, що першочергово створюються техніко-технологічні інтегровані курси, які повинні періодично акумулювати онтодидактичні перетворення наукового знання від сучасного рівня розвитку прикладних наук, техніки і технологій у навчальний матеріал.

Визначення структури змісту науково-технічної діяльності на всіх освітньо-кваліфікаційних рівнях дозволило розробити ступеневий навчальний план підготовки вчителів трудового навчання і технологій виробництва, який запроваджено у навчальний процес.

Доведено, що поряд з основною спеціальністю на освітньо-кваліфікаційному рівні “Спеціаліст” можна здобувати споріднені спеціальності за кваліфікацією вчителя фізики, основ інформатики та професійного навчання. Разом з цим такі випускники опанують додатковою спеціальністю вчителя креслення і безпеки життєдіяльності.

6. Рівень науково-технічної підготовки вчителів трудового навчання і технологій виробництва визначається умовами розвитку їх творчого потенціалу; розроблена структурно-функціональна модель, яка має три етапи (вступний, базовий і випускний) і такі напрями як розв’язання творчих завдань, включення елементів наукового пошуку до змісту лабораторних робіт, використання навчальних посібників з дворівневим ступенем подачі інформації, запровадження нових інформаційних технологій, модульно-рейтингової системи оцінки знань студентів та інші. Встановлено, що чітко спланована технічно-прикладна творчість майбутніх учителів має значний вплив на розвиток їх творчих здібностей.

Розроблені науково-методичні основи створення дворівневих навчальних посібників з навчальних дисциплін техніко-технологічного циклу і досліджений їх вплив на розвиток творчих здібностей. Реалізація даної розробки створила умови для підготовки до друку навчальних посібників з машинознавства та технічної механіки (розділ “Опір матеріалів”) за дворівневою подачею інформації, які запроваджені у навчальний процес вищих педагогічних закладів освіти України, в яких ведеться підготовка вчителів трудового навчання і технологій виробництва.

7. На основі отриманих результатів дослідження доведено, що основними компонентами науково-технічної підготовки вчителів даної спеціальності є інтегровані курси “Основи виробництва” та “Технічна механіка”, які вивчаються на рівні молодшого спеціаліста, а також “Машинознавство”, яке опановується на освітньо-кваліфікаційному рівні “Бакалавр”.

Науково-технічна підготовка за спеціалізацією, яка може бути як на рівні бакалавра, так і на рівні спеціаліста, має досить широкий спектр напрямів, змістове наповнення, а шляхи інтегрування їх залежать від обраної спеціалізації.

Використовуючи функціонально-діяльнісний підхід, визначено роль і місце цих інтегрованих курсів у професійній підготовці вчителів трудового навчання і технологій виробництва, на основі чого проведено відбір їх змісту та створені навчальні програми, які запроваджено у навчальний процес вищих педагогічних закладів освіти

8. Доведено доцільність вивчення курсу “Вища математика” і “Загальна фізика” на початковій стадії навчання, а також продемонстровано міжпредметні зв’язки між вказаними курсами та навчальними дисциплінами науково-технічної підготовки, започатковано пропедевтичну професійну підготовку в процесі вивчення навчальних дисциплін природничо-математичного циклу.

9. Розроблено композиційну модель ступеневої підготовки вчителів трудового навчання і технологій виробництва, проведено її теоретичне обґрунтування і експериментальну перевірку. За цією моделлю молодший спеціаліст – вчитель основної середньої школи, бакалавр – вчитель повної середньої школи, спеціаліст – вчитель повної середньої школи з правом професійної підготовки за спеціалізацією або вчитель повної середньої школи з додатковою кваліфікацією вчителя споріднених предметів. Порівняння результатів констатуючого і формуючого експериментів та результати експертної оцінки підтвердили правомірність розробленої системи науково-технічної підготовки вчителів трудового навчання і технологій виробництва та засобів розвитку їх творчого потенціалу.

Таким чином, поставлена мета досягнута основні завдання розв’язані, а гіпотеза підтверджена. Викладене у дисертації вважаємо результатом першого завершеного етапу щодо створення системи науково-технічної підготовки вчителів трудового навчання і технологій виробництва. Подальшу роботу доцільно здійснювати у напрямі розробки дидактичних основ та конкретизації при формуванні змісту окремих тем інтегрованих курсів техніко-технологічних навчальних дисциплін; потребує подальшого вивчення та розробки проблема наступності науково-технічної підготовки між освітньо-кваліфікаційним рівнем молодший спеціаліст та бакалавр. При розв’язанні цих завдань буде забезпечено подальше вдосконалення науково-технічної підготовки вчителів для освітньої галузі “Технології”.

 

 

1. Корець М. С. Науково-технічна підготовка вчителів для освітньої галузі “Технології”// Монографія. – К. : НПУ, 2002. – 258 с.

2. Корець М. С., Трегуб В. І. Опір матеріалів (навчальний посібник для вищих педагогічних закладів освіти). – Київ: НПУ, 1999. – 312 с. (Доробок автора – 70%).

3. Корець М. С. Лабораторний практикум з машинознавства. Основи гідравліки. Гідравлічні машини. Основи термодинаміки і теплопередача. Теплові двигуни. – Київ: НПУ, 2000. – 274 с.

4. Корець М. С. Машинознавство. Основи гідравліки і теплотехніки. Гідравлічні машини та теплові двигуни. – Київ: Знання України, 2001. – 455 с.

5. Корець М. С., Тарара А. М., Трегуб І. Г. Основи машинознавства. – Київ: НПУ, 2001. – 144 с. (Доробок автора – 57%).

6. Програми вищих педагогічних закладів освіти. Машинознавство. Частина 1 (для студентів спеціальності 7. 01. 01.