Управління фінансовими ресурсами на Харківському державному приладобудівному заводі імені Т.Г. Шевченка

Для розрахунку показника чистої рентабельності власних коштів використовується чистий прибуток, отриманий від виробничої, фінансової та інвестиційної діяльності підприємства. Даний коефіцієнт свідчить, наскільки ефективно підприємство працювало не тільки у виробничій, а й у фінансових та інвестиційних напрямках [42]. Значення цього показника зазвичай нижче значення коефіцієнта рентабельності власного капіталу, але тенденції розвитку однакові. У 2004 році відбулося падіння даного показника до -1,07%, а у 2003 та 2006 роках цей показник зростав.

Коефіцієнт рентабельності оборотного капіталу відображає ефективність використання оборотного капіталу [42]. Зменшення цього показника у 2004 році свідчити про наявність браку в готовій продукції, зменшення обсягу виробництва, великих витрат. Зростання цього показника у 2003 та 2006 роках дорівнює 7,52% та 7,31 відповідно. Це призвело до зниження невиробничих витрат, отримання більшого обсягу виробництва готової продукції з одиниці сировини, матеріалів та ін.

Таким чином, можна зробити висновок, що підприємство в цілому отримує прибуток від своєї діяльності, за винятком 2004 року, хоча рентабельність використання ресурсів підприємства знижується. Щоб уникнути недоліків у діяльності підприємства, слід виявити причини неефективного використання наявних у розпорядженні підприємства ресурсів.

Наступним важливим моментом для фінансового аналізу підприємств є визначення його ліквідності. 

Коефіцієнти ліквідності несуть в собі інформацію про фінансову стійкість підприємства. Так, коефіцієнт проміжної ліквідності в значній мірі цікавить банківські установи та інші кредитні організації, а коефіцієнт абсолютної ліквідності важливий для постачальників товарів (робот, послуг) та фінансових аналітиків підприємства [24]. Розрахунок показників ліквідності представлений табл. 2.2.

 

Таблиця 2.2

Показники ліквідності

 

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яку частину короткострокової заборгованості підприємство зможе погасити за рахунок своїх грошових коштів. Стосовно даного підприємства бачимо, що значення цього показника у 2003 році становить 0,05, в 2004 році – 0,08 і не відповідають нормативному значенню, який дорівнює 0,25, тобто 25% своєї заборгованості підприємство повинно покривати грошовими коштами. У період з 2005 по 2007 рр. ситуація покращилась і показники становлять 0,33, 0,6 і 0,34 відповідно, тобто невелику частину короткострокової заборгованості підприємство зможе погасити за рахунок своїх грошових коштів.

Коефіцієнт проміжної ліквідності відображає ступінь покриття поточних зобов'язань за рахунок дебіторської заборгованості та грошових коштів [24]. Даний показник характеризується тенденцією зростання (з 0,89 у 2004 до 1,21 у 2006 роках), тобто за рахунок грошових коштів та дебіторської заборгованості може бути погашена поточна заборгованість. А в 2007 році спостерігається падіння даного показника, що негативно характеризує підприємство перед кредиторами, тому що коефіцієнт проміжної ліквідності повинен перевищувати 1,а він становить 0,69.

Коефіцієнт загальної ліквідності показує, в якій мірі оборотні активи, що знаходяться у розпорядженні підприємства, достатні для задоволення поточної заборгованості. Логіка, яка стоїть за розрахунком даного коефіцієнту, полягає в тому, що оборотні активи повинні бути повністю переведені в грошові кошти протязі одного року, а поточні обов'язки також необхідно сплатити за той же період [24].

На даному підприємстві величина даного показника збільшується на протязі чотирьох років: в 2003 році він становить 2,67, в 2004 році – 3,59, в 2005 році – 5,66, а в 2006 – 7,74. Високий рівень цього показника є позитивним фактором для кредиторів та інвесторів. А якщо значення вище трьох, то на підприємстві надлишкові фінанси перетворюються у надлишкові оборотні засоби. В даному випадку на підприємстві імені Т.Г. Шевченка оборотний капітал фінансується за рахунок власного капіталу, тому такий високий рівень ліквідності.

Динаміка чистого оборотного капіталу та поточних фінансових потреб представлена на рис. 2.1.

 

Рисунок 2.1 – Динаміка показників ліквідності (чистого оборотного капіталу, поточних фінансових потреб)

 

Для оцінки наявності у підприємства коштів, достатніх для сплати боргів по всіх короткострокових зобов'язаннях й одночасно безперебійного здійснення процесу виробництва й реалізації продукції визначають показники платоспроможності.

Показники структури капіталу характеризують співвідношення власних та залучених коштів підприємства, тобто за допомогою цього аналізу визначається ступінь захищеності кредиторів та інвесторів.

Структура капіталу, використовуваного підприємством, визначає багато аспектів не тільки фінансової, але й операційної й інвестиційної його діяльності, активно впливає на кінцеві результати діяльності.

Дуже важливим є питання визначення оптимальної структури капіталу. В фінансовій літературі оптимальною вважається така структура капіталу, яка дає змогу покривати усі залучені кошти та відсотки за рахунок власних коштів [35]. розрахунок коефіцієнтів структури капіталу представлений.

Коефіцієнт автономії відображає, яку частину ресурсів займають власні кошти підприємства. Характеризує здатність підприємства виконати свої зобов'язання за рахунок використання власних коштів, незалежність його функціонування від позикових коштів [24].

Коефіцієнт автономії підприємства на протязі п'ятьох років перевищує нормативне значення 0,5. Це свідчить про те, що покращилась фінансова незалежність, підприємство працює стабільно та не залежить від кредиторів, також зменшився ризик фінансових труднощів в майбутньому. 

Тобто збільшився рівень фінансової незалежності підприємства при прийнятті тих чи інших фінансових рішень, оскільки, чим більше власний капітал, тим в меншій залежності підприємство знаходиться перед кредиторами.

У нашому випадку значення коефіцієнта